ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-4427/2011p №2/0109/553/2012р.

18.01.2012 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:

Головуючої судді Кагітіної І.В.,

за участю секретаря судового засідання Якушевої Г-М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 вересня 2007 року між сторонами було укладено шлюб, проте на цей час подальше спільне життя неможливе у зв'язку з різними поглядами на життя. Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Подружніх стосунків сторони не підтримують тривалий час, мешкають окремо. Родина розпалась остаточно, майнових спорів на цей час між подружжям не має. На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позов та стягнути судові витрати.

Сторони у судове засідання не з'явились. Позивачка надала заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій просила шлюб розірвати. Відповідач належним чином повідомлений, від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. На підставі викладеного судом ухвалено рішення у порядку заочного розгляду справи.

З'ясувавши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи убачається, що позивач з відповідачем перебувають у шлюбі з 20 вересня 2007 року, який було зареєстровано Виконкомом Верхньопетрівецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області (актовий запис за №16). Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Шлюбно-сімейні відносини між сторонами на цей час припинені, внаслідок того, що вони втратили відчуття любові та взаєморозуміння один до одного, проживають окремо. Спорів про сумісне майно, на цей час, не має, відповідних позовних вимог сторонами заявлено не було.

З'ясувавши фактичні відносини подружжя, дійсні причини і мотиви позову про розірвання шлюбу, а саме: неможливість подальшого сумісного життя, відсутність відчуття любові і взаєморозуміння між сторонами, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними неможливо.

Позивачка просила залишити їй прізвище «ОСОБА_1».

Щодо стягнення судових витрат, то з відповідача на користь позивача у порядку ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.

Витрати на правову допомогу у відповідності до пункту 2 частини 3 статті 79 ЦПК України належать до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи. Проте, витрати, понесені на складання позовної заяви, у сенсі положень Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року не можуть бути стягнуті при ухваленні судового рішення.

Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 111, 112, 113, 115 СК України, ст.ст.10, 11, 15, 60, 84, 88, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року, суд-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 20 вересня 2007 року Виконкомом Верхньопетрівецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області (актовий запис за №16) - розірвати.

При державній реєстрації розірвання шлюбу залишити прізвище: чоловіку - «ОСОБА_2», дружині - «ОСОБА_1».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмір 94,10 (дев'яносто чотири) гривні 10 копійок.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Київського відділу реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та постановлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя