Господарський суд міста Севастополя
Іменем України
РІШЕННЯ
"20" червня 2006 р. | справа № 20-11/091 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго”
до відповідача Малого приватного підприємства “Полис”
про стягнення заборгованості в розмірі 21868,71 грн.
Суддя Дмитрієв В.Є.
Представники:
від позивача Злобін А.А., довіреність 10714/0/2-05 від 21.12.05
від відповідача Омельчук Т.І., довіреність б/н від 21.05.06
СУТЬ СПОРУ:
Відкрите акціонерне товариство “Енергетична компанія “Севастопольенерго” звернулося до суду з позовом до Малого приватного підприємства “Полис” про стягнення заборгованості в розмірі 21868,71 грн.
Позивач просить стягнути заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 5890,41 грн. та за перевищення ліміту споживання в розмірі 15978,3 грн., обґрунтовує заявлені вимоги неналежним виконанням відповідачем обов`язку за договором № 227 від 11.01.05.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, у відзиви на позов пояснив, що Мале приватне підприємство “Полис” знаходиться за юридичної адресою по вул. П.Корчагіна, 40-69, але рахунки позивач виставляв за користування електричною енергією в приміщенні за адресую вул. Ревякіна, буд.. 10, однак відповідач приміщення за вказаною адресою не займає, тому позовні вимоги не визнає.
Згідно із ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз`яснені їх процесуальні права та обов`язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін, суд, встановив:
Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 № 475 та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 № 928 (далі - Правила).
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, статті 26 Закону України “Про електроенергетику”, пункту 1.3 “Правил користування електричної енергії”, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28 (далі Правила № 28) споживання електричної енергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником.
11.01.05 між Відкритим акціонерним товариством “Енергетична компанія “Севастопольенерго” та Малим приватним підприємством “Полис” було укладено договір № 227 на поставку електричної енергії (далі - Договір).
Законодавством, що регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, постачанням та використанням електричної енергії є Закон України “Про електроенергетику” та інші нормативно-правові акти, до яких відноситься “Порядок постачання електричної енергії споживачам”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2002 року № 475.
Відповідно до пункту 6.1 Правил № 28 договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін.
Відповідно до умов Договору позивач поставляє електричну енергію відповідачу, а відповідач у свою чергу оплачує вартість спожитої електричної енергії і здійснює інші платежі згідно умов договору і додатків до нього.
Відповідно до п. 8.1 Договору розрахунковим вважається період, вважається період з 21 числа попереднього місяця та того ж календарного числа поточного місяця.
За дату оплати приймається дата надходження коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника або дата внесення споживачем готівкових коштів в касу постачальника.
Всі рахунки за сплату електричної енергії повинні сплачуватися впродовж 5 банківських днів із дня виписки рахунка.
Відповідно до п. 8.4 Договору відповідач взяв на себе зобов`язання здійснювати остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію 26 числа календарного місяця.
Відповідно до п. 8.3 Договору відповідач зобов`язується кожного місяця 21 числа надавати звіти про об`єми спожитої енергії.
Відповідач вимог вищевказаних пунктів договору не виконав, докази надання позивачу звітів про об‘єми поставленої енергії за розрахунковий період суду не надав.
Відповідно до п.7.25 Правил у випадку неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту енергію постачальником електричної енергії даних про споживання електричної енергії у встановлений строк, визначення об`єму спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим об`ємом споживання за попередній розрахунковий період.
Відповідно до показників розрахункових приладів обліку ВАТ «ЕК»Севастопольенерго» здійснило нарахування відповідачеві за спожиту електричну енергію за період 21.02.05 по 17.04.06 та виставило рахунки на загальну суму 5890,41 грн.
Відповідно до умов договору, рахунки по сплаті спожитої енергії позивачем виставлялися своєчасно та належним чином.
Таким чином у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 5890,41 грн., яка на момент подачі позовної заяви відповідачем погашена не була.
Доводи відповідача, про те, що він не споживав електричну енергії за адресою: вул. Ревякіна, буд.10 не можуть бути прийняті судом до уваги у зв`язку з тим, що ця адреса була вказана в звітах про об`єми спожитої електричної енергії, які були підписані та скріплені печаткою Малого приватного підприємства “Полис”.
Суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за активну енергію в розмірі 5890,41 грн. такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк згідно з вказівками закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок –згідно зі звичайними вимогами. Одностороння відмова від виконання зобов’язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією встановлено, що договір на поставку електроенергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за врегульованими тарифами та споживачем, та встановлює зміст правових відносин, прав та обов’язків сторін.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Пунктом 7 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” встановлено, що споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.
Таким чином, дана сума підлягає стягненню з відповідача на рахунок із спеціальним режимом використання.
Також позивачем заявлена до стягнення заборгованість за перевищення ліміту активного споживання в сумі 15978,30 грн.
Суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за перевищення ліміту активного споживання в сумі 15978,30 грн. такими, що підлягають стягненню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2.2.2 Договору споживач зобов`язаний дотримуватись режими споживання електричною енергією відповідно до умов розділу 5 .
Додатком 1 до Договору відповідачем узгоджений планує мий об`єм відпуску електричної енергії за лютий, квітень та травень 2005 року в розмірі 400 кВт/ч кожного місяця.
Відповідачеві було виставлено рахунки № 8863 від 21.02.05, № 14822 від 21.04.05, № 22414 від 21.05.05, які на дату остаточного розрахунку були сплачені частково.
Відповідно до п. 11 Правил за підсумками розрахункового періоду договірна величина споживання електричної енергії корегується до рівня фактично сплаченої на цей період величини її споживання.
Відповідачеві було здійснено коригування договірної величини за фактичною сплатою за розрахункові періоди лютого 2005 року до 31 кВт/ч, квітня 2005 року до 33 кВт/ч, травня 2005 року до 0 кВт/ч.
Частина 5 статті 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачає, що споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Відповідно до вищевказаного відповідачеві було виставлені рахунки за перевищення ліміту активного споживання № 8983 від 01.03.05 на суму 5202,13 грн., № 22647 від 31.05.05 на суму 4359,56 грн., № 27081 від 30.03.05 на суму 5361,88 грн., № 17990 від 05.05.05 на суму 5177,44 грн., № 46045 від 09.11.05. Загальна сума виставлених рахунків складає 15978,25 грн.
Позивач повідомив відповідача про здійснення корегування листами № 9086/25, № 9085/25, № 9084/25 від 27.12.05 з проханням оплатити виставлені рахунки в строк до 09.01.06
Станом на 17.04.06 виставлені рахунки були сплачені частково в розмірі 0,04 грн.
Споживання електричної енергії склало на червень 2005 року 5292 кВт/ч.
Об`єм фактичної спожитої електричної енергії перевищив договірні величини на червнь 2005 року на 4892 кВт/ч.
Загальна сума виставлених рахунків складає 15978,25 грн., яка на момент подачі позовної заяви сплачена не була.
Частина 5 статті 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачає, що споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Споживання електричної енергії понад граничні величини є правопорушенням в електроенергетиці, що відповідно до частини 1 статті 27 Закону України “Про електроенергетику” тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Закони, які відповідно до статті 92 Конституції України визначали б дії щодо споживання електричної енергії понад граничну величину, скориговану відповідно до пункту 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, злочином або адміністративним правопорушенням і встановлювали б кримінальну чи адміністративну відповідальність за такі дії, відсутні.
Таким чином, передбачена частиною 5 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” санкція є господарсько-правовою відповідальністю за правопорушення у сфері господарювання і за своєю природою є штрафною.
Згідно статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Таким чином, суд приймає до уваги надмірне велике нарахування заборгованості за перевищення ліміту активного споживання відносно заборгованості за спожиту електричну енергію, а тому вважає, що розмір суми штрафних санкцій підлягає зменшенню до 5800,0 грн.
Викладене є підставою для задоволення позовних вимог у сумі 5800,00 грн. обґрунтованими, у зв’язку з чим зазначена заборгованість підлягає стягненню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, п.6.3. роз’яснень Вищого Арбітражного суду України №02-5/78 від 04.03.98, в цієї частині позовних вимог, суд покладає витрати по сплаті державного мита на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
1. Стягнути з Малого приватного підприємства “Полис” (99059 м. Севастополь, вул. П.Корчагіна, 40-69, р/р 2600430110092 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195, код ЄДРПОУ) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код ЄДРПОУ 05471081, рахунок з спеціальним режимом користування № 26038333335510 в ПІБ м. Севастополя, МФО 324515) 5890,41грн. –заборгованість за активну електричну енергію, заборгованість за перевищення ліміту активного споживання в сумі 5800,0 грн. на рахунок із спеціальним режимом використання № 26038333335510 в ПІБ м. Севастополя, МФО 324515.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
2. Стягнути з Малого приватного підприємства “Полис” (99059 м. Севастополь, вул. П.Корчагіна, 40-69, р/р 2600430110092 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195, код ЄДРПОУ) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код ЄДРПОУ 05471081, р/р № 260073537 в АБ «ПІБ»м. Київ, МФО 300506) 336,69 грн., з яких: 218,69 грн. –державне мито, 118,0 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Копії рішення направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.
Суддя В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 26.06.06