Справа № 2 «а»-88/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.07.2007 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі: головуючого судді: Запорожченко О.О. при секретарі: Лунгу А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу в м. Луганську за позовом ОСОБА_1 до директора Луганського комунального землевпорядного підприємства ОСОБА_2, третя особа -ОСОБА_3, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
25.04.2005р. до Ленінського районного суду м. Луганська надійшла скарга ОСОБА_1на неправомірні дії директора Луганського комунального землевпорядного підприємства ОСОБА_2.
Зазначена скарга, на момент її подання до суду та до 01.09.2005р. - дати набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України, підлягала розгляду в порядку Розділу 31-А Цивільного процесуального Кодексу України 1963р.
02.09.2005р. у зв'язку з набранням чинності Кодексу адміністративного судочинства України, справа була переведена до категорії адміністративних, а скарга ОСОБА_1 визнана адміністративним позовом, який повинен розглядатися в порядку визначеним Кодексом адміністративного судочинства України.
Свій адміністративний позов, ОСОБА_1 обґрунтовує наступним.
Позивач, є власником житлового будинку, що розташований за адресою:АДРЕСА_1
Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці, межі користування якою визначені згідно технічного паспорту від 01.06.1987р.
В липні 2004р. гр. ОСОБА_3, що є власницею сусіднього будинку за адресою: АДРЕСА_2 звернулась до Ленінської районної в м. Луганську ради з заявою про приватизацію земельної ділянки за вказаною вище адресою.
Під час розроблення проекту відводу сусідньої земельної ділянки, позивачеві був наданий для погодження акт визначення меж суміжних земельних ділянок.
Дослідивши вказаний акт, позивач встановив, - що межі земельних ділянок визначені в акті не відповідають межам землекористування, що були визначені раніше згідно плану земельної ділянки технічного паспорту від 01.06.1987р. Зокрема, суміжна межа у вигляді прямої від зовнішнього кута будинку позивача - точка 3, до кута сараю - точка 6, довжиною 21, 5 м. не відповідає, раніше визначеній суміжній межі та визначена таким чином, що відсікає частину земельної ділянки, на якій розташований будинок позивача.
Посилаючись на неправильність визначення меж земельних ділянок, позивач відмовився підписувати акт погодження меж земельних ділянок.
Для остаточного вирішення ситуації, що склалася, позивач звернувся до місцевої ради з заявою про приватизацію земельної ділянки, що знаходиться в його користуванні та розташована за адресою:АДРЕСА_1
Під час розроблення проекту відводу, відповідачем було надано позивачеві для погодження акт визначення та погодження меж земельних ділянок від 14.10.04р.
Позивач вказує, що наданий йому відповідачем акт погодження меж земельних ділянок, як і попередній акт, що був виготовлений відповідачем для сусідки ОСОБА_3. неправильно визначає межі землекористування.
Позивач відмовився від підписання наданого йому акту, тому як вважає, що підписання спірного документа призведе до порушення його законних прав на земельну ділянку, що знаходиться в його користуванні.
Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просить суд визнати дії відповідача щодо виготовлення актів встановлення та погодження меж землекористування від 23.06.04р. та 14.10.04р. неправомірними, визнати вказані акти недійсними та зобов'язати відповідача при складанні нового акту встановлення та погодження меж земельних ділянок за адресами: АДРЕСА_2, дотримуватися меж, що визначені в плані земельної ділянки технічного паспорту на житловий будинок за адресою:АДРЕСА_1
В судовому засіданні позивач підтримав свій позов у повному обсязі надав суду свої пояснення та докази в обґрунтування своєї позиції.
В судовому засіданні відповідач проти позову заперечував посилаючись на його безпідставність та на те, що межі земельних ділянок в актах погодження були визначені правильно.
Третя особа по справі гр. ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову ОСОБА_1 не заперечувала.
Заслухавши пояснення сторін, та дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Предметом судового розгляду є публічно-правові відносини, що пов'язані з забезпеченням органами місцевого самоврядування реалізації громадянами свого права на приватизацію земельних ділянок, визначення меж землекористування на місцевості.
Вказані правовідносини врегульовані Цивільним Кодексом України, Земельним Кодексом України та іншими нормативно-правовими актами чинного законодавства України.
Судом встановлено, що позивач, є власником житлового будинку, що розташований за адресою:АДРЕСА_1
Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці, межі користування якою визначені згідно технічного паспорту від 01.06.1987р.
В липні 2004р. гр. ОСОБА_3, що є власницею сусіднього будинку за адресою: АДРЕСА_2 звернулась до Ленінської районної в м. Луганську ради з заявою про приватизацію земельної ділянки за вказаною вище адресою.
Під час розроблення проекту відводу сусідньої земельної ділянки, позивачеві був наданий для погодження акт визначення меж суміжних земельних ділянок.
Посилаючись на неправильність визначення меж земельних ділянок, ОСОБА_1 відмовився підписувати акт погодження меж земельних ділянок.
Для остаточного вирішення ситуації, що склалася, позивач звернувся до місцевої ради з заявою про приватизацію земельної ділянки, що знаходиться в його користуванні та розташована за адресою:АДРЕСА_1
Під час розроблення проекту відводу, відповідачем було надано позивачеві для погодження акт визначення та погодження меж земельних ділянок від 14.10.04р., який ОСОБА_1 також відмовився підписувати через його невідповідність межам землекористування.
Розглядаючи питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. 118 Земельного Кодексу України, ст. 20 Закону України «Про землеустрій», передання земельних ділянок громадянам у власність здійснюється у відповідності до проектів відводу цих земельних ділянок, розроблення яких передбачає заходи землеустрою.
Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Відповідно до п. є) ст. 184 ЗК України, землеустрій передбачає встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок.
Встановлення меж земельних ділянок, або кадастрові зйомки ( ст. 198 ЗК України) передбачає погодження меж земельної ділянки зі суміжними землекористувачами.
Як встановлено під час судового розгляду справи, саме таке погодження здійснювало Луганське комунальне землевпорядне підприємство, яке очолює відповідач.
Згідно ч. 1 ст. 118 ЗК України, громадяни мають право приватизувати земельні ділянки, що знаходяться в їхньому користуванні.
Як вбачається з матеріалів справи, в користуванні позивача знаходиться земельна ділянка, межі якої не відповідають тим, що були визначені в актах погодження меж земельних ділянок.
Так, суміжна межа у вигляді прямої від зовнішнього кута будинку позивача -точка 3, до кута сараю - точка 6, довжиною 21, 5 м. не відповідає раніше визначеній суміжній межі та визначена таким чином, що відсікає частину земельної ділянки, на якій розташований будинок позивача.
Згідно ст. 120 ЗК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Враховуючи вищевказане та те, що визначення меж на місцевості, яке відображене в спірних актах, може призвести до позбавлення позивача права володіти земельною ділянкою, яка знаходиться в його користуванні та на частині якої знаходиться належний позивачеві будинок, суд визнає дії відповідача щодо неправильного визначення меж землекористування на місцевості за адресами: АДРЕСА_1 неправомірними.
З огляду на вказане, суд також визнає обгрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання недійсними актів визначення та погодження меж земельних ділянок за вказаними адресами та зобов'язання відповідача при складанні актів погодження меж землекористування дотримуватися меж, визначених в плані земельної ділянки технічного паспорту житлового будинку за адресою:АДРЕСА_1
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 317, 377 ЦК України, ст. 118 ЗК України, ст. ст. 8-11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, СУД,
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1у повному обсязі.
Визнати неправомірними дії директора Луганського комунального землевпорядного підприємства ОСОБА_2 щодо неправильного
визначення меж землекористування на місцевості за адресами: м. АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в актах визначення та погодження меж земельних ділянок від 23.06.04р. та 14.10.04р.
Визнати недійсними акти визначення та погодження меж земельних ділянок, що розташовані за адресами: м. АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 від 23.06.04р. та 14.10.04р.
Зобов'язати директора Луганського комунального землевпорядного підприємства ОСОБА_2 при складанні актів погодження меж землекористування дотримуватися меж, визначених в плані земельної ділянки технічного паспорту житлового будинку за адресою:АДРЕСА_1
постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення Постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.