ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"16" червня 2006 р. | Справа № 11/141-06-3776 |
За позовом: Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси.
До відповідача: Державного підприємства „Одеський механічний завод”.
про зобов’язання до виконання мирової угоди.
Суддя Власова С.Г.
Представники:
від позивача: Вожик Т.Г. (за довіреністю); від відповідача: Штанько П.І. (за довіреністю);
СУТЬ СПОРУ: 17.04.2006 р. за вх. № 4600 Центр зайнятості Суворовського району м. Одеси (далі –Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства „Одеський механічний завод” (далі –Відповідач) про зобов’язання Відповідача виконати умови мирової угоди по справі № 11/406-05-11570 та стягнення з нього 7910 грн. відповідно до умов зазначеної мирової угоди.
Позивач на позовних вимогах наполягає, надав заперечення на відзив та додаткові заперечення на відзив (вх. № 12246 від 08.06.2006 р.), уточнив позовні вимоги та просив стягнути з Відповідача 7910,31 грн.
Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 10151 від 15.05.2006 р.)
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:
16.10.2003 р. Господарським судом Одеської області по справі № 11/236-03-6830 затверджено мирову угоду укладену між Центром зайнятості Суворовського району м. Одеси та Державним підприємством „Одеський механічний завод”.
Згідно до умов мирової угоди Відповідач зобов’язався сплатити заборгованість у розмірі 7910,31 грн. при наявності грошових коштів на поточному рахунку, а також у строк, починаючи від дати припинення судом провадження у справі № 17-2-21/7019, та до 01.04.2004 р.
Відповідач свої зобов’язання за мировою угодою не виконав, заборгованість не погасив.
15.05.2006 р. Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що у відповідності з ухвалою господарського суду Одеської області від 17.08.2001 р., у справі про банкрутство №17-2-21/7019 введена процедура санації Відповідача. Процедура санації відбувається згідно з планом санації, затвердженим судом ухвалою від 09.01.2002 р., та продовжується до цього часу.
Відповідач зазначає, що він не заперечує проти факту неподання ним до Центру зайнятості відомостей про звільнення за скороченням чисельності працівників заводу Добровольської Є.В., Нілової К.В. і Рожкова В.М., та порушення тим самим вимог ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення". Про це також було зазначено в п.1 Мирової угоди, укладеної між сторонами та затвердженої господарським судом Одеської області ухвалою від 16.10.2003 р. у справі №11/236-03-6830.
Відповідач відмічає, що згідно до п.3 Мирової угоди зобов'язання зі сплати заборгованості у розмірі 7 910,31 грн. буде виконане Відповідачем при наявності грошових коштів на поточному рахунку, а також у строк, починаючи від дати припинення судом провадження у справі №17-2-21/7019, та до 01.04.2004 р. та вказує, що не мав можливості виконати зобов’язання своєчасно у зв’язку з відсутністю грошових коштів на поточних рахунках та на те, що у лютому-місяці 2006 року усі його майнові активи та поточні рахунки арештовані відділом Державної виконавчої служби Суворовського району м. Одеси на підставі зведеного виконавчого провадження, відкритого у зв'язку з рішеннями місцевих судів про стягнення заборгованості з заробітної плати.
Крім того Відповідач вважає, що Позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки п.3 Мирової угоди, передбачено кінцевий строк виконання Відповідачем грошового зобов'язання щодо сплати штрафу – до 01.04.2004 р. Посилаючись на пункт 1 частини 2 ст. 258 Цивільного кодексу України вказує ,що передбачена позовна давність в один рік, застосовується до вимог про стягнення заборгованості ,що є предметом спору та вказує, що строк позовної давності для звернення Позивача до суду з позовною заявою про зобов'язання виконати умови мирової угоди щодо сплати штрафу у розмірі 7 910,31 грн. закінчився 02.04.2005 р.
Позивач на позовних вимогах наполягає, надав заперечення на відзив та додаткові заперечення на відзив (вх. № 12246 від 08.06.2006 р.), в яких зазначає, що ним не пропущено строк позовної давності, оскільки до правовідносин які склались між сторонами повинен застосовуватись загальний строк позовної давності. Позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з Відповідача 7910,31 грн.
Посилаючись на порушення Відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси, Позивач просить суд стягнути вказану заборгованість, яка виникла в наслідок неналежного виконання Відповідачем умов мирової угоди затвердженої судом 16.10.2003 р. по справі № 11/236-03-6830.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
За своєю правовою природою мирова угода є угодою, яка породжує взаємні обов’язки сторін.
Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку
Згідно до умов мирової угоди Відповідач зобов’язався сплатити заборгованість у розмірі 7910,31 грн. при наявності грошових коштів на поточному рахунку, а також у строк, починаючи від дати припинення судом провадження у справі № 17-2-21/7019, та до 01.04.2004 р.
Статтею 193 Господарського Кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідач свої зобов’язання за мировою угодою не виконав, заборгованість не погасив.
Вказана заборгованість є обґрунтованою та підтверджена наявними матеріалами справи.
Заперечення Відповідача стосовно пропуску Позивачем строку позовної давності судом до уваги не приймаються оскільки, з того часу коли судом ухвалою від 16.10.2003 р. було затверджено мирову угоду, укладену між сторонами, штрафні санкції стали узгодженою заборгованістю, яку визнано сторонами, про що зазначено в мировій угоді. Оскільки мирова угода за своєю правовою природою є угодою, в якої встановлено строк для виконання свого зобов’язання Відповідачем –до 01.04.2006 р., то до зобов’язань за цією мировою угодою застосовується загальний строк позовної давності –3 роки.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку що уточнені позовні вимоги Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси до Державного підприємства „Одеський механічний завод” про стягнення заборгованості у розмірі 7910,31 грн. підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтвердженими належними доказами та наявними матеріалами справи.
Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести на відповідача, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства „Одеський механічний завод” (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського казацтва, 23, п/р 26001301510565 в ОГРУ ПІБ відділення № 67 „Ленинське”, МФО 328135):
- на користь Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси (65111, м. Одеса, пр. Добровольського, 145 „а”, п/р 37179305900009, в УДК в Одеській області, МФО 828011, код 22500430) –7910,31 грн.;
- до Державного бюджету України (п/р 31117095600008 в УДК в Одеській області, банк одержувача УДК в Одеській області, МФО 828011, код 23213460, код бюджетної класифікації 22090200) 102 грн. держмита;
- на користь ДП “Судовий інформаційний центр” п/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, код 30045370 - витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Власова С.Г.
Рішення підписане 23.06.2006 р. в порядку статті 85 ГПК України.
Суддя Власова С.Г.