АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 листопада 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Громіка Р.Д.
суддів - Панасенкова В.О., Драгомерецького М.М.
при секретарі - Щуровській О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Приморського району м. Одеси на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 червня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби Одеської області, Головного управління юстиції в Одеській області, Державного казначейства України про відшкодування шкоди, -
встановила:
02.06.2006 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів, та просила стягнути з Державного бюджету України через Державне казначейство України шкоду в розмірі 107100 гривень. При цьому вона посилається на те, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29.10.2001 року було задоволено її позов, та зі ОСОБА_2 стягнуто 107100 гривень. В порядку забезпечення позову на недобудовану домобудівлю відповідачки було накладено арешт.
В грудні 2001 року виконавчий лист було направлено на виконання до державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції м. Одеси. 07.12.2001 року було відкрито виконавче провадження. 03.06.2003 року вона отримала лист від зазначеної виконавчої служби, де повідомлялась, що виконавче провадження закрито, тому виконавчий лист їй повертається без виконання. Також було додано акт про відсутність майна в боржника від 19.12.2002 року. Діями державної виконавчої служби Одеської області були порушені її права та заподіяно матеріальну шкоду.
До ОСОБА_2 було звернено декілька виконавчих документів, які об'єднано 21.12.2002 року в одне провадження з іншими, але виконавче провадження за її виконавчим листом не було об'єднано в таке провадження. За зведеним виконавчим провадженням були проведені прилюдні торги, в яких вона участі прийняти не могла. Належна відповідачці домобудівля була передана іншій особі. Таким чином саме з вини державної виконавчої служби, вона не отримала вже стягнутих з ОСОБА_2 грошових коштів.
В ході розгляду справи позивачка уточнила свої вимоги, які заявила також до Головного Управління Юстиції в Одеській області.
На її думку правовою підставою для стягнення є ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження». Така шкода підлягає стягненню за рахунок держави через казначейство України.
В судовому засіданні представник позивачки підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача - Головного управління Юстиції в Одеській області позов не визнав, вважає позов необґрунтованим та безпідставним, надав письмові заперечення проти позову.
Представники інших відповідачів в останнє судове засідання не з'явилися, справа була розглянута за їх відсутністю.
Рішенням суду позов був задоволений в повному обсязі.
На вказане рішення, в інтересах держави подав апеляційну скаргу прокурор Приморського району м. Одеси, в якій він просить скасувати вказане рішення, та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права при його винесенні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони є законними та обґрунтованими.
З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження» (діючою на момент розгляду справи), позивач дійсно мав право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи.
Суд першої інстанції в обґрунтування своїх висновків фактично послався лише на пояснення позивачки.
До справи долучені також копії документів (деякі з яких прочитати неможливо, а.с.9), переписку позивачки з державними органами, та органами між собою, копії судових рішень які набрали чинності (а.с.8-20).
З вказаних документів не вбачається, що саме з вини працівників державної виконавчої служби в Одеській області заподіяно матеріальну шкоду позивачці.
До матеріалів справи не залучено жодного належного документу, судового рішення, яке б набрало чинності, щодо визнання неправомірними дій державних виконавців при виконанні рішення Київського районного суду м. Одеси від 29.10.2001 року про стягнення зі ОСОБА_2 на користь позивачки 107100 гривень. Жодний державний виконавець не був притягнутий до будь-якої відповідальності за закриття виконавчого провадження по цій справі у зв'язку з неможливістю його виконання.
З мотивувальної частини оскаржуваного рішення вбачається, що суд фактично вийшов за межі позовних вимог, та вказав що «приймаючи до уваги, що діями державного органу, тобто державної виконавчої служби в Одеській області, Київського районного управління юстиції в м. Одесі були порушені права позивачки та їй заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 107100 гривень, зазначена шкода підлягає стягненню відповідно ст. 86 Закону Україні «Про виконавче провадження», ст. 1174 ЦК України з державного бюджету України.
Колегія суддів вважає, що при відсутності жодного судового рішення, постанови інших правоохоронних органів які б підтвердили вину державного виконавця, або виконавчої служби в цілому, у невиконанні рішення Київського районного суду м. Одеси від 29.10.2001 року про стягнення зі ОСОБА_2 на користь позивачки 107100 гривень, суд першої інстанції не мав законних та обґрунтованих підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення всієї вказаної вище суми з державного бюджету України. На цій стадії таке рішення є передчасним.
Розглядаючи справу, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, та висновки районного суду не відповідають обставинам справи, суд при цьому порушив норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, є підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення у зв'язку з недоказаністю позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309 ч. 1 п. 2-4; ст.313-314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України судова колегія,
вирішила:
Апеляційну скаргу прокурора Приморського району м. Одеси задовольнити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 червня 2008 року скасувати, та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби Одеської області, Головного управління юстиції в Одеській області, Державного казначейства України про відшкодування шкоди.
Рішення вступає в законну силу з моменту оголошення. На рішення може бути подана касаційна скарга протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді В.О. Панасенков
М.М. Драгомерецький
З оригіналом згідно
Суддя апеляційного суду Одеської області Р.Д. Громік