ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2012 р. № 72917/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Олендера І.Я., Кузьмича С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському Волинської області на постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 29 червня 2011 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському Волинської області про стягнення доплати пенсії дитині війни,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач 30.05.2011 року звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському Волинської області про стягнення доплати пенсії дитині війни.

Вимоги мотивовані тим, що вона наділений правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Просить стягнути недоплачену пенсію та зобов'язати вчинити нарахування і виплату підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Постановою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 29 червня 2011 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському Волинської області. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському Волинської області здійснити нарахування та виплату недоплаченої пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Суд виходив з того, що з огляду на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 позивачці повинна була нараховуватись доплата до пенсії, однак безпідставно із-за відсутності належного фінансового забезпечення державних соціальних гарантій, цього відповідачем зроблено не було, хоча подібне не доведено останнім, а також невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей не є підставою для виправдання дискримінуючої недоплати державної соціальної підтримки дітям війни.

Відповідач постанову суду першої інстанції оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Покликається на те, що встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може використовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій; приписами Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено проведення фінансування з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст. 183-2 цього Кодексу.

Судова колегія перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивачка є дитиною війни, у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що вбачається з відмітки в пенсійному посвідченні.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007 та від 22.05.2008 року №10-рп/2008 положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» визнано неконституційними та такими, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цих рішень. При цьому згідно п.п. 5, 6 резолютивної частини такого це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнанні неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2009 рік, Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» розмірі державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно - правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач у 2009 році, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Разом з тим, при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.

Відповідно до ст. 100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача про визнання незаконними дії відповідача щодо обмеження виплати державної соціальної допомоги як дитині війни; зобов'язання пенсійний орган провести нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року - залишити без розгляду.

Отже, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 99, 100, 160, 183-2, 195, 197, 198 п. 4, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському Волинської області задовольнити частково.

Постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 29 червня 2011 року по адміністративній справі №2а-3091/11 - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському Волинської області про стягнення доплати пенсії дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя З.М.Матковська

Судді С.М.Кузьмич

І.Я.Олендер