АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 лютого 2012 року м.Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,

суддів: Заїкіна А.П., Мизи Л.М.

при секретарі: Тьосовій Я.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за апеляційними скаргами Київської районної адміністрації ОМР, ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 12 липня 2011 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про приведення об'єкту нерухомості у попередній стан, відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права власності, визнання права власності на реконструйовану квартиру,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про приведення у попередній стан об'єкту нерухомості-фасаду багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом знесення збільшеної лоджії у квартирі № 112 цього будинку та відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 грн. Позивач зазначав, що він є власником квартири №116, яка розташована на третьому поверсі зазначеного будинку. Відповідач, який є власником квартири № 112, що розташована на другому поверсі цього будинку, у червні 2005 року самовільно без затвердженої у встановленому порядку проектної документації, без належного дозволу провів роботи з реконструкції квартири з розширенням лоджії, чим значно погіршив технічний стан будинку та житлово-побутові умови його сім'ї, оскільки ця прибудова полегшує доступ злочинців до його квартири, на даху лоджії накопичується вологість і грязь, що призводить до антисанітарних умов, а під час дощу виникає підвищений шум. Щодо незаконного будівництва він неодноразово звертався до відповідних органів, однак на їх приписи відповідач не реагує. Посилаючись на ці обставини, позивач просив задовольнити позов та зобов'язати відповідача привести фасад житлового будинку у попередній стан шляхом знесення збільшеної лоджії.

Відповідач позов не визнав. У лютому 2007 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 подали зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Одеської міської ради про зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні, володінні і розпорядженні реконструйованою квартирою, визнання права власності у рівних частках на реконструйовану квартиру № 112 загальною площею 70,3 кв.м., у тому числі житловою площею 38,4 кв.м. та підсобною -30 кв.м. Зустрічні вимоги ОСОБА_2 і ОСОБА_3

_____________________________________________________________________________

Головуючий у 1 інст. Калашнікова О.І. Справа № 22ц /1590/1183/2012

Доповідач Федорова А.Є. Категорія ЦП - 6

обгрунтували тим, що вони є власниками квартири № 112 у зазначеному будинку і з метою поліпшення житлових умов провели реконструкцію квартири шляхом збільшення веранди площею 2,9 кв.м. до 4,7 кв.м. та прибудови балкону площею 1,1 кв.м. Реконструкція проведена за їх рахунок з дотриманням будівельних норм і правил, не порушує права та інтереси співвласників будинку, у тому числі позивача.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Київського районного суду м.Одеси від 12 липня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково: визнано за ОСОБА_2 і ОСОБА_3 право власності у рівних частках на реконструйовану квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 68,4 кв.м.,житловою-38,4 кв.м. В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та залишити в силі рішення того ж суду від 16 жовтня 2007 року, яким його позов був задоволений, мотивуючи тим, що суд не вирішив його позовні вимоги по суті, висновки суду не відповідають дійсним обставинам, які мають значення для справи, наданим доказам та вимогам закону.

В апеляційній скарзі Київська районна адміністрація Одеської міської ради просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відмовити повністю з тих підстав, що суд порушив норми матеріального та процесуального права.

Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 рішення суду не оскаржили, про розгляд справи були повідомлені неодноразово, однак в апеляційний суд не з'явилися, від отримання повісток та апеляційних скарг відмовилися, про що складені відповідні акти.

Заслухавши доповідача, осіб, які беруть участь у розгляді справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню в частині визнання права власності на самочинно реконструйовану квартиру і ухвалення в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам закону рішення суду в повній мірі не відповідає.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги про визнання права власності на реконструйовану квартиру на підставі ст.338 ЦК України, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 хоча самочинно реконструювали належну їм квартиру шляхом прибудови до лоджії і прибудови балкону без належного дозволу на виконання будівельних робіт і без узгодження проекту прибудов до початку будівельних робіт, однак виконана реконструкція відповідає будівельним, санітарним і пожежним нормам і правилам, і не має негативного впливу на технічний стан житлового будинку в цілому та на квартиру позивача.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_2 Квартира розташована на другому поверсі 9-ти поверхового багатоквартирного будинку. У 2005 році ОСОБА_2 і ОСОБА_3 самовільно, без необхідного дозволу, без затвердженої у встановленому порядку проектної документації провели будівельні роботи з реконструкції квартири шляхом добудови лоджії та прибудови балкону до капітальної стіни фасаду будинку, що підтверджується приписами, протоколом про правопорушення у сфері містобудування від 22.09.2005р., постановою інспекції ДАБК від 22.09.2005р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. (а.с.34,65,66).

Таким чином, відповідачами були проведені роботи з реконструкції квартири з розширенням лоджії та прибудови балкону до капітальної стіни будинку, у зв'язку з чим були порушені вимоги ст.152 ЖК України, ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п.п.6,19 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій» від 8 жовтня1992 р. №572 .

Згідно з ч.1 ст.23, ст.29 Закону України «Про планування і забудову територій» забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі-будівництво). Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю. Здійснення робіт без відповідного дозволу на їх виконання вважається самовільним і тягне за собою відповідальність відповідно до чинного законодавства (ст. ст. 189,190 ЖК України)

З огляду на наведене будівельні роботи з реконструкції квартири № 112 шляхом добудування до капітальної стіни фасаду будинку балкону та збільшення лоджії проводились відповідачами без належного дозволу та без належно затвердженого проекту.

Матеріали справи не містять будь-яких даних про звернення відповідачів до органів місцевого самоврядування з питання надання дозволу на прибудови до належної їм квартири лоджії і балкону з фасадної частини будинку. Висновки відповідних державних органів у справі відсутні.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачі збільшили лоджію, фактично здійснили прибудову до фасадної частині багатоквартирного житлового будинку з одночасним зайняттям частини прибудинкової земельної ділянки.

Відповідно до частин 1,2 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Суд залишив поза увагою положення закону і не врахував, що наявність технічного висновку та відсутність доказів погіршення технічного стану будинку та житлово-побутових умов мешканців квартири № 116(позивача) не змінює правового статусу реконструйованої квартири шляхом прибудування до будинку балкону і збільшення лоджії як самочинно збудованих.

Разом з тим, реконструкція квартири відповідачів не змінює їх статусу як власників і в цьому разі не може йти мова про визнання права власності на квартиру, яка вже знаходиться у їх власності.

Згідно зі ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.2 ст.383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. Однак стаття 383 ЦК України не передбачає визнання права власності на реконструйовану квартиру.

За таких обставин відсутні правові підстави вважати, що відповідачі придбали право власності на самочинно реконструйовану квартиру у встановленому законом порядку, тому суд не мав підстав для задоволення зазначених зустрічних позовних вимог.

Таким чином, ухвалене у справі рішення суду в частині визнання за відповідачами права власності на реконструйовану квартиру не засновано на матеріалах справи та вимогах закону, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

Разом з тим, судова колегія не знаходить підстав для скасування рішення суду в частині відмови позивачу в задоволенні позову про знесення самочинної споруди -лоджії та в частині відмови у задоволенні зустрічних вимог про усунення перешкод у користуванні, володінні і розпорядженні реконструйованою квартирою, і вважає рішення суду в цій частині правильним з таких підстав.

Згідно з ч.7 ст.376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила(здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила(здійснює) будівництво.

За змістом зазначених норм правовими наслідками самочинного будівництва, в разі звернення до суду з позовом відповідного органу, є або знесення такого будівництва, або проведення відповідної його перебудови. Право на звернення до суду з таким позовом закон надає відповідному органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Однак, ні Київська районна адміністрація Одеської міської ради ані Одеська міська рада не заявляли позовних вимог до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про знесення самовільно прибудованих лоджії та балкону і приведення фасадної частини будинку до попереднього стану або про перебудову самочинно зведених споруд у відповідність до державних норм і будівельних правил.

Позивач ОСОБА_1 не довів наявність порушеного права та моральної шкоди. З висновку № 11230 судової будівельно-технічної експертизи від 21 березня 2011 року вбачається, що реконструкція квартири №112 з будуванням балкону і збільшенням лоджії негативно не вплинула на технічний стан житлового будинку, а також квартири третього поверху № 116, що розташована над реконструйованою квартирою № 112.(а.с.25-26)

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про зобов'язання ОСОБА_1, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 не чинити перешкоди у користуванні, володінні і розпорядженні реконструйованою квартирою суд обґрунтовано визнав недоведеними.

За правилами статей 10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущенні.

Оскільки відповідачі не надали суду будь-яких доказів в обґрунтування своїх вимог, суд правильно відмовив в їх задоволенні.

Доводи апеляційних скарг в зазначеної частині рішення висновків суду не спростовують.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про правильність попереднього рішення суду, яке він просить залишити без змін, не засновані на законі, оскільки рішення Київського районного суду м.Одеси від 16 жовтня 2007 року було скасовано ухвалою апеляційного суду Одеської області від 3 квітня 2008 року з направленням справи на новий розгляд.(а.с.116,159)

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про знесення самочинної прибудови та в частині відмови в задоволенні зустрічних вимог про усунення перешкод у володінні власністю, однак вважає, що судом першої інстанції при вирішенні зустрічних вимог про визнання права власності на реконструйовану квартиру шляхом прибудови лоджії та балкону допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення зазначених вимог. В цій частині рішення суду не відповідає вимогам ст.ст.212,213,214 ЦПК України, підлягає скасуванню на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання права власності на реконструйовану квартиру.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги Київської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м.Одеси від 12 липня 2011 року в частині визнання за ОСОБА_2 і ОСОБА_3 права власності у рівних частках на реконструйовану квартиру АДРЕСА_2 скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права власності у рівних частках на реконструйовану квартиру АДРЕСА_2 відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Є. Федорова

Судді: А.П. Заїкін

Л.М. Миза