АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження №22ц /2090/1934/2012 Головуючий 1-ї інстанції Назаренко О.В.

Справа №2-415/11 Доповідач: Довгаль Г.П.

Категорія: спори, що виникають з права

власності на спадкове майно

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль Г.П.

суддів -Овсяннікової А.І., Коваленко І.П.

при секретарі -Щегельському Д.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 08 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Перша державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області, ОСОБА_3 про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Перша державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області, ОСОБА_3 про визнання права власності, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, третьої особи: Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області (надалі - Перша ДНКХХ), в якому просила встановити факт родинних відносин з померлою ОСОБА_4, зазначивши, що вона їй приходиться матір'ю, визнати за нею право власності на 1/6ч. житлового будинку з надвірними спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що її матері ОСОБА_4 на праві власності належать 2/3ч. вищеназваного жилого будинку на підставі свідоцтва про права на спадщину, посвідченого 23.02.1988року Першою ДНКХХ за реєстровим №2-367. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, після її смерті вона в установлений законом строк подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, але у зв'язку з тим, що в свідоцтві про народження її прізвище вказана як -Глушкова, замість правильного -ОСОБА_4, держнотконторою їй рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту родинних стосунків спадкодавці зі спадкоємицею. Окрім того, їй стало відомо, що мати залишала заповіт на ім'я ОСОБА_1, згідно якого заповіла все належне їй майно відповідачу. Але, позивач з цим не згода, оскільки за законом має право на обов'язкову частку у спадщині, т.я. на момент смерті спадкодавця була непрацездатною за віком.

У процесі розгляду справи ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги і просила визнати за нею право власності на 1/3ч. спадкового майна.

Відповідач ОСОБА_1 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_2, в якому просила визнати за нею право власності на 1/2ч. житлового будинку АДРЕСА_1, вказуючи на те, що ОСОБА_4, яка була матір'ю її чоловіка, залишала на її ім'я заповіт. Спадщину вона прийняла шляхом фактичного вступу до управління та керування спадковим майном, оскільки на день смерті ОСОБА_4 проживала та зареєстрована в одному з нею будинку. Крім того, нею також подано заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

У судовому засіданні суду першої інстанції позивач за первісним позовом ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримала, зустрічний позов визнала частково, не заперечувала проти визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом на 1/3ч. спадкового майна.

Відповідач та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 підтримала заявлені нею вимоги, первісний позов визнала і не заперечувала проти його задоволення.

Треті особи - Перша ДНКХХ та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 08 вересня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено повністю, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Встановлено факт родинних стосунків, а саме, що ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/3ч. будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування обов'язкової частки у спадщині після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3ч. будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 -відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

На погодившись з цим рішення суду, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким визнати за нею право власності на 1/2ч. спірного житлового будинку, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на неналежну оцінку наданим сторонами доказам. Зокрема зазначає, що збільшення обов'язкової частки позивачці ОСОБА_2 у спадковому майні з 1/6.ч. на 1/3ч. не обґрунтоване та не мотивоване.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені надані сторонами докази, їм дана належна правова оцінка, правильно визначено природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215 ЦПК України.

Відповідно до положень ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки рішення суду першої інстанції про встановлення факту родинних стосунків в апеляційному порядку не оскаржується, тому в цій частині згідно ч.1 ст.303 ЦПК України колегією суддів не переглядається.

Як встановлено судовим розглядом, підтверджується наявними у матеріалах справи належними і допустимими доказами, житловий будинок з надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 на праві власності належить:

1/3ч. -ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 07.12.1948р., посвідченого Харківською державною нотаріальною конторою за реєстровим №11290;

2/3ч. -ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 23.02.1988р., посвідченого Першою державною нотаріальною конторою за реєстровим №2-367.

За життя -18 травня 2007 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1. На момент складання заповіту ОСОБА_4 досягла 92-х років (а.с.17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 померла.

Після смерті ОСОБА_4 з заявами про прийняття спадщини до держнотконтори звернулися: її дочка -ОСОБА_2, невістка -ОСОБА_7 (на яку складено заповіт) та онука -ОСОБА_8-ОСОБА_9, про що свідчить відповідь Першої ДНКХХ за №1524/0214 від 01.06.2010року (а.с.8, 58).

Позивач ОСОБА_2 входить до першої черги спадкування за законом -як дочка померлої ОСОБА_4 (ч.1ст.1261 ЦК України), третя особа -ОСОБА_3 -як онука померлої ОСОБА_4, за правом представлення (ч.1 ст.1266 ЦК України).

Спадкуванням є перехід права та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).

Статтею 1217 ЦК України визначені види спадкування, а саме спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Оскільки заповіт ОСОБА_4 складено на користь відповідача ОСОБА_1, тому спадкоємці за законом не мають право на спадкування у такому випадку.

Між тим, як свідчать матеріали справи позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2., на час смерті матері ОСОБА_4 була непрацездатною за віком, що підтверджується копією паспорту та пенсійного посвідчення на її ім'я, а тому відповідно до вимог ст.1241 ЦК України має право на обов'язкову частку у спадщині.

Статтею 1241 ЦК України встановлено право на обов'язкову частку. Згідно до вимог ч.1 цієї статті малолітні, неповнолітні, повнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частина).

Отже, третя особа ОСОБА_3 могла мати право на спадкування після смерті бабусі ОСОБА_4 лише в тому випадку, коли право на обов'язкову частку у спадщини мав би спадкоємець за законом після смерті якого вона претендує на спадщину.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_3 була залучена до участі у цій справі в якості третьої особи, давала усні пояснення з приводу заявлених позовів, однак будь-яких доказів у підтвердження того, що вона має право на спадкування після смерті ОСОБА_4 за правом представлення, а саме після якої конкретної особи та наявність між ними родинних стосунків, остання суду не надавала.

За таких обставин суд дійшов правильного й обґрунтованого висновку про визнання за ОСОБА_2 права на 1/3ч. спадкового майна в порядку ст.1241 ЦК України, виходячи з того, що лише вона є спадкоємицею за законом на 2/3ч. житлового будинку, який належав її матері ОСОБА_4, а з урахуванням складеного останньою заповіту на ОСОБА_1, її обов'язкова частина складає половину від цієї частки.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, висновків суду не спростовують і не дають колегії суддів підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 08 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -