АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого - Цюри Т.В.,
суддів - Сєвєрової Є.С., Сидоренко І.П.,
при секретарі - Павлючук Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський Одеської області на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Білгород-Дністровський Одеської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченого підвищення до пенсії «Дітям війни»,-
в с т а н о в и л а:
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченого підвищення до пенсії «Дітям війни».
В позовній заяві позивачка посилається на те, що відповідно до ст.. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни. Згідно зі ст.. 6 вказаного Закону з 01 січня 2006 року її повинно виплачуватись підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком. У 2006-2008 роках позивачці таке підвищення не виплачувалось, а у 2008 році у меншому розмірі.
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Білгород-Дністровський Одеської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченого підвищення до пенсії «Дітям війни» - задоволено частково.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до мінімальної пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період часу з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову у позові, посилаючись на її необгрунтованість і невідповідність нормам чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції зміні, з таких підстав.
_____________________________________
Головуючий у першій інстанції: Толкаченко О.О. Справа № 22а-5725/11 Доповідач: Цюра Т.В. Категорія 10.3.1
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 201 КАС України, підставою для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус "дитини війни".
Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний статус дітей війни" у редакції
від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
У 2006-2007 роках позивачу не підвищувалась пенсія на 30% мінімальної пенсії за віком через те, що на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" і Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" зупинялась дія ст.6 Закону України "Про соціальний статус дітей війни".
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п.12 ст. 71, з урахуванням ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Відповідно до п.41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зазначені положення п.41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" визнано такими, що не відповідають Конституції України.
За змістом ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Суд, задовольняючи позов частково і зобов'язуючи відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з проведенням відповідних виплат, зокрема за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, не звернув уваги на те, що за змістом ст.. 99 ч. 2 та ст.. 100 ч. 1 КАС України в редакції, чинній на час вирішення спору у суді першої інстанції, для звернення до адміністративного суду встановлювався річний строк і пропущення строку для звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
У зв'язку з цим, вимоги стосовно проведення перерахунку за період до 14.10.2008 року включно не підлягають задоволенню, оскільки позивач пропустив строк для звернення до адміністративного суду, передбачений ст. 99 КАС України.
Разом з тим, вимоги про проведення перерахунку у межах річного строку для звернення до адміністративного суду (позов до суду пред'явлено 14.10.2009 року) підлягають задоволенню, а саме: за період з 14.10.2008 року по 31.12.2008 року.
Зважаючи на викладене, рішення суду підлягає зміні.
Твердження позивача про те, що суми пенсії не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, безпідставні, оскільки позивач, як пенсіонер за віком отримував відповідну пенсію та мав знати, що в цей період йому не нараховується і не виплачується 30% мінімальної пенсії за віком (щомісячна соціальна допомога як "дитині війни".
У розумінні ст.87 Закону України " Про пенсійне забезпечення" лише нараховані і не виплачені суми пенсії виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Зважаючи на те, що щомісячна соціальна допомога як "дитині війни", позивачу у 2006-2007 роках не нараховувалась, відсутні правові підстави для ствердження про те, що позивач має право на судовий захист без обмеження будь-яким строком.
Доводи апелянта про те, що обчислення пенсій або підвищень до них, передбачених законодавством, залишилось неврегульованим, фінансування виплат має проводитись із Державного бюджету України, а не за рахунок відповідача, не
заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції стосовно обов'язку відповідача виплатити і нарахувати позивачу за період з 14.10.2008 року по 31.12.2008 року соціальну допомогу як "дитині війни".
Крім того, судова колегія вважає, що суд може лише визнавати дії суб`єктів владних повноважень незаконними та покласти обов`язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік, і не є уповноваженим органом проводити розрахунок суми заборгованості.
Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, однак помилково не застосував норми процесуального права стосовно строків звернення до адміністративного суду, колегія суддів апеляційну скаргу задовольняє частково, постанову суду - змінює з викладенням резолютивної частини постанови у новій редакції.
Керуючись ст. ст.195, 197, п.2 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.201, ч.2 ст.205, 207 КАС України, колегія суддів апеляційного суду Одеської області, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський Одеської області - задовольнити частково.
Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 лютого 2010 року - змінити, виклавши резолютивну частину постанови у новій редакції:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський Одеської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" й провести відповідні виплати за період з 14 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В іншій частині постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 лютого 2010 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий Цюра Т.В.
Судді Сєвєрова Є.С.
Сидоренко І.П.