АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Громіка Р.Д.
суддів - Парапана В.Ф., Драгомерецького М.М.
при секретарі - Щуровській О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Повного товариства ломбард «Меркурій плюс» TOB «Золотий клуб» і компанія на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Повного товариства ломбард «Меркурій плюс» TOB «Золотий клуб» і компанія про стягнення коштів,
встановила:
Позивач звернулася до суду із вказаними вимогами, та уточнивши які, просила стягнути з відповідача вартість ювелірних виробів, що не були їй повернуті, в сумі 27537 гривень, а також зобов'язати ПТ ломбард «Меркурій плюс» TOB «Золотий клуб» і компанія (надалі за текстом - ломбард) повернути їй ювелірні вироби вагою 91,79 грам золота 585 проби, або повернути гроші за них. В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на наступне. 30 вересня 2008 року між сторонами укладено договір про надання фінансового кредиту, та в забезпечення зазначеного договору укладено договір застави, відповідно до якого ОСОБА_2 передала золоті прикраси відповідачу, сума яких відповідно до оцінки складала 5400 гривень. Після закінчення строку дії договору позивач звернулася до відповідача із проханням прийняти від неї відсотки за користування кредитом, суму кредиту та повернути їй заставне майно, на що їй було відмовлено, оскільки сума, яку пропонувала ОСОБА_2, була недостатньою для виконання зобов'язань за договором.
Представник відповідача надав до суду заперечення проти позову ОСОБА_2, відповідно до якого позовні вимоги ломбардом не визнано у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не в повному обсязі виконані умови договору, а саме: позивачем не враховано умову договору про те, що сума фінансового кредиту, що підлягає поверненню, залежить від розміру золотого паритету, яка на момент сплати істотно збільшилася. За таких обставин ломбард був змушений відмовити позивачу з тієї причини, що сума, яку пропонувала ОСОБА_2, була недостатньою для виконання зобов'язань за договором. У зв'язку із зазначеним, відповідач, маючи обов'язок перед державою, надіслав не викуплені позивачем у встановлений строк ювелірні вироби до Державної скарбниці України Національного банку України, які поверненню не підлягають, оскільки реалізовані до скарбниці цінності є державною власністю.
Позивач надала до суду заяву, якою позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила розглянути справу за її відсутності.
Представник відповідача надав до суду заяву, якою просив розглядати справу за його відсутності.
Рішенням суду позов був задоволений частково, було стягнуто з Повного Товариства ломбард «Меркурій плюс» TOB «Золотий клуб» і компанія на користь ОСОБА_2 заборгованість, що виникла внаслідок неповернення позивачу предмету застави в розмірі 16093,17 грн., та вирішено питання про судові витрати. В іншій частині позову було відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це рішення, та постановити по справі нове по суті позовних вимог, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони законні та обґрунтовані.
Так, суд першої інстанції в обґрунтування своїх висновків щодо задоволення позову, вказав на те, що 30 вересня 2008 року між ОСОБА_2 та ПТ ломбард «Меркурій плюс» TOB «Золотий клуб» і компанія укладено договір № Ш-042928 про надання фінансового кредиту, відповідно до якого ломбард надав позивачу фінансовий кредит в розмірі 4860 гривень, що є еквівалентом 68,18 грам золота 585 проби за ціною Національного банку України (71,28 гривень за грам) на момент укладення договору, що складає не більше 90 відсотків від оціночної вартості заставленого майна, вказаної в договорі застави. Того ж дня між сторонами укладено договір застави № Ш-042928, відповідно до якого ОСОБА_2 в забезпечення свого зобов'язання повернути ломбарду фінансовий кредит, передала відповідачу наступні вироби: золотий ланцюжок 585 проби, вагою в 47,42 грами; золотий браслет 583 проби, вагою в 10,32 грами; золоте кольє 583 проби, вагою в 21,14 грам; золоте кільце 583 проби, вагою в 5,33 грами; золоті сережки 585 проби, вагою 7,58 грам, загальною вартістю на дату оцінки 5400 гривень.
За п. 2.1 договору фінансового кредиту кошти видано строком на 30 календарних днів. Відповідно до п. 4.2 клієнт мав право подовжити строк користування кредитом, сплативши відсотки за користування кредитом, про що робиться відмітка в п. 7 договору.
Як вбачається з матеріалів справи, термін дії договору було неодноразово подовжено, в результаті чого останнім днем дії договору стало 21 жовтня 2009 року.
Відповідно до п. 3.1 договору фінансового кредиту позивач зобов'язалася сплачувати ломбарду 0,3 відсотки за кожний день користування кредитом, але не менше п'яти гривень. Підтвердженням сплати відсотків є квитанції до прибуткового касового ордеру. ОСОБА_2 виконувала умови договору, постійно сплачуючи відсотки за користування кредитом, а в разі прострочення - також суму пені, що підтверджується відповідними квитанціями до прибуткового касового ордеру, та, в цілому, не заперечувалось відповідачем.
Позивач звернулась до відповідача із заявою про прийняття від неї суми фінансового кредиту в сумі 4860 гривень та повернення їй заставного майна, однак їй було відмовлено, оскільки сума, яку пропонувала ОСОБА_2, була недостатньою для виконання зобов'язань за договором. Свою відмову ломбард обґрунтовував тим, що однією з умов повернення фінансового кредиту є сплата самого кредиту з урахуванням величини золотого паритету, відсотків за користування кредитом та пені у разі прострочення. В якості підстави відмови в прийнятті від позивача кредитних коштів, представник відповідача посилався на п. 5.2 договору фінансового кредиту, відповідно до якого ломбард має право встановлювати золотий паритет.
Однак, із таким рішенням відповідача суд першої інстанції не погодився, задовольнив частково позовні вимоги, однак, на думку колегії суддів, він при вирішенні справи вийшов за межі позовних вимог, та провів на свій розсуд тлумачення змісту правочину та умов договору від 30.09.2008р., не зважаючи на те, що таких вимог позивачка не заявляла, та заяви щодо тлумачення змісту правочину не подавала.
Так, суд при вирішенні справи, фактично поставив під сумнів положення деяких статей укладеного між сторонами договору кредиту від 30.09.2008р. які регламентують порядок і спосіб повернення основної суми кредиту.
Витлумачивши відповідно до ст. 637, 213 ЦК України, положення вказаних статей цього договору, суд необґрунтовано частково задовольнив позов ОСОБА_2
Згідно із ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу, відповідно до якої зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). При цьому, суд першої інстанції не звернув своєї уваги на ч. 2 ст.213 ЦК України, відповідно до якої, тільки на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.
Такої вимоги жодна із сторін не заявляли, а тому, суд не мав жодного законного права здійснювати за особистою ініціативою таке тлумачення.
Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч.1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
З матеріалів справи вбачається, і це було визнано сторонами та встановлено судом, що сторони уклали договір кредиту 30.09.2008р., належним чином його виконували до 21.10.2009р., про що свідчить факт передачі грошей з боку ломбарду, коштовностей з боку позивачки, та сплати нею процентів по кредиту.
В подальшому позивачка, не бажаючи належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання за договором кредиту, забажала повернути ломбарду тільки ту суму кредиту, яку взяла в 2008р., не зважаючи на вимоги укладеного договору щодо порядку та способу його повернення.
Договір кредиту, та його окремі пункти на день розгляду справи ніким не був скасований, був чинним і тому повинен був виконуватися належним чином.
Крім цього, колегія суддів звертає свою увагу на те, що при вирішенні справи суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, та застосував норми права, які не підлягали застосування до виниклих між сторонами правовідносин.
Так, позивачка просила вирішити справу на підставах застосування ст.ст. 549, 551, 591,572, 574, 576, 611, 625, 1046-1049, 1054 ЦК України, а після уточнення позовних вимог - на підставі 524, 526, 586, 587, 590, 612, 615 ЦК України.
Суд, відповідно до винесеного рішення, при його вирішенні керувався ст. 362 ЦК України (переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності), 601 ЦК України (припинення зобов'язання зарахуванням) та 777 ЦК України (переважні права наймача), тобто на статті, які ніякого відношення до виниклих між сторонами правовідносин не мають.
На вказані обставини, та норми законодавства суд першої інстанції уваги не звернув, належної оцінки доводам та поясненням сторін не дав, свої висновки щодо часткового задоволення позову належним чином не обґрунтував.
Тому колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки районного суду не відповідають обставинам справи, та суд неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим, є підстави для зміни винесеного рішення, скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості в розмірі 16093,17 грн. та судових витрат в сумі 280 грн. 93коп. і ухвалення нового рішення у цій частині по суті у зв'язку з недоказаністю позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309 ч. 1 п. 2-4; ст.313-314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України судова колегія,
вирішила:
Апеляційну скаргу Повного товариства ломбард «Меркурій плюс» TOB «Золотий клуб» і компанія - задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2011 року змінити, скасувавши його в частині стягнення з Повного Товариства ломбард «Меркурій плюс» TOB «Золотий клуб» і компанія на користь ОСОБА_2 заборгованості, що виникла внаслідок неповернення позивачу предмету застави в розмірі 16093,17 грн., та стягнення судових витрат на загальну суму 280 грн. 93 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення вступає в законну силу з моменту оголошення. На рішення може бути подана касаційна скарга протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді В.Ф. Парапан
М.М. Драгомерецький
З оригіналом згідно
Суддя апеляційного суду Одеської області Р.Д. Громік