АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 року м. Одеса

Колегія суддів апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Цюри Т.В.

суддів - Погорєлової С.О., Сидоренко І.П.,

при секретарі - Павлючук Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2009 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Одеській області, Державного казначейства України, про стягнення заборгованості внаслідок невиконання рішення суду,-

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністартивним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Одеській області, Державного казначейства України, про стягнення заборгованості внаслідок невиконання рішення суду, посилаючись на те, що йому не проведено розрахунок заборгованості пенсії та не підвищено мінімальну пенсію за віком на 350 відсотків.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Одеській області, Державного казначейства України, про стягнення заборгованості внаслідок невиконання рішення суду - задоволено частково.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, за вислугу років, на 350 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 лютого 2008 року.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести розрахунок і виплатити підвищення пенсії по інвалідності ОСОБА_1, за вислугу років, на 350 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 лютого 2008 року з урахуванням подальшого підвищення мінімальної пенсії.

Стягнуто з Державного казначейства України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн..

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області просить скасувати постанову суду, та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1

Розглянувши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 25.12.2006 р. позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по виплаті пенсійного забезпечення з Одеського обласного військового комісаріату задоволені повністю: суд зобов'язав Одеський обласний військовий комісаріат зробити перерахунок 350 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2005 року. Також дії посадових осіб Одеського обласного військового комісаріату, виражених в не нарахуванні підвищення пенсії по інвалідності визнано неправомірними. Постанова набрала законної сили.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2007 року замінено сторону виконавчого провадження з Одеського обласного військового комісаріату на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Судом встановлено, що заявнику належним чином нараховувалась пенсія, однак з 01 січня 2008 року виплати з незрозумілих причин припинились.

31 жовтня 2008 року під № 091-9607 підрозділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 направлено листа про закриття виконавчого провадження за п. 8 ст. 37 ЗУ «По виконавче провадження» - як фактично виконане.

Крім того, ОСОБА_1 було повідомлено, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про виконавче провадження» закінчене виконавче провадження не може бути розпочате знову в зв'язку з чим державний виконавець не може проводити будь-які виконавчі дії, у тому числі - проводити розрахунок заборгованості пенсії, після закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст.. 22 Конституції України при внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно зі ст.. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України, з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04.04.2006 року, зберігається пенсійне забезпечення за особами пенсії яким призначені до набрання чинності законом на умовах передбачених пунктом «б» ст.. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького й рядового складу органів внутрішніх справ і інших осіб».

При таких обставинах, колегія вважає, що суд прийшов до вірного висновку про задоволення вимог позивача щодо зобов'язання зробити перерахунок раніше призначеної пенсії, яка підлягає подальшому виконанню з урахуванням мінімального розміру пенсії, який встановлюється законами України на поточний рік.

Однак, судом не враховано, що згідно абзацу 2 пункту 5 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 закріплено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, колегія приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з головного управління моральної шкоди є недоведеними, тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, а постанова підлягає зміні.

Відповідно до ст. 201 КАС України, підставами для зміни судового рішення є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 71, ч.1 ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.201, ст.207, ст.254 КАС України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задоволити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2009 року - скасувати в частині стягнення моральної шкоди.

В задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди - відмовити.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий Цюра Т.В.

Судді Погорєлова С.О.

Сидоренко І.П.