АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2011 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Громіка Р.Д.

суддів - Панасенкова В.О., Драгомерецького М.М.

при секретарі - Щуровській О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Авторемсервіс» на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 вересня 2009 року по справі за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа Затоківська селищна рада, про встановлення факту прийняття спадщини,

встановила:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту прийняття спадщини, що відкрилась після смерті її матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді земельної ділянки площею 0,085 га., яка була виділена на підставі рішення виконавчого комітету Затоківської селищної ради трудівників Лиманського району Одеської області від 12 квітня 1957 року «Про переселення мешканців, що проживають на єриках на заболочених місцях» за колишнім АДРЕСА_1.

Суд провів попереднє судове засідання, в якому заявниця свою заяву підтримала в повному обсязі.

В попереднє судове засідання представник зацікавленої особи - Затоківської селищної ради не з'явився, але надав заяву згідно якої не заперечує проти задоволення заяви та просив справу слухати в його відсутність.

Суд постановив рішення по справі при проведенні попереднього судового засідання, яким повністю задовольнив заяву ОСОБА_1

На це рішення суду, апеляційну скаргу подало ТОВ «Авторемсервіс», яке просить його скасувати, та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права при його винесенні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Розглядаючи справу, суд дійшов до висновку про те, що вимоги заявника обґрунтовані, доказані і підлягає задоволенню.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна.

Так, відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Жодного доказу того, що земельна ділянка, яка є предметом розгляду заяви, дійсно належала померлій на праві власності, в матеріалах справи немає, заявниця таких доказів не надала.

Більш того, суд в мотивувальній частині свого рішення вказав на те, що «за своє життя на вказаній земельній ділянці, матір заявниці почала будівництво житлового будинку, який заявниця повністю закінчила будувати після смерті матері, та продовжувала проживати і користуватися земельною ділянкою, але в зв'язку зі смертю, ОСОБА_2 не встигла оформити вказаний житловий будинок та земельну ділянку».

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України за №5 від 31.03.95р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вбачається, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя

постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

У кожному разі суддя зобов'язаний перевірити підвідомчість даної заяви суду. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви, а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній.

У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Ці ж самі вимоги викладені і в ч. 6 ст. 235, та ст. 258 ЦПК України, які діяли на час розгляду заяви судом.

Із поданої заяви про встановлення факту вбачається наявність спору про право на земельну ділянку. Це твердження фактично підтвердив і суд першої інстанції, вказавши в своєму рішенні, що «відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом».

На вказані обставини та вимоги діючого законодавства суд першої інстанції уваги не звернув, належної оцінки доказам, доводам та поясненням сторін не дав.

Крім цього, колегія суддів звертає свою уваги на те, що в матеріалах справи відсутні письмові докази того, що заявниця ОСОБА_1 дійсно є донькою померлої ОСОБА_2

Так, заявниця надала тільки копію свого паспорту (а.с.6), копію повторного свідоцтва про народження ОСОБА_3 (в якому в графі «по батькові» стоїть прочерк), та копію свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с.7-8). Докази того, що ОСОБА_3 після реєстрації шлюбу стала ОСОБА_1, в матеріалах справи відсутні.

Розглядаючи справу, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки районного суду не відповідають обставинам справи, а також суд порушив та неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим, є підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309 ч. 1 п.2-4; ст.313-314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу ТОВ «Авторемсервіс» задовольнити.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 вересня 2009 року - скасувати, та постановити нове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_1, зацікавлена особа Затоківська селищна рада, про встановлення факту прийняття спадщини, - відмовити.

Рішення вступає в законну силу з моменту оголошення. На рішення може бути подана касаційна скарга протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді М.М. Драгомерецький

В.О. Панасенков