АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2011 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Громіка Р.Д.

суддів - Парапана В.Ф., Драгомерецького М.М.

при секретарі - Плавич С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування,

встановила:

ОСОБА_1, за згоди його законного представника ОСОБА_2, звернувся з позовом до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради з вимогою визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 та на грошові кошти на рахунку № НОМЕР_2 залишок вкладу -3663 гривні 10 копійок та на рахунку № НОМЕР_1, залишок вкладу - 4582 гривні 20 копійок у Одеському міському відділенні № 7860/00287 ВАТ "Державний ощадний банк України".

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача - Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, у судове засідання з'явився, проти позову не заперечував. На його думку, позов має вирішуватись судом відповідно до закону.

Рішенням суду позов задоволений у повному обсязі.

Не погодившись з вказаним рішенням, Одеська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це рішення, та постановити нове, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин, та застосував необхідні норми матеріального права.

Згідно ч. 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, яка приходиться бабусею позивачеві та матір'ю його батьку - ОСОБА_4, про що свідчить свідоцтво про смерть Відділу реєстрації актів громадянського стану Жовтневої районної адміністрації Одеської міської ради та в Книзі реєстрації актів про смерть 9 грудня 1997 року зроблено запис за № 9848. Родинні відносини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджені свідоцтвом про народження від 15 грудня 1959 року, № 2273, копія якого знаходиться у матеріалах справи.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина - квартира АДРЕСА_1 та грошові кошти на рахунках у ВАТ "Державний ощадний банк України".

28.05.2005р. ОСОБА_4, який приходиться батьком позивачеві, помер, про що першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси в Книзі реєстрації 31 травня 2005 року зроблено відповідний актовий запис за №5198.

Також суд правильно встановив, що ОСОБА_4 фактично прийняв спадщину, яка залишилася після його матері - ОСОБА_3 ОСОБА_4 був прописаний та проживав разом зі своєю матір'ю у квартирі АДРЕСА_1. Вказане підтверджується штампом у паспорті ОСОБА_4 та довідкою, виданою ВАТ "Державний ощадний банк України" № 15-19/6575 від 08.11.2002 р. за запитом Сьомої Одеської державної нотаріальної контори.

Позивач - ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_4, на момент його смерті фактично проживав із батьком. ОСОБА_1 був на той момент неповнолітнім, та визнається таким, що прийняв спадщину.

У відповідності зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

У відповідності з ч. 4 ст. 1268 малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину.

Згідно ст. 1276 ЦК України позивач успадковує право на спадщину після смерті батька в порядку спадкової трансмісії.

Відповідно до ч.2 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування» вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.

Для отримання спадщини після смерті батька ОСОБА_4 позивачу, відповідно до п.216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, необхідно надати правовстановлюючі документи на спадкове майно. За відсутністю таких документів видати свідоцтво на спадщину на спірну квартиру не є можливим.

Враховуючи, що ОСОБА_4 не отримував свідоцтво про право на спадщину на спірну квартиру, що правильно встановлено в ході судового розгляду, у позивача відсутня можливість отримати свідоцтво про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі.

Виходячи з того, що позивач є спадкоємцем на спірну квартиру та грошові кошти після смерті батька ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом, беручі до увагу відсутність у позивача можливості оформити право на спадщину в нотаріальній конторі, суд правильно визнав за ним право на квартиру АДРЕСА_1, та на грошові кошти.

Суд першої інстанції, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з діючими нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, та дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та заявлені на законних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апелянт не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, посилання в скарзі на те, що вказана по справі спадщина є відумерлою у відповідності до ст.1277 ЦК України, не може бути прийнята до уваги колегії суддів, так як по вказаній спадщині є належні спадкоємці, а з заявою до суду про визнання спадщини відумерлою орган місцевого самоврядування не звертався.

Твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319, 324-325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу Одеської міської ради - відхилити, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2006 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді В.Ф. Парапан

М.М. Драгомерецький

З оригіналом згідно

Суддя апеляційного суду Одеської області Р.Д. Громік