Справа №2-167/08

2008 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

10 червня 2008 року                    Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого                           -    судді Умнової О.В.

при секретарі                          -    Скопенко Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5, КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна”

-         про визнання свідоцтва про право власності на квартиру, державну реєстрацію права власності недійсними та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

    Позивачі ОСОБА_1., ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_4. про визнання свідоцтва про право власності недійсним та поновлення права власності. В ході розгляду справи, позивачі, неодноразово уточнювали позовні вимоги та подали уточнену позовну заяву, з якої вбачається що останні, звернулися до суду в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 з позовом до приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_4., ОСОБА_5 з вимогами аналогічного змісту. Просять визнати недійсним свідоцтво  про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 19.07.2005 року на ім'я ОСОБА_5, посвідчене приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_4. та зареєстроване за №8220; визнати недійсною державну реєстрацію права власності на вищевказану квартиру, проведену Київським міським БТІ за реєстровим №4785 від 5.07.2007 року; визнати за ОСОБА_1., ОСОБА_2. право власності на спірну квартиру.

    В обґрунтування вимог зазначили, що 19.07.2005 року приватний нотаріус КМНО ОСОБА_4., на підставі акту про проведення прилюдних торгів, затвердженого ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві, видав на ім'я ОСОБА_5 свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, яка була придбана останньою за 484071 грн., через прилюдні торги, що відбулися 24.06.2005 року. Посвідчуючи вказане свідоцтво приватний нотаріус порушила порядок вчинення нотаріальних дій, а саме: не перевірила узгодження з органом опіки та піклування дозволу на позбавлення житлових прав неповнолітньої ОСОБА_3 та не перевірила відсутність заборони на відчуження або арешту на вказану квартиру за даними Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна. Вказують на те, що на момент посвідчення та видачі цього свідоцтва, постановами слідчого, винесених відповідно до закону в кримінальній справі, був накладений арешт на спірну квартиру. Вважають, що вказані порушення вимог чинного законодавства, допущені приватним нотаріусом, призвели до порушення їх права власності, поновлення якого можливе шляхом, визначеним в уточненій позовній заяві. (а.с.115-117)

    В судовому засіданні ОСОБА_1., як позивач та представник позивачів, її представник підтримали позов з викладених в ньому підстав, просили задовольнити вимоги.

    Відповідач приватний нотаріус КМНО ОСОБА_4. в судове засідання не з'явилася, в письмових запереченнях, які надійшли на адресу суду, позов не визнала. В обґрунтування позиції зазначила, що 19.07.2005 року вона посвідчила, що власником квартири АДРЕСА_1, згідно акту про проведення прилюдних торгів, стала ОСОБА_5., про що видала свідоцтво, відповідно до вимог розділу 25 ст.ст.244-249 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Жодна із статей цього розділу Інструкції, яким визначено порядок видачі нотаріусами свідоцтв про придбання заставленого майна з публічних торгів, при видачі свідоцтва нею не порушена. Вказала на те, що вчиняючи нотаріальну дію по видачі вищевказаного свідоцтва, відповідно до вимог чинного законодавства, вона, як нотаріус не зобов'язана була перевіряти заборону відчуження, в свідоцтві затверджується факт продажу квартири, що вже відбувся на прилюдних торгах. Вважає посилання позивачів на порушення нею ст. 18 Закону України “Про охорону дитинства” та ст.55 Закону України “Про нотаріат” безпідставними, оскільки в ст.18 вказаного Закону не йде мова про необхідність узгодження з органом опіки та піклування дозволу на позбавлення житлових прав неповнолітньої дитини при посвідченні свідоцтва, а передбачено, що орган опіки і піклування зобов'язаний здійснювати контроль за додержанням батьками майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла. В даному випадку батьками не відчужувались жилі приміщення і не купувалось нове житло. Статтею 55 Закону, на яку посилаються позивачі, визначено порядок посвідчення угод про відчуження та заставу майна. Посвідчення свідоцтва по факту продажу квартири на прилюдних торгах не є угодою. З урахуванням наведених заперечень просить відмовити в задоволенні позову та розглянути справу у її відсутність.

    Відповідач ОСОБА_5. в судовому засіданні позов не визнала, мотивуючи тим, що Печерським райсудом м. Києва вже розглядалася справа щодо спірної квартири. За результатами розгляду даної справи, ОСОБА_1 7.12.2006 року було відмовлено в задоволенні позову про визнання протоколу проведення прилюдних торгів по реалізації майна (спірної квартири) від 24.06.2005 року недійсним та визнання права власності. Рішення суду першої інстанції по вказаній справі було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29.03.2007 року. Вказала на те, що рішеннями судів першої та апеляційної інстанції встановлено ряд обставин, які спростовують доводи позивачів та підтверджують те, що оспорюване свідоцтво про право власності, як результат реалізації предмета застави, видане приватним нотаріусом в повній відповідності із вимогами чинного законодавства. Враховуючи зазначене, вважає, що позивачами не доведено тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог, їх доводи спростовуються встановленими судовим рішенням обставинами, які згідно зі ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягають. Просить відмовити в задоволенні вимог в повному обсязі.

    Представник ОСОБА_5 підтримав позицію довірителя.

    Представник Київського міського БТІ в судовому засіданні залишив  вирішення спору на розсуд суду.

    Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, матеріали цивільної справи 2-868-1/06, кримінальну справу №56-0669, вважає можливим розглянути справу у відсутність приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_4. з урахуванням її заяви про розгляд справи у її відсутність та позов залишити без задоволення, виходячи з наступного.

    З матеріалів справи вбачається, що 29.12.2002 року між позивачами ОСОБА_1., ОСОБА_2. - заставодавцями та АППБ “Аваль” - заставодержателем, укладено договір застави нерухомого майна - належної їм на праві спільної власності квартири АДРЕСА_1, та накладено заборону на її відчуження до припинення договору застави.

    З урахуванням умов, укладеної між сторонами 21.03.2003 року угоди про внесення змін та доповнень до договору застави, договір застави укладено в забезпечення  вимог  АППБ “Аваль” за кредитними договорами від 25.12.2002 року №010/03-314/780, №010/03-314/7779 про надання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кредитів для придбання квартири, яка є предметом застави.

    В зв”язку з невиконанням ОСОБА_1. та ОСОБА_2. умов даних кредитних договорів, 23.07.2003 року на вищевказаному договорі застави вчинено виконавчий напис нотаріуса з пропозицією звернути стягнення на заставлену квартиру.

    19.09.2003 року державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві було відкрито виконавче провадження з примусового виконання даного виконавчого напису нотаріуса, у якому заставлену квартиру було реалізовано, за погодженням  з МЮ України, за суму 484071 грн. з прилюдних торгів 24.06.2005 року, проведених СДП “Укрспецюст”, переможцем яких стала ОСОБА_5.

    За рахунок отриманих від реалізації квартири коштів, кредитну заборгованість ОСОБА_1та ОСОБА_2 перед АППБ “Аваль” за кредитними договорами погашено і договір застави припинив свою дію.

    19.07.2005 року, на підставі акту про проведення прилюдних торгів по реалізації майна, яке належить ОСОБА_2, ОСОБА_1, затвердженого ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві 1.07.2005 року, приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_4. було видано ОСОБА_5. свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 78, 89 ц/с.2-167/08)

    Позивачі посилаються на ту обставину, що на момент видачі свідоцтва про право власності на квартиру ОСОБА_5., квартира перебувала під забороною і ОСОБА_4. не мала права видавати свідоцтво про право власності на квартиру. Так, постановою ст. слідчого прокуратури Печерського району м. Києва від 11.11.2004 року, в зв”язку з проведенням досудового слідства по кримінальній справі №56-0669, було накладено арешт на все майно обвинуваченої ОСОБА_1., в тому числі квартиру АДРЕСА_1, в забезпечення цивільних позовів у кримінальній справі. (а.с.19 ц/с №2-167/08)

    Вказана постанова про накладення арешту на майно ОСОБА_1- кв. АДРЕСА_1, скасована постановою слідчого СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві Безушко А.П. від 11.05.2007 року. (а.с.87-88 ц/с.2-167/08)

    5.07.2007 року, після скасування арешту на квартиру, ОСОБА_5. зареєструвала право власності на неї в Київському міському БТІ, про що на свідоцтві, яке було видане приватним нотаріусом, вчинено реєстраційний напис, який зареєстровано у реєстрову книгу №д.560-260 за реєстровим №4785.

    Суд не приймає доводи позивачів щодо неправомірності дії відповідача ОСОБА_4., виходячи з наступного.

    Порядок видачі нотаріусами свідоцтв про придбання заставленого майна з публічних торгів визначений ст.ст.244-249 глави 25 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

    Відповідно до ст.244 Інструкції придбання заставленого майна з публічних торгів (аукціонів) оформляється нотаріусом за місцем знаходження такого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва.

    Видача свідоцтва про придбання нерухомого майна на прилюдних торгах, що було предметом іпотеки, здійснюється нотаріусом за місцем знаходження такого майна на підставі копії акта, складеного державним виконавцем, про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником (заступником начальника) органу державної виконавчої служби. (ст.249 Інструкції)

    Жодна із статей вищевказаної глави Інструкції не передбачає обов'язок нотаріуса перевіряти наявність заборони відчуження нерухомого майна при видачі свідоцтва про придбання заставленого майна з публічних торгів. В свідоцтві затверджується факт продажу нерухомого майна (квартири), що вже відбувся на прилюдних торгах. Тобто нотаріус, постфактум видає правовстановлюючий документ. Крім того, до функцій приватного нотаріуса не входить узгодження з органом опіки та піклування дозволу на позбавлення житлових прав неповнолітньої дитини при посвідченні свідоцтва. Законом України “Про охорону дитинства” передбачено, що орган опіки і піклування зобов'язаний здійснювати контроль за додержанням батьками майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла. В даному випадку батьками не відчужувались жилі приміщення і не купувалось нове житло.

    Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    Частиною 2 ст.59 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

    Згідно зі ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

    В судовому засіданні встановлено, що рішенням Печерського райсуду м. Києва від 7.12.2006 року ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні позову до МЮ України, ДВС у Печерському районі м. Києва, СДП “Укрспецюст”, АППБ “Аваль”, ОСОБА_5, 3-тя особа: ОСОБА_2 про визнання протоколу №520097-1 проведення прилюдних торгів по реалізації майна від 24.06.2005 року, визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1. (а.с.79-83)

    Дане рішення Печерського райсуду м. Києва залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29.03.2007 року (а.с.84-86) та набрало законної сили.

    При розгляді вищевказаної цивільної справи судом встановлено та відображено в рішенні Печерського райсуду м. Києва від 7.12.2006 року, яке підтримано судом апеляційної інстанції, що накладений постановою прокуратури Печерського району м. Києва від 11.11.2004 року, арешт на спірну квартиру не обмежує права АППБ “Аваль” на задоволення вимог заставодержателя через реалізацію предмета застави на прилюдних торгах. (стор. 4 абз.1 рішення по справі №2-868-1/06)

    Тим же рішенням суду встановлено, що арешт прокуратури Печерського району м. Києва не створював перешкод для здійснення ДВС у Печерському районі м. Києва виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису №7053 від 3.07.2003 року, вчиненого на договорі застави спірної квартири, шляхом реалізації даного нерухомого майна через прилюдні торги. При цьому, було отримано погодження МЮ України документів на реалізацію цього майна, поданих ДВС у Печерському  районі м. Києва, через спеціалізовану торгівельну організацію СПД “Укрспецюст”, відповідно до вимог Інструкції про проведення виконавчих дій нотаріусами України та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна. (стор.4 абз.2 рішення)

    Фактично вказаним рішенням суду встановлено правомірність проведення публічних торгів з продажу заставленого майна - спірної квартири та відсутність при цьому порушень вимог чинного законодавства.

    Крім того, в даному рішенні вказано, що житлові права ОСОБА_3 при продажу квартири на прилюдних торгах не були порушені.

    Вказані обставини встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили і відповідно до ст.61 ЦПК України, при розгляді даної справи, доказуванню не підлягають.

    Таким чином, приватний нотаріус КМНО ОСОБА_4. при видачі свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, як результат реалізації предмета застави, діяла відповідно до вимог чинного законодавства та на виконання обов"язків, покладених на неї Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Порядок видачі нотаріусами свідоцтв про придбання заставленого майна з публічних торгів останньою не порушений, що підтверджується зібраними по справі доказами.

    Суд не приймає до уваги посилання позивачів на те, що приватний нотаріус КМНО ОСОБА_4. не виконала вимоги ст. 18 Закону України “Про охорону дитинства” та ст.55 Закону України “Про нотаріат”, щодо перевірки узгодження з органом опіки і піклування дозволу на позбавлення житлових прав неповнолітньої ОСОБА_3, оскільки статтею 18 зазначеного Закону передбачено обов'язок органу опіки і піклування здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх заміняють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла, що в даному випадку не відбувалось.

    Стаття 55 Закону України “Про нотаріат” передбачає порядок посвідчення угод про відчуження та заставу майна. Посвідчення свідоцтва про придбання заставленого майна з публічних торгів не є угодою, порядок видачі таких свідоцтв правилами цієї статті не регулюється, а регламентований ст.ст.240-249 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

    За таких обставин, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності суд вважає, що вимоги позивачів про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру №6 в будинку №12/7 по вул. Гусовського у м. Києві, виданого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_4. на ім'я ОСОБА_5 безпідставні, не обґрунтовані і задоволенню не підлягають.

    Оскільки вимоги про визнання недійсною державну реєстрацію 5.07.2007 року права власності в КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” є похідними від заявлених вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру від 19.07.2005 року, то в задоволенні цих вимог слід відмовити. КП Київське МБТІ виконало технічну роботу по реєстрації свідоцтва про право власності і до обов"язків цієї установи не входить перевірка наявності або відсутності заборони відчуження об"єктів нерухомості.

    Враховуючи наведене, підстав для визнання державної реєстрації права власності на спірну квартиру недійсною не вбачається.

    Щодо вимог позивачів про визнання права власності на спірну квартиру слід зазначити наступне.

    З рішення Печерського райсуду м. Києва від 7.12.2006 року по вказаній вище цивільній справі вбачається, що дані вимоги вже були предметом судового розгляду, однак, заявлялися позивачами і розглянуті судом з інших підстав.

    Суд вважає, що вимоги ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спірну квартиру підлягають розгляду в контексті даної справи. Разом з тим, з мотивів безпідставності заявленого позову, в їх задоволенні слід відмовити.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 575, 590 ЦК України, Законом України “Про охорону дитинства”, Законом України “Про заставу”, Законом України “Про виконавче провадження”, Законом України “Про нотаріат”, Інструкцією про проведення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженої  наказом МЮ України від 15.12.1999 року, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, ст.ст.3,6,8,10,11,57-61,62,64,208, 209,212-216,218,223 ЦПК України, суд, -  

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5, КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” про визнання свідоцтва про право власності на квартиру, державну реєстрацію права власності недійсними та визнання права власності залишити без задоволення.  

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський райсуд м. Києва.

    Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя                                                                                                                  Умнова О.В.