Справа № 1-56/2007 p.

ВИРОК

іменем України

26 вересня     2007 року Славутицький міський суд Київської області у складі:

головуючої - судді Теремецької Н.Ф.,

при секретарі - Воробей М. М. ,

з участю сторін:

прокурора Василенка С. В.,

підсудного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі кримінальну

справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1народження,  уродженця АДРЕСА_1  громадянина України,  освіта неповна середня,  не одруженого,  не працюючого,  зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2  раніше судимого 14.08.2001 року Славутицьким міським судом Київської області за ч. 2  ст. 140 КК України (редакція 1960 року) до трьох років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки,  30.05.2002 року Славутицьким міським судом Київської області за  ст.  199 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі, --    у вчиненні злочину,  передбаченого    ст. 198 КК України,

УСТАНОВИВ:

Підсудний маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість,  зазделегідь не обіцявши отримав,  зберігав та збув майно,  завідомо одержане злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації(відмивання) доходів,  одержаних злочинним шляхом,  при наступних обставинах.

7 березня 2007 року,  приблизно о 1 годині,  ОСОБА_1.  за місцем проживання свєї співмешканки за адресою:АДРЕСА_2  заздалегідь не обіцявши,  одержав від свого знайомого ОСОБА_2. два мобільні телефони "Nokia N 70 Silver-Black" та " Nokia 5500 D Dark-grey",  які останній викрав з магазину „Мобікомп" та залишив при собі для подальшого збуту. 07.03.2007 року на електропоїзді Славутич-Чернігів прибув до м. Чернігова,  де в магазині „Дитячий світ",  розташованого біля центрального ринку збув мобільні телефони "Nokia N 70 Silver-Black" та " Nokia 5500 D Dark-grey" за 900 гривень. Отриманими грошима розпорядився на власний розсуд.

Підсудний ОСОБА_1.  вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю. Суду показав,  що 6 березня 2007 року біля 12 години ночі до нього додому прийшов його товариш ОСОБА_2. та попросив в нього перчатки. Приблизно біля 1 години ночі 7 березня 2007 року ОСОБА_2. повернувся,  в нього була порізана рука,  текла кров. ОСОБА_2. розказав йому,  що обокрав магазин,  показавши два мобільні телефони і попросив їх продати. На пропозицію ОСОБА_2.,  заздалегідь знаючи,  що ці телефони викрадені,  він погодився. В ранці 7 березня 2007 року поїхав у м. Чернігів,  де в магазині „Дитячий світ",  що знаходиться біля центрального  ринку,  він продав ці телефони

за 900 гривень,  110 гривень віддав ОСОБА_2.,  інші залишив собі на власні потреби.   У скоєному злочині щиро розкаюється.

Відповідно до  ч.3  ст. 299 КПК України  суд за згодою учасників процесу обмежив дослідження доказів у справі допитом підсудного та дослідженням матеріалів справи відносно характеристики особи підсудного,  оскільки обставини справи ніхто не оспорює. Оцінивши показання підсудного,  суд дійшов висновку про доведеність його вини у інкримінованому злочині.

Дії підсудного правильно кваліфіковані за  ст.  198 КК України органами досудового слідства як заздалегідь не обіцяне отримання,  зберігання чи збут майна,  завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів,  одержаних злочинним шляхом,  оскільки кваліфікуючі ознаки цього злочину знайшли своє підтвердження у процесі судового слідства.

При призначенні міри покарання підсудному суд враховує,  що він вчинив злочин середньої тяжкості,  раніше судимий 14.08.2001 року Славутицьким міським судом Київської області за ч. 2  ст. 140 КК України (редакція 1960 року) до трьох років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку 2 роки,  30.05.2002 року Славутицьким міським судом Київської області за  ст.  199 ч.1 КК Ураїни до 2 років позбавлення волі,  має не погашену і не зняту в установленому порядку судимість,  за місцем проживання характеризується позитивно,  на обліку у лікаря - нарколога та лікаря-психіатра не знаходиться,  офіційно не працює.

Обставиною,  що обтяжує покарання,  суд враховує рецидив злочину. Обставинами,  що пом"якшують покарання,  суд враховує щире каяття,  сприяння розкриттю злочину.

Врахувавши обставини,  що пом"якшують та обтяжують покарання,  ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу підсудного,  суд дійшов висновку,  що підсудний може бути виправлений без відбування покарання і вважає за можливе застосувати до нього  ст. 75 КК України із встановленням іспитового строку та покладенням певних обов'язків,  передбачених  ст. 76 КК України.

Речових доказів та судових витрат не має. Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  323-324,  332-335 КПК України,  суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  предбаченого  ст.  198 КК України,  і призначити покарання у виді двох років позбавлення волі. На підставі  ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням,  якщо протягом іспитового строку - 1 рік не вчинить нового злочину,  а також виконає покладені на нього обов'язки,  передбачені  ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,  повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з"являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

На вирок суду сторонами можуть бути подані апеляційні скарги до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд протягом 15 днів з дня його проголошення.