Цивільна справа №2- 1533/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2012 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Зінченко С.В.

при секретарі Шевчук Я. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Національний центр медичних технологій»до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про припинення дії свідоцтв на знак для товарів та послуг,-

встановив:

Позивач ТОВ «Національний центр медичних технологій»звернулось до суду з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України та ОСОБА_1, в якому просило припинити достроково дію Свідоцтво НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг «АКВАЛІФТ»від 25 травня 2007 року в частині співвласника ОСОБА_1, зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України опублікувати інформацію про дострокове припинення дії Свідоцтва НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг «АКВАЛІФТ»від 25 травня 2007 року в частині співвласника ОСОБА_1, припинити достроково дію Свідоцтво НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг АLIFT»від 27 серпня 2007 року в частині співвласника ОСОБА_1, зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України опублікувати інформацію про дострокове припинення дії НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг АLIFT»від 27 серпня 2007 року в частині співвласника ОСОБА_1..

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що згідно наказу Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення від 22 грудня 2006 року №775 ТОВ «НЦМТ»було видано Свідоцтво №5869/2006 на Гель гідрофільний «АКВАЛІФТ»згідно ТУ У 33.1-32910330-001-2004 та згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 2009 року № 441 ТОВ «НЦМТ»видано Свідоцтво № 5869/2006 на Гель гідрофільний «АКВАЛІФТ» згідно ТУУ 33.1-32910330-001-2004. Власником свідоцтв зареєстровані громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в той час як відповідач ОСОБА_1 не використовує знаки «АКВАЛІФТ»та UАLIFT»на протязі трьох років від дня публікації і тому на підставі п. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»просив задовольнити позов повністю.

В судовому засіданні представник позивача, який також діє в інтересах третьої особи, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача Державної служби інтелектуальної власності України проти задоволення позову заперечував, подав письмові заперечення, в яких зазначив, що законодавством передбачена можливість дострокового припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг повністю або частково лише відносно товарів і послуг для яких знак зареєстровано, а не відносно співвласника.

Представники відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволенні позовних вимог також заперечували, подали письмові заперечення, в яких зазначили, що даний торговий знак використовується в Україні безпосередньо позивачем, але стаття 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»передбачає дострокове припинення свідоцтва лише у випадку невикористання торгового знаку на території України, при цьому не має різниці, яка особа використовує торгову марку.

Суд, заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Встановлено, що 18 червня 2004 року Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення ТОВ «Національний центр медичних технологій»видано свідоцтво №2889/2004 на виробництво Гелю гідрофільного «Естеформ»згідно ТУ У 33.1-32910330-001-2004. (а.с. 6).

01 жовтня 2004 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу за сумісництвом до ТОВ «Національний центр медичних технологій» згідно наказу № 8-К на посаду фінансового директора.

24 жовтня 2005 року Укрметртестстандартом зареєстровані Технічні умови ТУ У 33.1-32910330-001-2004 Літера А (вводяться вперше) на виробництво Гелю гідрофільного поліакриламідного «Естеформ».

22 грудня 2006 року згідно наказу Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення №775 ТОВ «Національний центр медичних технологій»було видано Свідоцтво №5869/2006 на Гель гідрофільний «АКВАЛІФТ»згідно ТУ У 33.1-32910330-001-2004. (а.с. 7)

25 травня 2007 року Державною службою інтелектуальної власності України видано Свідоцтво України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг «АКВАЛІФТ»для застосування маркування ліків для людини; фармацевтичних препаратів; колодію на фармацевтичні потреби; кров'яної плазма; крові на лікарські (медичні) потреби; лецитину на лікарські (медичні) потреби; крохмалю на дієтичні або фармацевтичні потреби; лікувальні препарати на хірургічні та ортопедичні потреби; гелі на хірургічні та ортопедичні потреби; пересадні органи чи тканини на хірургічні потреби; хірургічні тканини; хімічні препарати на лікарські (медичні) потреби, власниками знака є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 42).

27 серпня 2007 року Державною службою інтелектуальної власності України видано Свідоцтво України НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг »для застосування маркування ліків для людини; фармацевтичних препаратів; колодію на фармацевтичні потреби; кров'яної плазма; крові на лікарські (медичні) потреби; лецитину на лікарські (медичні) потреби; крохмалю на дієтичні або фармацевтичні потреби; лікувальні препарати на хірургічні та ортопедичні потреби; гелі на хірургічні та ортопедичні потреби; пересадні органи чи тканини на хірургічні потреби; хірургічні тканини; хімічні препарати на лікарські (медичні) потреби, власниками знака є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 43).

20 листопада 2007 року ОСОБА_2 (Довіритель) укладає Договір-Доручення з ТОВ «Національний центр медичних технологій»(Повірений) за яким Повіреному доручається вчиняти від імені Довірителя дії пов'язані з виробництвом та розповсюдженням медичних препаратів з використанням знаку для товарів «АКВАЛІФТ»та ».

11 червня 2007 року Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України виданий позивачу патент НОМЕР_3 на корисну модель «Спосіб одержання гістосумісного філера». Власником патенту визначене Приватне підприємство «Медикап», винахідником визначено ОСОБА_1.

06 липня 2007 року зареєстровано нову редакцію Статуту ТОВ «Національний центр медичних технологій», згідно якого ОСОБА_1 є учасником товариства з долею 20% в статутному капіталі товариства.

10 листопада 2008 року Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України виданий позивачу патент НОМЕР_4 на корисну модель «Спосіб отримання гідрофільного гелю AQUALIFT». Власником і винахідником патенту визначено ОСОБА_1..

25 листопада 2008 року Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України виданий Позивачу Патент НОМЕР_5 на корисну модель «Гідрофільний гель AQUALIFT». Власником і винахідником патенту визначено ОСОБА_1.

19 червня 2009 року згідно наказу Мінітерства охорони здоров'я України №441 ТОВ «Національний центр медичних технологій»видано Свідоцтво №5869/2006 на Гель гідрофільний «АКВАЛІФТ»згідно ТУ У 33.1-32910330-001-2004.

31 січня 2011 року ОСОБА_1 реєструє одноособово Товариство з обмеженою відповідальністю «Біоматрікс».

30 червня 2011 року ОСОБА_1 звільнений з ТОВ «Національний центр медичних технологій»з посади заступника директора з питань виробництва згідно Наказу № 1-К-13.

20 липня 2011 року ОСОБА_1 звертається до прокуратури Артемівського району м. Луганська із заявою про порушення ТОВ «Національний центр медичних технологій»його права як власника Патенту НОМЕР_3.

05 серпня 2011 року Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України видано Свідоцтво №10727/2011 на Гель гідрофільний QUAFILLING»розробник ТОВ «Біоматрікс».

В серпні 2011 року за заявою ОСОБА_1 слідчим відділом Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 177 КК України «Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію», з приводу порушення прав ОСОБА_1 як власника Патенту НОМЕР_3.

18 серпня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Державної митної служби України стосовно порушення його прав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг «АКВАЛІФТ»та ».

29 серпня 2011 року за заявою ОСОБА_1 ухвалою Артемівського районного суду м. Луганська були застосовані заходи щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності, якими зупинено пропуск через митний кордон України гідрофільного гелю «АКВАЛІФТ»та », вилучено з обороту гідрофільний гель «АКВАЛІФТ»та »та зобов'язано скасувати реєстрацію доменного імені сайтів ift.com.ua»та ift.ua», які зареєстровані на ім'я ТОВ «Національний центр медичних технологій».

08 вересня 2011 року ухвалою Артемівського районного суду м. Луганська заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 29 серпня 2011 року, скасовані.

05 жовтня 2011 року ухвалою Апеляційного суду Луганської області за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Артемівського районного суду м. Луганська від 08 вересня 2011 року, остання залишена без змін.

06 березня 2012 року Державна митна служба України листом № 11.1/3-16.5/2609 повідомила ОСОБА_4, як представника ОСОБА_2., що враховуючі, що ОСОБА_1 дозволу на використання торговельних марок «АКВАЛІФТ»та АLIFT»вище згадуваному товариству не надавав, а також те, що ТОВ «Національний центр медичних технологій»є єдиним виробником продукту в Україні, здійснення ОСОБА_2 експорту продукту цих торговельних марок можливе тільки після відкликанням ОСОБА_1 свого попереднього звернення до Держмитслужби України про порушення цим товариством його прав інтелектуальної власності або при надходженні до митних органів у встановленому порядку відповідних судових рішень.

Відповідно до встановлених обставин, вбачається, що безпосередньо спір між позивачем і відповідачем -Державної службою інтелектуальної власності України полягає в тому, що позивач вважає, що діюче законодавство України дає можливість дострокового припинення дії свідоцтва у відношенні одного із власників, а відповідач -Державна служба інтелектуальної власності України вважає, що діюче законодавство такої можливості не передбачає, в той час як спір між позивачем та відповідачем -ОСОБА_1 полягає в тому, що позивач вважає, що знаки для товарів і послуг повинні використовуватися безпосередньо тією особою, яка є власником свідоцтва або іншою особою на підставі відповідного договору, а відповідач ОСОБА_1 вважає, що в даних правовідносинах не має значення ким із співвласників використовується знак для товарів і послуг, і сам факт використання знаку хоча б одним із співвласників є підтвердженням використання такого знаку взагалі і це унеможливлює застосування п. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

Виходячи з викладеного, суд при вирішенні справи відповідно до ст.ст. 2, 8, 10, 11 ЦПК України виходить з наступного.

Пунктом 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»встановлено, що якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

Дана норма матеріального права містить поняття використання знака в його протилежному значенні -відсутності факту використання.

Дії, які є використанням знаку для товарів і послуг встановлені в ст. 16 вказаного Закону, а саме, що використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Як вбачається з наведеної норми матеріального права, обов'язковою умовою для встановлення факту використання знаку є застосування цього знаку саме відносно товару для якого він і був зареєстрований.

Також, як вбачається зі змісту п. 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», використанням знаку може бути здійснення дій, перелічених в цієї статті, виключно з використанням товару, для якого знак зареєстровано.

Згідно п. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»трирічний термін починає вираховуватися від дати публікації, а отже відповідне дострокове припинення Свідоцтва НОМЕР_1 можливо було б вже з 25 травня 2010 року та Свідоцтва НОМЕР_2 вже з 27 серпня 2010 року.

Законом України «Про лікарські засоби»(ст. 2) встановлені терміни -«лікарські засоби, зокрема, речовини або їх суміші природного, синтетичного чи біотехнологічного походження, які застосовуються для запобігання вагітності, профілактики, діагностики та лікування захворювань людей або зміни стану і функцій організму.

До лікарських засобів належать: діючі речовини (субстанції); готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти); гомеопатичні засоби; засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби із збудниками хвороб або паразитами; лікарські косметичні засоби та лікарські домішки до харчових продуктів; готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти) - дозовані лікарські засоби в тому вигляді та стані, в якому їх застосовують; діючі речовини (субстанції) - біологічно активні речовини, які можуть змінювати стан і функції організму або мають профілактичну, діагностичну чи лікувальну дію та використовуються для виробництва готових лікарських засобів; допоміжні речовини - додаткові речовини, необхідні для виготовлення готових лікарських засобів; наркотичні лікарські засоби - лікарські засоби, віднесені до наркотичних відповідно до законодавства; отруйні лікарські засоби - лікарські засоби, віднесені до отруйних центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я; сильнодіючі лікарські засоби - лікарські засоби, віднесені до сильнодіючих центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я; радіоактивні лікарські засоби - лікарські засоби, які застосовуються в медичній практиці завдяки їх властивості до іонізуючого випромінювання.

Державний реєстр лікарських засобів України - нормативний документ, який містить відомості про лікарські засоби, дозволені для виробництва і застосування в медичній практиці.

Статтею 9 Закону України «Про лікарські засоби»встановлено, що лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом.

Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг (ст. 17) встановлено, що власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва, а ст. 16 даного Закону визначає, що свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.

Конституцією України (ст. 124) встановлено, що правосуддя поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Стаття 8 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Зазначене знайшло своє відображення в постанові Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», пунктом 2 якого визначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого -суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Виходячи з вказаного, суд враховує та вважає можливим при вирішенні справи застосувати норми ст. 355, 356, 368 та 428 ЦК України, якими врегульовані поняття і види права спільної власності, а також здійснення права інтелектуальної власності, яке належить кільком особам, а саме право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам спільно, може здійснюватися за договором між ними. У разі відсутності такого договору право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам, здійснюється спільно.

Суд вважає, що встановленим обставинам справи відповідають правовідносини співвласників, в даному випадку кільком особам -ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Згідно п. 3 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»взаємовідносини при використанні знака, свідоцтво на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними та згідно ст. 428 ЦК України в разі відсутності такого договору право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам, здійснюється спільно.

Таку ж саму позицію має і стаття 369 ЦК України, яка встановлює, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Також встановленим обставинам справи відповідають правовідносини стосовно використання знаків для товарів і послуг.

Згідно п. 3 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»кожний власник свідоцтва (співвласник) може використовувати знак на свій розсуд і відповідно до п. 4 головною ознакою використання знаку визнається здійснення будь яких дій перелічених в цьому пункті, але відносно товару для якого цей знак зареєстровано.

Згідно Свідоцтва України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг «АКВАЛІФТ»та Свідоцтво України НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг »обидва ці знака зареєстровані для застосування маркування ліків для людини; фармацевтичних препаратів; колодію на фармацевтичні потреби; кров'яної плазма; крові на лікарські (медичні) потреби; лецитину на лікарські (медичні) потреби; крохмалю на дієтичні або фармацевтичні потреби; лікувальні препарати на хірургічні та ортопедичні потреби; гелі на хірургічні та ортопедичні потреби; пересадні органи чи тканини на хірургічні потреби; хірургічні тканини; хімічні препарати на лікарські (медичні) потреби.

Як встановлено судом та визнано відповідачем ОСОБА_1 зазначені знаки використовуються позивачем для виробництва Гелю гідрофільного згідно Технічних умов ТУ У 33.1-32910330-001-2004 та згідно Свідоцтва №5869/2006 на Гель гідрофільний «АКВАЛІФТ»виданого 19 червня 2009 року позивачу -Товариству з обмеженою відповідальністю «Національний центр медичних технологій»та на підставі Договорів доручення від 20 листопада 2007 року.

Згідно ст. 1000 ЦК України використання спірних знаків Товариством з обмеженою відповідальністю «Національний центр медичних технологій»на підставі Договорів доручення від 20 листопада 2007 року є використанням знаків ОСОБА_2, що він має право робити на свій розсуд не запитуючі дозволу в іншого власника (співвласника) відповідача ОСОБА_1.

Таким чином суд вважає встановленим той факт, що ОСОБА_1 не використовував спірні знаки повністю та з дати публікації відомостей минуло три роки.

Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»(п. 4 ст. 18) встановлена відповідальність за невикористання знаку протягом трьох років від дати публікації та в (п. 3 ст. 16) встановлено право кожного власника свідоцтва, якщо воно належить кільком особам, у разі відсутності угоди між ними, використовувати знак на свій розсуд.

Суд не погоджується з твердженням відповідача Державної служби інтелектуальної власності України, що не можна припиняти дію свідоцтва у відношенні однієї особи, в разі коли свідоцтво належить кільком особам, адже і в тому випадку, якщо одна з цих осіб не використовує знаку, оскільки згідно ст. 17 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва, в той час з матеріалів справи вбачається, що одним із співвласників спірних свідоцтв вчиняються перешкоди іншому.

Суд приходить до висновку, що на підставі ст. 8 ЦК України можливе застосування норми про дострокове припинення свідоцтва у відношенні однієї особи, якій разом з іншої належить свідоцтво на знак для товарів, в разі не використання знака саме цією особою. В даному випадку суд вважає, що використання знаку з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Національний центр медичних технологій»не може бути визнано використанням знака, що контролюється з боку ОСОБА_1, оскільки суду не наведено підстав виникнення та доказів такого контролю, та з підстав того, що встановлене використання знаків «АКВАЛІФТ»та UАLIFT»Товариством з обмеженою відповідальністю «Національний центр медичних технологій», є використанням цих знаків їх власником ОСОБА_2, оскільки згідно ст. 1000 ЦК України за договором доручення правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Доказом, що має істотне значення для правильного вирішення справи суд вважає відсутність факту використання знаків «АКВАЛІФТ» та АLIFT»з боку одного із власників свідоцтв України НОМЕР_1 від 25 травня 2007 року та НОМЕР_2 27 серпня 2007 року, що визнано представниками відповідача як в письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи, так і поясненнях, наданих представниками в судових засіданнях.

Згідно ст. 61 п. 1 Цивільного процесуального кодексу України обставини визнані сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином, виходячи з викладеного вище, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а отже необхідності їх задоволення.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 16, 17, 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби», ст. ст. 8, 355, 356, 368, 428, 1000 Цивільного кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», ст.ст. 1, 27, 31, 60, 88, 208, 209, 212, 214-216 Цивільного процесуального кодексу України, -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Національний центр медичних технологій»до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про припинення дії свідоцтв на знак для товарів та послуг -задовольнити.

Припинити достроково дію свідоцтва України на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 від 25 травня 2007 року в частині співвласника ОСОБА_1.

Припинити достроково дію свідоцтва України на знак для товарів і послуг НОМЕР_2 від 27 серпня 2007 року в частині співвласника ОСОБА_1.

Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України опублікувати інформацію про дострокове припинення свідоцтв України на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 від 25 травня 2007 року та НОМЕР_2 від 27 серпня 2007 року в частині співвласника ОСОБА_1.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Національний центр медичних технологій»94 гривні 10 копійок судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Солом'янський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Зінченко С. В.