10.05.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження: 22ц/2090/1413/2012 Головуючий 1-ї інст. -Омельченко К.О.

Справа № 2-103/11 Доповідач -Крилова Т.Г.

Категорія: сімейні

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2012 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого -Крилової Т.Г.

Суддів -Цвірюка В.О., Маміної О.В.

при секретарі -Ковач О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 08 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є спільною власністю подружжя,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, поділ спільного майна.

Уточнивши свої позовні вимоги, ОСОБА_3 посилалася на те, що з 06.07.96 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею. За період шлюбу вони з відповідачем за спільні кошти придбали: нежитлові приміщення підвалу № 1-10 в літ. В-6 загальною площею 81,1 кв.м., вартістю 406 000 гр., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 вартістю 340 000 гр., автомобіль MITSUBISHI GRANDIS, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, вартістю 195 426 гр. та автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 1987 року випуску, державний номер НОМЕР_2, вартістю 27 489 гр.

Просила: розірвати шлюб, зареєстрований між сторонами та визначити місцепроживання сина ОСОБА_4 разом з нею, стягнути аліменти з ОСОБА_1 на її користь на утримання дитини у розмірі 3000 гр. щомісяця до досягнення сином повноліття, поділити майно, що придбане в період шлюбу, виділивши їй у власність нежитлові приміщення підвалу № 1-10 в літ. В-6 загальною площею 81,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та матеріальну компенсацію у розмірі 78 457,5 гр., а ОСОБА_1 виділити у власність трикімнатну квартиру АДРЕСА_2, автомобіль MITSUBISHI GRANDIS, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 1987 року випуску, державний номер НОМЕР_2. Стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

У квітні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, поділ спільного майна. Уточнивши свої позовні вимоги, посилався на те, що дійсно, за період шлюбу ними придбано у власність нежитлові приміщення підвалу № 1-10 в літ. В-6 загальною площею 81,1 кв.м., вартістю 406 000 гр., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 вартістю 340 000 гр., автомобіль MITSUBISHI GRANDIS, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, вартістю 195 426 гр. та автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 1987 року випуску, державний номер НОМЕР_2, вартістю 27 489 гр. Просив визнати за ним право власності на нежитлові приміщення підвалу № 1-10 в літ. В-6 загальною площею 81,1 кв.м., а за ОСОБА_3 -право власності на все інше майно. В порядку компенсації стягнути з ОСОБА_3 на його користь 50 968,50 гр.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 24 вересня 2010 року позовні вимоги про розірвання шлюбу роз*єднані з іншими позовними вимогами.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 08 листопада 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1000 гр. щомісяця до досягнення дитиною повноліття. Розподілено майно, що придбане в період шлюбу. Виділено ОСОБА_3 нежитлові приміщення підвалу № 1-10 в літ. В-6 загальною площею 81,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 - трикімнатна квартира АДРЕСА_2, автомобіль MITSUBISHI GRANDIS, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 1987 року випуску, державний номер НОМЕР_2.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 -ОСОБА_2 просить рішення суду в частині поділу майна подружжя скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Апелянт посилається на те, що рішення суду в цій частині є незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд першої інстанції не прийняв до уваги їхні доводи і пояснення по справі. Не враховано, що придбанню нежитлових приміщень передував продаж 24.12.99 року ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_3 за 4625 гр., кошти від продажу якої були витрачені на придбання нежитлових приміщень. Тому, 1/8 частина нежитлових приміщень є його особистою власністю. Крім того, ОСОБА_1 є приватним підприємцем та нежитлові приміщення потрібні йому для здійснення підприємницької діяльності і іншого приміщення для отримання доходу він не має. Спірна трикімнатна квартира є найбільше придатною для проживання в ній сина ОСОБА_4, т.я. обладнана кімнатою з речами сина. Автомобіль MITSUBISHI GRANDIS потрібен ОСОБА_3 для забезпечення потреб сина у пересуванні, більшій можливості займатися різними видами спорту, відвідувати гуртки.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, а рішення суду в частині поділу майна подружжя скасуванню, у зв*язку із невідповідністю висновків суду обставинам справи, з ухваленням в цій частині нового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 слід задовольнити частково, з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та сторони не заперечують, що в період шлюбу, ними було придбане спірне майно. Вартість цього майна зазначена у висновках експертів та сторони її не оспорюють.

Посилання апелянта на те, що 1/8 частина нежитлових приміщень є особистою власністю ОСОБА_1 - безпідставні, оскільки позовних вимог щодо визнання за ним права особистої власності на частину нежитлових приміщень матеріали справи не містять. Це питання знаходиться поза межами позовних вимог даної справи.

Відповідно до вимог ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Тому, поділу підлягають нежитлові приміщення підвалу № 1-10 в літ. В-6 загальною площею 81,1 кв.м., вартістю 406 000 гр., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 1987 року випуску, державний номер НОМЕР_2, вартістю 27 489 гр., трикімнатна квартира АДРЕСА_2, вартістю 340 000 гр., автомобіль MITSUBISHI GRANDIS, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, вартістю 195 426 гр.

З матеріалів справи вбачається та сторони в суді апеляційної інстанції підтвердили, що ОСОБА_1 є приватним підприємцем та його робоче місце знаходиться в спірних нежитлових приміщеннях. Іншого приміщення для здійснення ним підприємницької діяльності він не має.

Крім того, розмір стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 розраховувався з доходу, отриманого ним за здійснення саме підприємницької діяльності.

ОСОБА_3 на даний час підприємницькою діяльністю не займається.

Трикімнатна квартира АДРЕСА_2 була місцем постійного проживання дитини Олексія, яка обладнана дитячою кімнатою з його речами та іншими меблями.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що з урахуванням інтересів дитини, зазначену квартиру та автомобіль MITSUBISHI GRANDIS слід виділити у власність ОСОБА_3, а нежитлові приміщення підвалу № 1-10 в літ. В-6 та автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT - ОСОБА_1

Так, вартість нежитлових приміщень складає 406 000 гр., а вартість квартири - 340 000 гр. Тому, 406 000 гр. - 340 000 гр. = 66 000 гр. Таку суму компенсації повинен сплатити відповідач позивачці за нерухоме майно.

Автомобіль MITSUBISHI GRANDIS, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, вартістю 195 426 гр. виділяється у власність ОСОБА_3, яка за ? частину автомобіля повинна сплатити 97 713 гр. ОСОБА_1 в рахунок компенсації (195 426 гр. : 2 = 97 713 гр.).

Автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 1987 року випуску, державний номер НОМЕР_2, вартістю 27 489 гр. виділяється у власність ОСОБА_1, який за ? частину автомобіля повинен сплатити 13 744,50 гр. ОСОБА_3 в рахунок компенсації (27 489 гр. : 2 = 13 744,50 гр.).

Таким чином, ОСОБА_1 повинен сплатити ОСОБА_3 в рахунок компенсації 79 744,50 гр. ( 66 000 гр. + 13 744,50 гр. = 79 744,50 гр.).

З урахуванням взаєморозрахунків, ОСОБА_3 повинна сплатити ОСОБА_1 - 17 968,50 гр. (97 713 гр. - 79 744,50 гр. = 17 968,50 гр.).

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.3, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 08 листопада 2011 року в частині поділу майна подружжя скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Розподілити майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, виділивши ОСОБА_1 та визнавши за ним право власності на нежитлові приміщення підвалу № 1-10 в літ. В-6 загальною площею 81,1 кв.м., вартістю 406 000 гр., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 1987 року випуску, державний номер НОМЕР_2, вартістю 27 489 гр.

Виділити ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_2, вартістю 340 000 гр. та автомобіль MITSUBISHI GRANDIS, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, вартістю 195 426 гр.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 17 968 гр. 50 коп. матеріальної компенсації вартості майна.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий -

Судді: