УКРАИНА
АПЕЛЛЯЦИОННЫЙ СУД ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ
0441/2-326/11
Справа № 2/326/11 Головуючий в 1 інстанції
Провадження № 2-ц/491/1006/12 Демиденко Ю.Ю.
Категорія № 5 (І) Доповідач - Барильська А.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 квітня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді : Барильської А.П.,
суддів : Грищенко Н.М., Савіної Г.О.,
при секретарі Євтодій К.С.,
за участю: позивача - ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 25 січня 2012року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління благоустрою та житлової політики виконкому міської ради , треті особи - Комунальне житлове підприємство № 14, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про скасування розпорядження органу приватизації, визнання недійсними свідоцтва про право власності на житло, заповіту, визнання права на житлову площу ,-
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління благоустрою та житлової політики виконкому міської ради (надалі - Управління) про скасування розпорядження органу приватизації, визнання недійсними свідоцтва про право власності на житло, заповіту, визнання права на житлову площу.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 13 травня 1983 року він був зареєстрований та проживав разом із матір'ю ОСОБА_6 в квартирі АДРЕСА_1.
З 25.11 1985 року був виписаний у зв'язку із засудженням, знов зареєстрований з 14.06.1988 року та виписаний 29.11.1988 року до лав Радянської армії.
В період з 29.05.1990 року по 23.01.1995 рік позивач відбував покарання згідно вироку суду в Софіївській виправній колонії № 45 Дніпропетровської області.
Вважає, що спірну квартиру вони разом із матір'ю отримували на двох, що він був виписаний із спірної квартири тимчасово, тому приватизація, яка була проведена відповідно розпорядження Управління № т-360 від 19.02.1994 року та на підставі якого видано свідоцтво про право власності на квартиру на ОСОБА_6 вважає проведеною незаконно. Заповіт, який його матір склала на користь ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 недійсним.
Після уточнення позовних вимог позивач ОСОБА_2 просить суд: скасувати розпорядження № Т-360 від 19.02.1994 року виданого Управлінням житлово-комунального господарства Криворізької міської Ради та визнати свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , виданого у порядку приватизації житла на ім'я ОСОБА_6 - недійсним; визнати недійсним заповіт складений від імені ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_5; визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 25 січня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління благоустрою та житлової політики виконкому міської ради про скасування розпорядження органу приватизації, визнання недійсними свідоцтва про право власності на житло, заповіту, визнання права на житлову площу, відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для розгляду справи, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Зокрема, вважає, що судом не взято до уваги, що на момент приватизації 19.02.1994 року позивач був повнолітнім членом сім'ї квартиронаймача, тимчасово відсутнім, у зв'язку із направленням для проходження військової служби та в подальшому з відбуванням покарання в місцях позбавлення волі; згоди на приватизацію квартири без його участі не давав, тому приватизація спірної квартири була проведена із порушеннями ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Крім того, вважає, що судом не враховано положення ст.71 ЖК України в редакції 1993 року, згідно якої за ним, як тимчасово відсутнім, зберігалася житлова площа у спірній квартирі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є матір'ю позивача.
19.02.1994 року, згідно з розпорядженням Т-360 УЖКГ Криворізької міської ради, ОСОБА_6 приватизувала квартиру АДРЕСА_1 На момент приватизації у спірній квартирі була зареєстрована ОСОБА_6
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що на час приватизації він був тимчасово знятий з реєстраційного обліку у спірній квартирі, у зв'язку з чим за ним зберігалося право на житло у зазначеній квартирі. Тому приватизація спірної квартири здійснена без його згоди і проведена з порушенням вимог закону.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду з огляду на наступне.
Згідно положень ст.ст. 71 ЖК України, в редакції на час виниклих між сторонами правовідносин, тобто на момент приватизації спірної квартири - 1994 рік, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а у разі спору- судом.
Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках, зокрема: призову на строкову військову службу, або направлення на альтернативну службу - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби;
Взяття під варту - протягом усього часу перебування під слідством і судом.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло.
Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
Тобто, виходячи із зазначених норм, обов'язковою умовою правомірності приватизації є обов'язкова згода на приватизацію постійно проживаючих осіб, тимчасово відсутніх осіб.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно поквартирної картки та довідки від 26.05.2011 року КЖП № 14, позивач ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований з матір'ю ОСОБА_6 у спірній квартирі до 29.11.1988 p., та знявся з реєстраційного обліку до лав Радянської армії. Однак, військову службу не проходив, на обліку у військоматі, згідно довідки від 15.12.2011 p., ніколи не перебував.
Згідно довідки ВК №45 - позивач ОСОБА_2 відбував покарання в місцях позбавленні волі згідно вироку Талалаєвського районного суду Черніговської області з 29.05.1990 р. по 25.01.1995 p,. тобто на час приватизації відбував покарання у місцях позбавлення волі.
ОСОБА_6 11.02.1994 р. подала заяву про приватизацію житла, та надала довідку про склад сім'ї, згідно якої вона одна зареєстрована в квартирі, та самостійно має право на приватизацію.
У зв'язку з чим, висновок суду про те, що на час приватизації спірної квартири, згідно вимог ст. 71 ЖК України, в редакції, яка діяла на час виниклих між сторонами правовідносин, за позивачем не зберігалося право на жиле приміщення у спірній квартирі, у зв'язку з чим його згода на приватизацію зазначеної квартири правомірна не була витребувана відповідачем, є правильним.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, позивач з 21.03.1995 року після звільнення з місць позбавлення волі, згідно довідки ЖЕО №45, зареєструвався за місцем проживання своєї дружини ОСОБА_2 по АДРЕСА_2
Посилання позивача на той факт, що після звільнення з місць позбавлення волі, він мешкав без реєстрації разом з матір'ю у спірній квартирі, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки це не має правового значення для вирішення спору про визнання приватизації спірної квартири незаконною.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом не взято до уваги, що на момент приватизації 19.02.1994 року позивач був повнолітнім членом сім'ї квартиронаймача, тимчасово відсутнім, у зв'язку із направленням для проходження військової служби та в подальшому з відбуванням покарання в місцях позбавлення волі; згоди на приватизацію квартири без його участі не давав, тому приватизація спірної квартири була проведена із порушеннями ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", є безпідставними і спростовуються матеріалами справи і висновками суду.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що згідно положень ст.71 ЖК України в редакції 1993 року, за ним, як тимчасово відсутнім, зберігалася житлова площа у спірній квартирі, є безпідставними, оскільки згідно положень зазначеної норми закону, за позивачем, який на час приватизації відбував покарання у місцях позбавлення волі право на жиле приміщення у спірній квартирі не зберігалося.
Висновок суду щодо відсутності правових підстав для визнання заповіту ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України, недійсним, є правильним, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження цих позовних вимог.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, а рішення суду повинно бути залишено без змін на підставі ст. 308 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 25 січня 2012року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді