УКРАИНА
АПЕЛЛЯЦИОННЫЙ СУД ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ
0408/580/12
Справа 2-408/580/12 Головуючий у і інстанції
Провадження- 22-ц/491/1372/12 Костенко В.В.
Категорія - 26 ( І ) Доповідач Карнаух В.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Карнаух В.В.
суддів: Братіщевої Л.А., Остапенко В.О.,
при секретарі: Бадалян Н.О.,
за участю: представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 05 березня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И Л А:
В листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом та просив стягнути з відповідача на його користь 197 000 грн. у відшкодування моральної шкоди у зв'язку із трудовим каліцтвом.
Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 05 березня 2012 року позов задоволено частково: стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі - Відділення Фонду) на користь ОСОБА_3 25000 грн. у відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі Фонд ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неврахування судом того, що дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві...» в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим особам і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку зупинено на 2006, 2007 роки, а з 01.01.2008 року взагалі припинено, а тому відповідальне за спричинення моральної шкоди є підприємство, де працював позивач, у зв'язку з чим Фонд є неналежним відповідачем.
В матеріалах справи відсутні докази заподіяння позивачу моральної шкоди, в тому числі немає висновку МСЕК про встановлення факту її заподіяння; позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом.
Крім того, відповідач вважає, що дана справа повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 працював з 22 червня 2004 року електрозварником ЗАТ "Криворізький завод гірничого обладнання". Під час виконання трудових обовязків із позивачем стався нещасний випадок під час якого його було травмовано.
Висновком МСЕК від 16.11.2005 року позивачу первинно встановлено 60% втрати професійної працездатності та 2 група інвалідності. При повторних оглядах МСЕК : відсоток втрати професійної працездатності змінювався, при останньому переогляді 11.01.2011 року встановлено 20 % втрати професійної працездатності без групи інвалідності.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано керувався ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яка передбачає відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності факту її спричинення.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з виробничою травмою встановлений в судовому засіданні. Позивач обмежений у фізичній роботі по дому, переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
У зв'язку з чим доводи апеляційної скарги стосовно ненадання позивачем доказів спричинення йому моральної шкоди не можуть бути взяті колегією суддів до уваги.
Висновок суду про відшкодування відповідачем позивачу моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1-рп/2004р. відповідно до якого, громадяни, котрим встановлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що в даному випадку саме на органи МСЕК покладений обов'язок встановлення факту заподіяння моральної шкоди позивачу, є безпідставними та такими, що суперечать «Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 р. №212, оскільки МСЕК встановлює даний факт щодо потерпілих на виробництві, яким не було встановлено стійку втрату професійної працездатності, в той час як позивачу з 6.11.2005 року встановлено стійку втрату професійної працездатності у зв'язку із виробничою травмою.
Необґрунтованими вважає колегія суддів й доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, оскільки відносини з приводу відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з ушкодженням здоров'я, випливають з порушення особистих немайнових прав, а тому відповідно до п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України, не мають строку позовної давності.
Безпідставними є й доводи відповідача щодо розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено розгляд справ з відшкодування моральної шкоди.
Розмір моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, визначений з урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, та інших обставин. Суд врахував ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, а також конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 05 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді: