УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 0435/2-1250/11
Справа 2-1230\11 Головуючий у першій
Категорія 27 (1 ) інстанції Ан О. В.
№ 22-ц491\648\12 Доповідач Соколан Н.О.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Соколан Н. О.
суддів - Карнаух В. В., Остапенко В. О.
при секретарі - Куреденко О. П.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється н підставі ч.2 ст. 197 ЦПК України
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22 грудня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення боргу за договором позики на предмет застави, -
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2011 року Публічне акціонерне товариство «ПриватБанк» (надалі - ПАТ «ПриватБанк») звернулось до суду із позовом про звернення стягнення боргу за договором позики на предмет застави, і просило звернути стягнення на предмет застави - автомобіль DAEWOO моделі Matis 2006року випуску, типу легковий комбі-В, № кузова/шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 23.02.2006 року у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем кредитного зобов'язання, заборгованість по якому складає 39992 грн. 56 коп.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22 грудня 2011 року в задоволенні позову ПАТ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет боргу за договором позики відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «ПриватБанк» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції із ухваленням нового рішення про повне задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції безпідставно послався на ненадання позивачем договору застави як на підставу відмови у задоволенні позову, хоча відповідач не заперечував проти факту укладання такого договору, а позивачу не було надано можливості надати суду копію цього договору застави.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких обставин.
При вирішенні спору встановлено, що 23 березня 2006 року між сторонами укладено кредитний договір № КRPOAN 02000010 згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 41450 грн. на купівлю автомобіля зі сплатою 14,76 % річних за користування кредитом та з кінцевим терміном повернення боргу 22 березня 2013 року.
У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором сторони уклали договір застави, предметом якого є автомобіль марки DAEWOO моделі Matis 2006року випуску, типу легковий комбі-В, № кузова/шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2, який надано позивачем та долучено до матеріалів справи судом апеляційної інстанції.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків за його користування станом на 26.10.2010 року виникла заборгованість в загальному розмірі 39992,56 грн., з яких:
- заборгованість по кредиту - 27356,92 грн.;
- заборгованість по процентам за користування кредитом - 9393,18 грн.;
- заборгованість по комісії за користування кредитом - 1450,82 грн.
- пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 1791,64 грн.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не надано доказів про укладення договору застави між сторонами .
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу права позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» здійснити за рішенням суду (в судовому порядку) звернення стягнення заборгованості за кредитним договором від 23 березня 2006 року на предмет застави - автомобіль.
Відповідно до положень ст. 589 ЦК України, ч.1 ст. 20 Закону України «Про заставу», ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Аналогічне право позивача прописане й в п.п. 15.7.1 п.15 договору застави рухомого майна від 12 червня 2007 року, яким передбачено, що заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані .
Матеріалами справи підтверджений факт порушення відповідачем ОСОБА_2 умов кредитного договору щодо своєчасності повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування, у зв'язку із чим утворилася заборгованість (а.с. 3-4), тому позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення заборгованості станом на 26.10.2010 року в загальному розмірі 39992,56 грн. на предмет застави.
Виходячи з викладеного, та враховуючи положення діючого законодавства, колегія суддів вважає, що позивач має право ставити питання про звернення стягнення заборгованості на заставне майно та є підстави для здійснення звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження за рішенням суду, зважаючи і на ту обставини, що предмет застави - автомобіль, знаходиться у позивача, який за довіреністю уповноважений здійснити його відчуження.
Так, відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Аналогічне правило закріплено і в ч.1 ст. 590 ЦК України.
При цьому ч.2 вказаної статті передбачено, що використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.
Таким чином, знаходження заставного майна у позивача, що підтвердили в судовому засіданні сторони, не свідчить про звернення стягнення банком заборгованості на предмет застави в позасудовому порядку, оскільки реалізація позивачем заставного майна не відбулася, тому колегія суддів вважає, що вимога позивача про звернення стягнення заборгованості на предмет застави за рішенням суду підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню.
Згідно ч.2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:
1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;
2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;
3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;
4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;
5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;
6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.
Враховуючи вказане, колегія суддів, надаючи правову оцінку співмірності визначеної банком заборгованості за кредитом із вартістю заставного автомобіля, вважає, що предмет застави підлягає реалізації в спосіб його продажу на публічних торгах в порядку виконавчого провадження з початковою ціною в розмірі 41450 грн., яка зазначена в самому договорі застави (а.с. 49-50).
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з підстав, передбачених п.3, п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3, п.4 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» - задовольнити.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22 грудня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № КRPOAN 02000010 від 23.03.2006 року, яка становить станом на 26.10.2010 року , є 39992,56 гривень, звернути стягнення на предмет застави: автомобіль DAEWOO, модель Matiz, рік впуску 2006, тип ТЗ: легковий комбі-В, № кузовашасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: АЕ7823АР, що належить на праві власності ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, 50) з укладанням від імені відповідача ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-який способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобілю з обліку в органах ДАІ України, а також наданням Публічному акціонерному товариству «ПриватБанк» повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Встановити початкову ціну 41450 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 327,37 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: