Справа №2-658/12
Категорія 31
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.05.2012 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира в складі :
головуючого -судді Коломієць О.С.
секретарів с/з Федоренко Р.О., Білінська Л.С., Українець Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскомсервіс», ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП ,-
в с т а н о в и в:
Позивач звернулася до суду з вищезгаданим позовом, в якому зазначила, що 22 квітня 2011 року на перехресті проспекту Миру та вулиці Красовського в м. Житомирі з вини відповідача ОСОБА_5, який під час виконання своїх трудових обов'язків з ТОВ «Транскомсервіс», керував автобусом «Богдан»д.н. НОМЕР_1, та з вини водія ОСОБА_6, який керував належним автомобілем «Рено Магнум»д.н. НОМЕР_2, сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а позивач, як пасажирка автобуса «Богдан», легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. У зв'язку з цим просила стягнути з ТОВ «Транскомсервіс»та ОСОБА_6, як з володільців джерела підвищеної небезпеки, на відшкодування матеріальної шкоди витрати, пов'язані з придбанням ліків для лікування в сумі 811 грн. 45 коп. та на відшкодування моральної шкоди з водія автобуса «Богдан»ОСОБА_5 3000,00 грн. та з ОСОБА_6 2000,00 грн.
В судовому засідання позивач позовні вимоги підтримала, просила стягнути на відшкодування матеріальної шкоди 811,45 грн. та на відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн., позаяк позивачу заподіяні фізичні та моральні страждання, погіршився стан здоров'я, витрачала час на проходження лікування. На обґрунтування доводів позовних вимог, вважає, що в матеріалах справи є всі докази, що підтверджують її вказані вище витрати (чеки, квитанції).
Представник відповідача - ТОВ «Транскомсервіс», в судовому засіданні позовні вимоги в частин відшкодування витрат на лікування в сумі 640 грн. визнав повністю. Зазначив, що дійсно на час ДТП ОСОБА_5 перебував з підприємством в трудових відносинах.
Відповідач ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися повторно, з невідомих суду причин. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Справа слухалась у їх відсутності, відповідно до ст. 169 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та дослідивши докази в їх сукупності, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Правовідносини між сторонами регулюються ст.ст. 1166, 1167, 1172, 1187, 1190, 1192 ЦК України, чинними на день їх виникнення.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні даного спору про відшкодування матеріальної шкоди підлягає з'ясуванню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Судом встановлено, що 22 квітня 2011 року на перехресті проспекту Миру та вулиці Красовського в м. Житомирі з вини відповідача ОСОБА_5, який під час виконання своїх трудових обов'язків з ТОВ «Транскомсервіс», керував автобусом «Богдан»д.н. НОМЕР_1, та з вини водія ОСОБА_6, який керував належним автомобілем «Рено Магнум» д.н. НОМЕР_2 сталась дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок даної ДТП позивач, як пасажирка автобуса «Богдан»д.н. НОМЕР_1 отримала легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, у вигляді забою м'яких тканин чола справа, перенісся, грудної клітини справа та правого стегна (а.с.9).
Відповідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 01.05.2011 року в порушенні кримінальної справи по факту ДТП, внаслідок якої позивач отримала легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, відмовлено на підставі ст. 6 п.2 КПК України. В ході проведених слідчих дій, на підставі зібраних матеріалів, з технічної точки зору, причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди є невідповідність дій відповідача ОСОБА_5 п.10.1 ПДР України та відповідача ОСОБА_6 п.16.6 ПДР України. Недотримання відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ПДР України являються причиною виникнення даної ДТП та наслідків, які наступили. Наведене також підтверджується змістом постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 08.06.2011 року (а.с.6,7).
Згідно до вимог ст. 1187 ЦК України шкода, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, та відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Суд вважає, що шкода заподіяна відповідачами ОСОБА_6 та ТОВ «Транскомсервіс», оскільки вони є власниками джерел підвищеної небезпеки та повинні її відшкодувати, позаяк шкода заподіяна працівником ТОВ «Транскомсервіс»- ОСОБА_5 при виконанні ним своїх трудових обов'язків, що передбачено ст. 1172 ЦК України, доказів підтвердження того, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілої в судовому засіданні не встановлено.
Відповідно до вимог ст.ст. 10 ч.2, 60 ч.1 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Визначаючи розмір відшкодування матеріальної шкоди, суд приймає до уваги докази досліджені при розгляді справи, зокрема: відповідь № 80 від 06.07.2011 року, яку надана КУ Центральна міська лікарня № 2, де зазначено перелік та кількість медикаментів, витрачених під час лікування позивача в лікарні після ДТП (а.с.9) та фіскальні чеки про вартість ліків (а.с.10), а тому стягує з відповідачів в солідарному порядку (ст. 1190 ЦК України) на користь позивача витрати на придбання медикаментів за час амбулаторного лікування в сумі 632 грн. 35 коп. При цьому, суд вважає, що надані докази на підтвердження шкоди є достовірними, об'єктивними, не викликають сумніву, крім того представником відповідача ТОВ «Транскомсервіс»під час розгляду справи позов в цій частині визнавався повністю.
Судом не встановлено підстав для відшкодування витрат на лікування в сумі 179 грн. 10 коп., а відтак суд відмовляє в їх відшкодуванні за відсутністю належних доказів про понесені витрати.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, судом враховуються вимоги ст. 1167 ЦК України, згідно яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті, відповідно до якої моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дій джерела підвищеної небезпеки.
При визначенні розміру моральної шкоди, судом враховуються періоди фізичних страждань та хвилювань, які вивели позивача із рівноваги, заподіяння легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, у вигляді забою м'яких тканин чола справа, перенісся, грудної клітини справа та правого стегна, проходження курсів лікування.
З урахуванням характеру, обсягу та глибини заподіяних позивачу моральних страждань, їх негативних наслідків, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає за можливе задовольнити позов частково, оскільки позивач розмір заявлених позовних вимог в цій частині достатньою мірою не підтвердила та визначає розмір моральної шкоди в сумі 2000,00 грн., які підлягають відшкодуванню на користь позивача з відповідачів ОСОБА_6 та ТОВ «Транскомсервіс»в солідарному порядку у відповідності зі ст.ст. 1167, 1190 ЦК України.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України та пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд стягує з відповідачів на користь на користь держави судовий збір в сумі 160 грн. 95 коп. з кожного.
Керуючись ст.ст. 1166, 1167, 1172, 1187, 1192 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року (зі змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року (зі змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскомсервіс», ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскомсервіс», ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ОСОБА_4 заподіяну внаслідок ДТП матеріальну шкоду в сумі 632 грн. 35 коп. та моральну шкоду в сумі 2000,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскомсервіс», ОСОБА_6 на користь держави судовий збір в сумі 160 грн. 95 коп. з кожного.
В решті позовних вимог позивачу ОСОБА_4 відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя :