Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/487/25

Провадження № 2/935/166/25

РІШЕННЯ

Іменем України

15 липня 2025 року                                                м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого – судді Василенка Р.О., із секретарем – Сьомак Л.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернувся до суду із позовом у якому просять суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором позики № 75642311 від 13.07.2021 року у розмірі 23 716 грн. та судові витрати у тому числі на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 грн.

В обґрунтування позову вказує, що 13.07.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики №75642311 за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7 000 грн. строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану позичальником електронну адресу.

Зазначає, що 21 грудня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу №2112, згідно якого первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимог, а новий кредитор зобов`язується їх прийняти, зокрема і за кредитним договором, де боржником є відповідач.

31 березня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та позивачем ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено договір факторингу №310323-ФМ, згідно якого клієнт зобов`язується передати новому кредитору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимог, а новий кредитор зобов`язується їх прийняти, зокрема і за кредитним договором, де боржником є відповідач.

Вказує, що відповідач належним чином не виконала умови договору щодо повернення кредитних коштів в результаті чого заборгованість складає 23 716 грн., яка складається з: 7 000 грн. – заборгованість за кредитом, 16 716 грн. – заборгованість за процентами. Оскільки відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Відповідач ОСОБА_1   ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками отримав, про що свідчить відмітка працівника пошти в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №06102388137. Відзиву та будь-яких заяв чи клопотань станом на день розгляду справи до суду не надходило, а тому суд розглянув справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши матеріали справи, на засадах змагальності та в межах позовних вимог, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 13 липня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики № 775642311, у електронній формі, який підписаний електронним одноразовим ідентифікатором 13.07.2021 року о 18 год. 39 хв..

За умовами п. 2 договору позики загальний розмір позики становить 7 000 грн. Позика надається строком на 30 днів, базова процентна ставка за користування позикою фіксована і становить 1,99 відсотків, що нараховуються щоденно на залишок позики.

В додатку №1 до договору, що є таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит вказано, що загальна вартість кредиту становить 9268 грн.

На підтвердження отримання відповідачем коштів надано довідки ТОВ «ФК «Фінексперес» від 11.02.2025 року та сформована платіжна інструкції відповідно до яких грошові кошти у сумі 7 000 грн відправлено 13.07.2021 року на картку № НОМЕР_1 номер замовлення: 14803037.

Крім того на підтвердження отримання відповідачем ОСОБА_1 коштів у сумі 7000 грн 13.07.2021 року надано виписку з банківського рахунку відповідача відкритого в АТ «КБ Приват банк» 5168 7554 5543 3041 (ас. 23).

Відповідно до наданого ТОВ «Фінпром маркет» розрахунку заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 775642311, станом на 24.02.2025 року складає 23 716 грн, з яких 7 000 грн. – заборгованість за кредитом, 16 716 грн. – заборгованість за процентами.

21 грудня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу №2112, відповідно до умов якого первісний кредитор передає, а фактор приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, зазначені у реєстрі заборгованостей в розмірі портфеля заборгованості.

У витязі з Реєстру боржників №4 від 21.12.2021 року до Договору факторингу №№2112 вказано, що ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №775642311 у сумі 23 716 грн, з яких 7 000 грн. – заборгованість за кредитом, 16 716 грн. – заборгованість за процентами.

31 березня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та позивачем ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу №310323-ФМ, відповідно до умов якого клієнт передає, а фактор приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, зазначені у реєстрі заборгованостей в розмірі портфеля заборгованості.

У витязі з Реєстру боржників, що є додатком №1 до Договору факторингу №310323-ФМ у вказано, що ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №775642311 у сумі 23 716 грн, з яких 7 000 грн. – заборгованість за кредитом, 16 716 грн. – заборгованість за процентами..

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ст. ст. 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст. ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

За положеннями ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що 13.07.2021 року відповідач ОСОБА_1 уклав з первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договір позики №775642311 за умовами якого позичальнику надано кредитні кошти у сумі 7 000 грн., і які були перераховані банком на банківську карту відповідача, реквізити якої вказані у договорі.

На підтвердження отримання наданих у позику первісним кредитором коштів надано виписку з рахунку відповідача ОСОБА_1 відкритого в АТ «КБ Приват банк» НОМЕР_2 з якої вбачається про надходження 7 000 грн, і така виписка у сукупності з іншими письмовими доказами є належними і допустимим доказами перерахуванян і отримання наданих у позику коштів, жодних заперечень від відповідача щодо неотримання коштів від первісного кредитора не надано.

Разом із тим, відповідно до п.п.2.2 розділу 2 укладеного договору позики від 13.07.2021 року слідує, що строк договору(позики) становить 30 днів, дата повернення позики 12.08.2021 року.

Однак позивачем ТОВ «Фінпроммаркет», як новим кредитором за договором позики заявлено до стягнення заборгованість на суму 23 716 грн, яка складається з: 7 000 грн. – заборгованість за кредитом, 16 716 грн. – заборгованість за процентами, яка обрахована за період часу з 13.07.2021 року до 10.11.2021 року, тобто відсотки нараховувалися 121 день.

В той же час за умовами кредитного договору розмір погоджених між сторонами відсотків становить 1,99 % в день на залишок позики, тому максимальна сума відсотків до стягнення за 30 днів строку дії позики становить 4 179 грн., із розрахунку: 7000 грн. х 1, 99 % х 30 днів. Сума заборгованості у такому випадку загалом становитиме 11 179 грн..

Однак позивачем заявлено до стягнення 23 716 грн, що суперечить погодженим у договорі умовам, тому відсутні підстави для стягнення відсотків поза межами строку дії договору.

Твердження щодо пролонгації строку дії договору про які вказано у Правилах надання грошових кошів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» суд не приймає, оскільки позивачем не надано доказів того, що первісний кредитор ознайомив позичальника саме з наданими Правилами. Крім того зміст вказаних Правил повністю залежить від волевиявлення кредитора, а споживач є слабшою стороною у таких правовідносинах. Відомостей про строк, порядок, і умови пролонгації умови договору позики не містять.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково тому з відповідача слід стягнути заборгованість у розмірі  11 179 грн, яка складається з: 7 000 грн. – заборгованість за кредитом, 4 179 грн. – заборгованість за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, в тому числі й щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі є витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновки, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін».

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.

До матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги від 01.11.2024 укладений між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом Ткаченко Ю.О. у якому в п. 4.1 сторони визначили винагороду за надання правничої допомоги. Також надано витяг з акту про приймання -передачі наданої правничої допомоги від 18.12.2024 року, з якої вбачається, що вартість послуг становить 3 500 грн. Надано платіжну інструкцію від 18.12.2024 про здійснення оплати ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на рахунок ОСОБА_2 коштів у розмірі 175 000 грн.(загальна сума) в якості оплати за правничу допомогу згідно актом №5-П за договором правничої допомоги від 01.11.2024 року(а.с.52).

В той же час в даному випадку суд враховує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат та його розміру.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене та те, що позовні вимоги задоволено частково на 29,93 %, враховуючи критерій реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності та кількість необхідних процесуальних дій сторони у цій справі, тому суд дійшов до висновку про зменшення витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто до 1047,61 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позов задоволено частково на 29,93 %, тому суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 725,07 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене вище на підставі ст.ст. 512,526, 1049,1054 ЦК України  та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263-265-268, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов  задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" ЄДРПОУ: 43311346 заборгованість за договором позики № 75642311 від 13.07.2021 року у розмірі 11 179 грн., а також 725,07 грн., судового збору та 1047,61 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В решті розміру вимог стягнення відсотків, -відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" ЄДРПОУ: 43311346, місцезнаходження: вул. Михайла Стельмаха, 9а, оф. 204, м. Ірпінь.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя                                                                                    Роман ВАСИЛЕНКО