УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року липня «25» дня Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючий Карташов О.Ю.
Члени суду Фарятьєв C.O., Дмитрієва Л.Д.
при секретарі Ковальчук Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську
цивільну справу за апеляційною скаргою
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області на рішення
місцевого Первомайського міського суду Луганської області від 24 травня 2007р. за позовом
ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області про стягнення не донарахованих щомісячних страхових виплат, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням місцевого Первомайського міського суду Луганської області від 24 травня 2007 року були задоволені в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1. до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області про стягнення не донарахованих щомісячних страхових виплат. Судом стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області, на користь ОСОБА_1. грошову суму не донарахованих щомісячних страхових виплат за період з 1.03.2002р. по 1.03.2007р. в сумі - 2089 грн. 61 коп. та зобов'язано відповідача виплачувати позивачу з 1.03.2007р. до наступного перерахунку по 253,85 грн. щомісячно.
В апеляційній скарзі відповідач Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області, не погодившись із судовим рішенням, просить
Справа № 22ц-3428/2007р.
Категорія 21.
Головуючий в інстанції Борзаниця С.В.
Доповідач Карташов О.Ю.
2
рішення суду скасувати і ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Мотивуючи доводи своєї апеляційної скарги, відповідач вказав на те, що суд поспішно прийшов до необгрунтованого висновку, порушивши при цьому норми матеріального та процесуального права, а саме ст. 15, 16, 17, 18, 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності" та ст. ЗО, 33, 213 ЦПК України, що призвело до прийняття незаконного судового рішення. А саме що судом не прийнято до уваги статус та компетенція відділення ВД Фонду ССНВ України в м. Первомайську , що Законом не передбачено порядок та механізм проведення перерахунку, коефіцієнти перерахунку, які встановлюються постановами правління Фонду, те що позовні вимоги, в даному випадку, підлягають задоволенню за час, що не перевищує три роки.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення відсутні.
Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Крім того згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Аналогічні вимоги містилися і в ст. 15,15-1, 30 ЦПК України в редакції 1963 р.
Як вбачається з матеріалів справи, судом під час розгляду цієї справи були створені такі умови: сторони були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи і мали реальну можливість як дати свої пояснення по справі, так і надати всі наявні у них докази. Судом були досліджені і оцінені в їх сукупності всі докази, надані сторонами, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України. Виходячи з наданих сторонами доказів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача.
Приймаючи рішення по справі суд виходив з того, що предметом спору по даній справі є коефіцієнти, застосовані відповідачем для перерахунку сум щомісячних страхових виплат у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, передбаченого ч. 2 ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності". В період з 14.03.2002 року по 28.02.2005 р. правління Фонду щорічно виносило постанови "Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)", згідно яких з 1 березня поточного року проводилися перерахунки сум щомісячних виплат потерпілим на коефіцієнт зростання середньомісячної реальної заробітної плати в галузях економіки.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що така практика суперечить принципу повного відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому внаслідок пошкодження здоров'я, що цим фактично були внесені зміни в ч. 2 ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на
3
виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності" в частині терміну, так як ця норма права не містить в собі такого терміну як реальні заробітна плата. Законодавство в спірних правовідносинах не передбачає використання показника реальної середньої заробітної плати.
Також суд виходив з того, що належним відповідачем по справі є саме відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в М. Первомайську Луганської області, бо саме у нього знаходиться особиста справа позивача і безпосередньо ним проводиться перерахунок належних позивачеві страхових виплат і їх виплата, а позивач просив стягнути на його користь страхові виплати у встановленому законом розмірі. Тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача не донарахованих щомісячних страхових виплат за період з 1.03.2002р. по 1.03.2007р. у розмірі 2089 грн. 61 коп. з урахуванням коефіцієнтів зростання номінальної середньої заробітної плати в галузях економіки за зазначений період, а також зобов'язав відповідача виплачувати позивачу з 1.03.2007р. до наступного перерахунку по 253,85 грн.
Вказані обставини та висновки місцевого суду підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам ч. 2 ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2005р., залишеною без змін ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 6.09.2006р., визнано недійсними:
· п. 4 Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України від 1.11.2001р. № 43 із змінами, внесеними п. З постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України від 31.01.2002р. №7,
· постанову правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України від 14.03.2002р. № 15 "Про перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим ( чпенам їх сімей) з 1 березня 2002р.",
· постанову правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України від 4.03.2003р. № 3 "Про перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) з 1 березня 2003р.",
як такі, що не відповідають вимогам ч. 2 ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності".
Ухвалами колегії судів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19.03.2007р. справа № 6-33570, від 16.05.2007р. справа № 728138, апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Первомайську Луганської області, відповідно за позовом ОСОБА_2та за позовом ОСОБА_3 про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат, відхилені.
Розмір сум, які підлягають виплаті позивачу визначено правильно.
З огляду на наведене не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що суд поспішно прийшов до необгрунтованого висновку, порушивши при цьому норми матеріального права, а саме ст. 15, 16, 17, 18, 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та
4
профзахворювань, які спричинили втрату працездатності", що перерахунок щомісячних страхових виплат позивачу правильно проводився згідно постанов правління Фонду, які не скасовані та жодним іншим нормативно - правовим актом не врегульовано порядок перерахунку сум щомісячних страхових виплат, його механізм та не визнано на який саме коефіцієнт повинні перераховуватися вказані суми.
Задовольняючи позов про стягнення щомісячних страхових виплат, за період з 1.03.2003р. по 1.02.2007р., суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що згідно ч. 7 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності", якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці". В даному ж випадку позивачу суми страхові виплати в належному розмірі своєчасно не були визначені та виплачені саме з вини відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Первомайську Луганської області, бо відповідні відділення повинні робити належні перерахунки без додаткового звернення до них з таким проханням осіб, які отримують дані виплати. Крім того, на момент вступу в дію ЦК України в новій редакції (01.01.2004р.) строк позовної давності на звернення до суду з зазначеними вимогами ще не сплинув. Згідно ж п.6 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України в новій редакції правила цього Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом. А відповідно до вимог ст. 268 ЦК України в новій редакції позовна давність не поширюється: на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги статус та компетенцію відділення ВД Фонду ССНВ України в м. Первомайську , те що відділення виконавчої дирекції Фонду є лише робочим органом виконавчої дирекції Фонду і не наділене повноваженнями щодо вирішення проблемних питань, які належить вирішувати на централізованому рівні лише органам Фонду, тому відділення Фонду не може бути відповідачем по цій справі, оскільки перерахунок щомісячних страхових виплат позивачу проводився згідно постанов правління Фонду, також не заслуговують на увагу, так як позивач перебуває на обліку саме у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Первомайську Луганської області, у нього ж знаходиться особова справа позивача, призначення, перерахунок та виплата належних йому страхових виплат здійснюється на підставі постанов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Первомайську Луганської області, а не безпосередньо на підставі постанов виконавчої дирекції чи правління Фонду ССНВ України. Предметом спору по даній справі є належні позивачу страхові виплати, які призначалися і перераховувалися йому згідно постанов саме відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Первомайську Луганської області. Таким чином, належним відповідачем по справі є саме відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Первомайську Луганської області, бо саме за результатами його діяльності виник спір по даній справі. Крім того, згідно ст. 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності" безпосереднє управління Фондом ССНВ дійсно здійснюють його правління та виконавча дирекція. Згідно ст. 18 цього ж Закону виконавча дирекція Фонду соціального страхування від
5
нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. При цьому Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду. Однак, робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного значення. Управління та Відділення виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, та не є підставою для скасування рішення суду, яке постановлено відповідно вимогам діючого законодавства.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області - відхилити.
Рішення Первомайського міського суду Луганської області від 24 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області про відшкодування шкоди -залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.