Справа №11-282, 2007року                                       Головуючий в 1-й інстанції Продан К.Г.

Категорія: спист. 191 ч,1, 366 ч. 1 КК України                               Доповідач Дуфнік Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2007 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді      Дуфнік Л.М.

суддів                                  Цугеля І.М., Шершуна В.В.

з участю прокурора      Шкодяка І. А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 01 березня 2007 року

Цим вироком               ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження,

уродженку м. Красний Луч Луганської області, жительку АДРЕСА_1, українку, громадянку України, з середньою освітою, одружену, не працюючу, пенсіонерку, раніше не судиму,

засуджено:

·        за ст.191 ч.1 КК України до 1 року 5 місяців обмеження волі,

·        за ст. 366 ч.1 КК України до 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язанні з обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей строком на 1 рік.

Відповідно до ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1. призначено покарання у вигляді 1 року 5 місяців обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України засуджену звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк терміном 1 рік.

Запобіжний захід залишено попередній - підписку про невиїзд.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.81 КПК України.

ОСОБА_1. засуджено за те, що вона, працюючи касиром в/ч 3053 з 11.09.02 р. по 12.09.06 p., будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами, підробила підписи військовослужбовцівОСОБА_2.,ОСОБА_3., ОСОБА_4.,ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8та ОСОБА_9 у відомостях №459/1 від 22.07.05 р. та №478 від 19.08.05 р. на отримання коштів на оздоровлення і незаконно заволоділа цими грошовими коштами на загальну суму 5663 грн. 14 коп.

Прокурор в апеляції, посилаючись на те, що суд першої інстанції безпідставно не призначив ОСОБА_1. за скоєні злочини обов'язкове додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов'язанні з обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей, просить скасувати вирок суду першої інстанції як незаконний та постановити новий вирок згідно з пропозиціями державного обвинувача в суді першої інстанції.

2

Заслухавши доповідача, прокурора, який, підтримавши подану апеляцію, висловив думку про можливість приведення вироку у відповідність до чинного законодавства шляхом застосування ст.69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_1. .пояснення засудженої, яка просила врахувати, що вона є інвалідом З групи, у скоєному щиро розкаялася і повністю відшкодувала заподіяні збитки, та не погіршувати її становище , перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вирок підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, в судовому засіданні фактичні обставини справи сторонами не оспорювалися і судом відповідно до ст.299 ч.3 КПК України вони не досліджувалися.

Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції Особливої частини Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Однак при призначенні покарання засудженій ОСОБА_1. судом допущено порушення норм кримінального закону.

У санкції ст.191 ч.1 КК України передбачено, що за вчинення даного злочину може бути призначене додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, однак суд при постановленні вироку питання про застосування чи незастосування цього додаткового покарання не обговорював, не зазначивши рішення з цього питання і в резолютивній частині вироку.

Призначивши засудженій ОСОБА_1. за ст. 366 ч.1 КК України додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади , пов'язані з обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей строком на один рік, суд першої інстанції при призначенні покарання за сукупністю злочинів відповідно до ст.70 КК України не врахував, що згідно з ч.3 ст.70 КК України до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю, приєднується додаткове покарання, якщо воно попередньо призначене хоча б за один злочин, який входить до сукупності. Як зазначено в п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 з наступними змінами і доповненнями „Про практику призначення судами кримінального покарання", встановлений ст.70 КК України порядок, згідно з яким суд зобов'язаний призначити покарання окремо за кожний злочин, а потім остаточно визначити покарання за сукупністю злочинів, стосується як основних так і додаткових покарань.

Останнє порушення чинного законодавства при наявності апеляції прокурора з цього приводу може бути підставою для скасування вироку щодо ОСОБА_1Однак колегія суддів вважає, що по даній справі є всі підстави не призначати засудженій ОСОБА_1. додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади , пов'язані з обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей , застосувавши ст.69 КК України, відповідно до якої непризначення обов"язкового додаткового покарання може мати місце при наявності декількох ( не менше двох ) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Так, судом першої інстанції визнано обставинами, що пом'якшують покарання засудженої ОСОБА_1., її щире каяття та добровільне відшкодування заподіяних збитків. Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, в даний час є інвалідом 3 групи, що підтверджується наданою нею апеляційному суду довідкою, не працює   і отримує пенсію .Вказані обставини в їх сукупності дають підстави   для

3

непризначення засудженій додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та зміни вироку щодо неї в цій частині.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -

Ухвалила:

Апеляцію прокурора задовольнити частково.

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 01 березня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити.

ОСОБА_1за ст. 191 ч.1 КК України призначити покарання у вигляді 1 року 5 місяців обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, за ст.366 ч.1 КК України із застосуванням ст.69 КК України - 1 року обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Відповідно до ст.70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1. призначити покарання у вигляді 1 року 5 місяців обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1. від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік.

В решті вирок залишити без зміни.