СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-3308/11/2770
17.04.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Привалова А.В.,
суддів Омельченка В. А. ,
Щепанської О.А.
секретар судового засідання Карпова І.І.
за участю сторін:
представника позивача, ОСОБА_2, довіреність від 14.10.2011 б/н,
представника відповідача, ОСОБА_3, довіреність № 0315/60 від 10.01.12
розглянувши апеляційні скарги Севастопольської міської ради, ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Кириленко О.О.) від 27.12.11 у справі № 2а-3308/11/2770
за позовом ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, 99008)
до Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, м.Севастополь, 99011)
третя особа: ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, 99002)
про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 27.12.11 позов ОСОБА_5 до Севастопольської міської ради, третя особа -ОСОБА_4, задоволено.
Визнано протиправними дії Севастопольської міської ради щодо відмови ОСОБА_5 у затвердженні містобудівного обґрунтування розміщення об'єкту містобудування «Індивідуальний житловий будинок з господарськими будівлями»по АДРЕСА_3.
Зобов'язано Севастопольську міську раду розглянути питання та прийняти відповідне рішення щодо матеріалів ОСОБА_5 про передачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_3 в м.Севастополі у встановленому законом порядку.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з судовим рішенням, Севастопольська міська рада та третя особа - ОСОБА_4 звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційні скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити за наведеними в ній мотивами. Підтримав апеляційну скаргу третьої особи.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційних скарг з підстав їх необґрунтованості.
Третя особа у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно. До початку судового засідання представником заявника здано до канцелярії суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки заявника апеляційної скарги за станом здоров'я. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання, оскільки явка заявника у судове засідання обов'язковою не визнавалась, в апеляційній скарзі заявник не просила про особисту участь та не обмежена правом забезпечити явку свого представника, якій приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неявка третьої особи не перешкоджає судовому розгляду справи, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність третьої особи, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши пояснення учасників процесу, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що з 2007 року позивач почав процедуру отримання безоплатно у власність земельної ділянки, якій пізніше було присвоєно адресу -АДРЕСА_3.
16 лютого 2010 року Севастопольською міською радою було прийнято рішення №9522, яким надано згоду ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою з відводу земельної ділянки орієнтовною площею 0,04 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_3 за умови надання позивачем до міської ради розробленої та узгодженої містобудівної документації.
Позивачем відповідно до зазначеного рішення було розроблено містобудівну документацію з розміщення об'єкта містобудівництва «Індивідуальний житловий будинок з господарськими будівлями»по АДРЕСА_3, яка узгоджена з усіма необхідними службами, та на яку отримано позитивний висновок державної експертизи від 22.02.2011.
Севастопольською міською радою у газеті «Севастопольские изветсия»№28 від 13.04.2011 було надано оголошення про громадські слухання 13.05.2011 проекту містобудівної документації наданої замовником ОСОБА_5
В той же час, 14 квітня 2010 року відповідач прийняв рішення № 10209 "Про надання згоди ОСОБА_4 на розробку містобудівного обґрунтування з відводу земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_3", до складу якої увійшла зазначена земельна ділянка площею 0,04 га за адресою АДРЕСА_3.
23 вересня 2011 року постійною комісією з питань містобудування, регулювання земельних та водних відносин Севастопольської міської ради, у зв'язку з тим фактом, що громадянкою ОСОБА_4 раніше, ніж позивачем, було подано акт вибору і погодження місця розташування земельної ділянки (22 листопада 2006 року), а також у зв'язку з тим фактом, що вона є учасником війни, було прийнято висновок, яким було відмовлено ОСОБА_5 у затвердженні містобудівної документації розміщення об'єкта містобудування «Індивідуальний житловий будинок з господарськими будівлями»по АДРЕСА_3.
Оцінивши дії відповідача щодо відмови позивачу у затвердженні містобудівного обґрунтування розміщення об'єкту містобудування «Індивідуальний житловий будинок з господарськими будівлями»по АДРЕСА_3, за критеріями, визначеними ст.2 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність таких дій, оскільки відповідачем не були розглянуті надані позивачем матеріали на затвердження у встановленому законом порядку, а вказані відповідачем підстави для такої відмови не можуть бути визнані обґрунтованими.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом повно встановлені обставини справи та надана ним належна правова оцінка.
Відповідно до пункту "в" частини третьої статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами регламентований статтею 118 цього кодексу.
Відповідно до цього порядку Севастопольською міською радою рішенням №9522 від 16.02.2010 було надано дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки пл..0,04га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_3.
Як вбачається з матеріалів справи, при прийнятті рішення № 9522 від 16 лютого 2010 року відповідачу було відомо про заяву громадянки ОСОБА_4, що надійшла до Севастопольської міської ради 22 лютого 2006 року. До заяв позивача та третьої особи були додані акти вибору і узгодження місця розташування земельних ділянок, з визначенням земельної ділянки, яку бажають громадяни отримати безоплатно у власність, графічно та з посиланням на адресу, що виключає можливість непоінформованості відповідача про накладення земельних ділянок одна на одну.
Відповідно до частин восьмої, дев'ятої статті 118 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
При наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, та після виконання відповідних робіт, законодавець зобов'язує орган влади у місячний строк розглянути проект відведення та прийняти відповідне рішення про передачу земельної ділянки у власність громадянина (частина десята статті 118 Земельного кодексу України).
Виходячи з вказаних норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що для отримання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності громадянин України повинен звернутись до органу влади - в даному випадку Севастопольської міської ради, з відповідною заявою, а останній в свою чергу повинен у місячний строк прийняти відповідне рішення або дати вмотивовану відмову.
Згідно пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції і виключно на пленарних засідання місцевих рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Частина 5 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначає, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок -не рідше ніж один раз на місяць.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»рада у межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Отже, законодавством передбачено, що єдиним способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії.
Виходячи з вищенаведеного, органом місцевого самоврядування, який повинен був у місячний строк розглянути звернення позивача є Севастопольська міська рада, а не постійна комісія Севастопольської міської ради, тому як вона не наділена повноваженнями щодо прийняття рішення з питань регулювання земельних відносин, оскільки виключно до компетенції відповідної ради законом віднесено вирішення цих питань.
Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів того, що Севастопольською міською радою було прийняте відповідне рішення за наслідками розгляду поданих позивачем матеріалів суду не надано.
Тому судом першої інстанції обґрунтовано зобов'язано Севастопольську міську раду розглянути питання та прийняти відповідне рішення щодо матеріалів ОСОБА_5 про передачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_3 у встановленому законом порядку.
Також вірним є висновок суду першої інстанції про безпідставну відмову позивачу у затвердженні містобудівного обґрунтування розміщення об'єкту містобудування «Індивідуальний житловий будинок з господарськими будівлями»по АДРЕСА_3 за наведеними у висновку постійної комісії Севастопольської міської ради мотивами.
Наявність заяви громадянина про отримання безоплатно у власність земельної ділянки не може перешкоджати іншим громадянам претендувати на отримання цієї же земельної ділянки або бути підставою для відмови у прийнятті передбачених діючим законодавством дій, оскільки ця заява є лише волевиявленням громадянина, яке не покладає на заявника або третіх осіб ніяких обов'язків і не наділяє їх ніякими правами. Крім того, у задоволенні такої заяви може бути взагалі відмовлено, з вмотивованих підстав.
Судова колегія зазначає, що діюче земельне законодавство не передбачає підставою для відмови суб'єктом владних повноважень у наданні земельної ділянки черговість звернення громадян до органів виконавчої влади.
Також не можна визнати обґрунтованими посилання відповідача та третьої особи на ту обставину, що ОСОБА_4 має першочергове право на отримання земельної ділянки у власність з огляду на наявність внеї статусу ветерана війни.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 звернулась до міської ради з клопотанням про наданняу власність спірної земельної ділянки 10.09.2009, в якому не вказувала, що є ветераном війни. Не містять таких підстав для надання дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки ОСОБА_4 й рішення відповідача №10209 від 14.04.2010 та інші документи наявні в матеріалах справи.
Відповідно до абзацу другого статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З огляду на викладене, судом першої інстанції правомірно застосовані положення ст.11 КАС України щодо виходу за межі заявлених позовних вимог з метою повного захисту порушених прав позивача.
Доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та постановив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для задоволення апеляційних скарг в заявлених межах та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративногосудочинстваУкраїни, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційні скарги Севастопольської міської ради та ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 27.12.11 у справі № 2а-3308/11/2770 - залишити без змін.
Ухвала набираєзаконноїсили з моменту проголошення та може бути оскарженабезпосередньо до Вищогоадміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни.
Повний текст судового рішення виготовлений 23 квітня 2012 р.
Головуючий суддя Привалова А.В.
Судді В.А.Омельченко
О.А.Щепанська