Справа № 1/0301/143/11 Головуючий в 1 інстанції Канівець Л.Ф.
Провадження № 11/0390/240/2012 Доповідач Польовий М.І.
Категорія: ч.4 ст.190 КК України
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2012 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді - Польового М.І.,
суддів -Хомицького А.М., Оксентюка В.Н.,
при секретарі -Лінік Т.В.,
з участю прокурора -Ковальчука О.В.,
засудженого -ОСОБА_1,
захисників -ОСОБА_2, ОСОБА_3,
потерпілих -ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями старшого помічника Ковельського міжрайонного прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_4 на вирок Володимир-Волинського міського суду від 19 січня 2012 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з середньою освітою, одружений, працюючий, не судимий, -
- засуджений за ч.4 ст.190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо протягом іспитового строку 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі п.п.3,4 ч.1 ст.76 КК зобов'язано ОСОБА_1 періодично з`являтись для реєстрації в орган кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишено підписку про невиїзд.
Цивільний позов ОСОБА_6 та ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 106 863 грн. 86 коп. майнової шкоди та 4000 грн. моральної шкоди.
В решті позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди в розмірі 1000 грн.
В решті позову відмовлено.
Вироком вирішено долю арештованого майна.
ВСТАНОВИЛА:
Вказаним вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він у 2001 році через свого знайомого ОСОБА_7 ввійшов у довіру до ОСОБА_4 та з метою заволодіння грошима, на вигідних умовах, запропонував останньому взяти участь в придбанні великої партії електротоварів для подальшої її реалізації. При цьому, не маючи наміру виконувати взяті зобов'язання, попросив у ОСОБА_4 нібито для здійснення вказаної угоди гроші в сумі 15 000 доларів США.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_7, який виступив посередником та поручителем виконання умов угоди являється хорошим знайомим ОСОБА_4, то той будучи обманутим, довірився та в червні 2001 року біля під'їзду будинку, де проживає за адресою АДРЕСА_2 передав ОСОБА_1 15 000 доларів США, які належали його батькові ОСОБА_6
В подальшому, користуючись довірою ОСОБА_1 знову звернувся до ОСОБА_4 та попросив дати йому ще 6000 доларів США пояснивши, що вказані гроші необхідні для розмитнення електротоварів, хоча мав на меті протиправно ними заволодіти шляхом обману та зловживання довірою, і звернути їх на свою користь. Будучи введеним в оману шахрайськими діями ОСОБА_1, ОСОБА_4 погодився та в вересні 2001 року передав йому 6000 доларів США, які належали його батькові ОСОБА_6
Вищевказані гроші до цього часу потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не повернуті. Ніяких електротоварів не привезено та зі сторони ОСОБА_1 маючи у володінні значні кошти, зокрема 01 листопада 2007 року останній отримав від ЗАТ "ОТП Банк" кредит в розмірі 100 000 доларів США, не вчинив жодних дій спрямованих на відшкодування завданої шкоди.
Таким чином, ОСОБА_1 шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_4 заволодів грошима на загальну суму 21 000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ гривні до долара США станом на червень, вересень 2001 року становить 113 255 грн. 70 коп., які належали ОСОБА_6
В апеляції та доповненні до неї прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій, просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок м`якості та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Посилається на те, що суд безпідставно відніс до обставин, що пом'якшують покарання, активне сприяння розкриттю злочину. Не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 вину не визнав та не розкаявся, на відшкодування шкоди повернув потерпілим лише мізерну суму. Не враховано, що ОСОБА_1 вчинив особливо тяжкий злочин. Також неправильно вирішено цивільний позов потерпілого ОСОБА_6
Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в апеляції з доповненнями до неї просять вирок суду в частині призначеного засудженому покарання та вирішення цивільного позову скасувати, постановити новий вирок, призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі без звільнення від відбування покарання з випробуванням та задовольнити цивільні позови в повному об'ємі. Посилаються на те, що ОСОБА_1 вчинив особливо тяжкий злочин, вину не визнав, неодноразово змінював показання, збитки не відшкодував, хоча мав реальну можливість це зробити. Судом також неправильно вирішено цивільні позови. Зокрема, вирішуючи позов про відшкодування майнової шкоди суд взяв курс долара до гривні на момент постановлення вироку. Не враховано також індексу інфляції та трьох процентів річних. Розмір стягнутої в їх користь моральної шкоди є заниженим і не відповідає ступеню понесених ними моральних страждань.
Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляцій, прокурора, який апеляцію підтримав, потерпілих, які апеляцію підтримали частково, засудженого, захисників, які апеляції заперечили, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції підлягають до часткового задоволення.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочину, при вказаних у вироку обставинах, ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах і в апеляціях не оспорюється.
Кваліфікація судом дій ОСОБА_1 за ч.4 ст.190 КК України є вірною.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, обставини, які пом'якшують покарання, а також те, що вчинено особливо тяжкий злочин.
Суд у вироку навів обставини, які він урахував, чому вважає необхідним звільнити засудженого від реального відбування покарання. Доводи наведені судом, узгоджуються із даними, що характеризують особу винного, і висновки суду про можливість виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства є правильними.
З огляду на наведене та враховуючи дані, що є у справі, що з часу вчинення злочину пройшло більше десяти років, що ОСОБА_1 хворіє і потребує лікування, колегія суддів не погоджується із доводами прокурора та потерпілих, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого винним і що ОСОБА_1 слід призначити більш суворе покарання із реальним його відбуванням.
Встановлення судом тривалого іспитового строку, а також покладення на засудженого цілого ряду обов'язків, передбачених ст.76 КК України, на думку колегії суддів є достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
В той же час, колегія суддів вважає, що цивільні позови потерпілих про відшкодування матеріальної і моральної шкоди вирішені судом з порушенням вимог цивільного та кримінально-процесуального законодавства.
Зокрема, визнавши винним ОСОБА_1 у заволодінні шляхом шахрайства в червні, вересні 2001 року 21 000 доларів США, суд при задоволенні цивільного позову ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди керувався встановленим Національним Банком України курсом долара США до національної валюти України станом на час вчинення злочину, хоча повинен був керуватися курсом на час прийняття рішення про відшкодування шкоди.
По справі встановлено, що під час досудового та судового слідства в добровільному порядку потерпілому було відшкодовано 900 доларів США і на час постановлення вироку невідшкодованою залишалася сума в розмірі 20 100 доларів США.
Станом на час постановлення вироку офіційний курс, встановлений Національним Банком України, долара США до національної валюти України становив 7,989800 грн., а тому із засудженого в користь потерпілого на відшкодування матеріальної шкоди суду слід було стягнути 160 594 грн. 98 коп.
На час постановлення ухвали апеляційного суду невідшкодованою залишилася сума 13 100 доларів США, а тому стягненню підлягає сума 104 666 грн. 38 коп.
Посилання в апеляції потерпілого ОСОБА_6 на те, що при стягненні майнової шкоди слід також враховувати індекс інфляції та три відсотки річних, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки майнова шкода спричинена злочином і при її відшкодуванні при розгляді кримінальної справи слід виходити з пред'явленого винному обвинувачення.
Постановивши стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_6 4000 грн., потерпілого ОСОБА_4 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, суд не в повній мірі врахував характер та обсяг понесених ними душевних страждань, а тому наведені в апеляціях потерпілих доводи про те, що стягнута на відшкодування моральної шкоди сума є заниженою, колегія суддів визнає обґрунтованими.
При визначенні розміру моральної шкоди колегія судів враховує характер вчиненого щодо потерпілих злочину, що заволодіння коштами спричинило їм майнову шкоду в особливо великих розмірах, що збитки по даний час не відшкодовані, що позбавило потерпілих влаштувати побут, змусило звертатися в правоохоронні органи, брати неодноразово участь в судових засіданнях.
Всі ці обставини призвели до того, що потерпілі протягом тривалого часу несуть душевні страждання.
Враховуючи вищенаведене, а також засади розумності і справедливості, колегія суддів вважає, що із засудженого ОСОБА_1 слід стягнути моральну шкоду в користь потерпілих: ОСОБА_4 -5 000 грн.; ОСОБА_6 -12 000 грн.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції старшого помічника Ковельського міжрайонного прокурора, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_6 -задовольнити частково.
Вирок Володимир-Волинського міського суду від 19 січня 2012 року щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільних позовів потерпілих про відшкодування майнової та моральної шкоди змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 104 666 (сто чотири тисячі шістсот шістдесят шість) гривень 38 копійок майнової шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілих моральну шкоду в розмірі: ОСОБА_4 -5 000 (п'ять тисяч) гривень; ОСОБА_6 -12 000 (дванадцять тисяч) гривень.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий:
Судді: