АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Провадження №22ц /2090/1175/2012 Головуючий 1-ї інстанції Бондаренко В.М. Справа №2006/2-45/11 Доповідач: Довгаль Г.П.
Категорія: договірні правовідносини
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Довгаль Г.П.
суддів -Коровіна С.Г., Коваленко І.П.
при секретарі -Щегельському Д.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 29 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним правочину, -
в с т а н о в и л а:
У вересні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, в якому просила: 1. визнати договір купівлі-продажу будівлі з земельною ділянкою, які розташовані по АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 -нікчемним; 2. визнати договір купівлі-продажу будівлі з земельною ділянкою, розташованих по АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 -нікчемним; 3. визнати за ОСОБА_4 право власності на будівлю з земельною ділянкою, розташованих по АДРЕСА_1; 4. визнати за ОСОБА_3 право власності на будівлю з земельною ділянкою, розташованих по АДРЕСА_2. 5. стягнути з відповідачів на її користь судові витрати.
Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що 01.04.2002року ОСОБА_4 і ОСОБА_1 позичили у неї грошові кошти в сумі 651845,00грн., за які придбали будівлі з земельними ділянками, розташованими за вищевказаними адресами. 17.05.2007року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зробили заяву про наявність боргу в сумі 651845,00грн. і у цей же день позивач та відповідачі до заяви про наявність боргу, уклали договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №1921, згідно якого вона - ОСОБА_1 позичала відповідачам гроші у вищеназваній сумі до 01.12.2012року із щомісячною виплатою боргу рівними частками, починаючи з 01.12.2007року. Але, рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.08.2008року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 10.02.2010року, цей договір позики визнано недійсним і з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_6 стягнуто борг у сумі 651845,00грн. На виконання вказаних судових рішень видані виконавчі листи, які передані на виконання до ВДВС у Червонозаводському районі м. Харкова і останнім накладено арешт на майно боржників. Однак, вартості арештованого майна явно недостатньо для розрахунку по боргу. Як пізніше їй стало відомо, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 з метою уникнення накладання арешту на вищезазначені будівлі з земельними ділянками і можливістю їх подальшої реалізації в рахунок погашення боргу, 07.09.2007року уклали договори купівлі-продажу цього нерухомого майна з відповідачем ОСОБА_2, яка приходиться ОСОБА_3 рідною тіткою. Проте, ОСОБА_2 реально цим майном не володіє, оскільки продовжують користуватися ним відповідачі, які здійснюють в даних будівлях підприємницьку діяльність по вирощуванню грибів.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, подала письмові заперечення, в яких вказує, що ще до моменту укладання спірних договорів вона вже була зареєстрована як приватний підприємець, про свідчить свідоцтво про реєстрацію ФОП від 17 січня 2006 року і це підтверджується відповідним патентом, згідно якого вона за цим місцем здійснює підприємницьку діяльність по вирощуванню грибів. ОСОБА_3 ніякої підприємницької діяльності не веде і лише іноді разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 приїжджає до неї в гості -як до рідної сестри. Також зазначає, що чинним законодавством не забороняється здача в оренду належних їй приміщень.
У письмових запереченнях відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_3 вказують на те, що будівлі придбалися за їхні особисті кошти, а не за гроші позивачки. Не згодні вони і з тим, що нібито вартість майна - домоволодіння у АДРЕСА_3, яке належить на праві власності ОСОБА_4 та на яке виконавчою службою накладено арешт, явно недостатньо для покриття боргу, оскільки згідно технічного паспорту будинку інвентаризаційна оцінка цього нерухомого майна за даними БТІ (яка є завжди нижчою від ринкової вартості), становить - 397088,00грн.
У судовому засіданні суду першої інстанції позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала і просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідачі ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_7, відповідач ОСОБА_3, яка за довіреністю також представляла інтереси відповідача ОСОБА_4, просили відмовити в позові з підстав, які викладені у письмових запереченнях.
Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 29 грудня 2011 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з цим рішенням суду, в апеляційній скарзі позивач просить його скасувати, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та неналежної правової оцінки наданим доказам.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені надані сторонами докази, їм дана належна правова оцінка, в тому числі показанням свідків, правильно визначено природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює і на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215 ЦПК України.
Як свідчать матеріали справи, 07 вересня 2007 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_2- рідними сестрами, як встановлено в ході судового розгляду справи, було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельних ділянок площею 0,2500га та 0,5298га, що знаходяться по АДРЕСА_1, який посвідчено приватним нотаріусом Валківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 за реєстровим №2864. Із тексту договору вбачається, що відчужуваний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами належали на праві приватної власності продавцю -ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Гонтовоярської сільської Валківського району Харківської області 01 листопада 2005 року на підставі рішення цього ж виконавчого комітету №31 від 25 жовтня 2005 року. Продавцю ОСОБА_3 земельні ділянки належали: площею 0,2500га на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1, та площею 0,5298га на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2, виданих Гонтовоярською сільською радою Валківського району Харківської області 25 січня 2005 року на підставі договору купівлі-продажу земельних ділянок від 06.04.2002року та рішення ХІV сесії ХХІV скликання Гонтовоярської сільської ради Валківського району Харківської області від 02 березня 2004 року. Продаж цей за домовленістю сторін вчинено за 641846,00грн. - проіндексовану інвентаризаційну вартість (а.с. 30-31).
Також, 07 вересня 2007 року за договором купівлі-продажу житлового будинку та земельних ділянок, ОСОБА_4 продав ОСОБА_2 житловий будинок і земельні ділянки площею 0,2493га та 0,2963га, що знаходяться по АДРЕСА_2, який посвідчено приватним нотаріусом Валківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 за реєстровим №2868. Із тексту договору вбачається, що відчужуваний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами належали на праві приватної власності продавцю ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Гонтовоярської сільської Валківського району Харківської області 01 листопада 2005 року на підставі рішення цього ж виконавчого комітету №31 від 25 жовтня 2005 року. Продавцю ОСОБА_4 земельні ділянки належали: площею 0,2493га на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3, і площею 0,2963га на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_4, виданих Гонтовоярською сільською радою Валківського району Харківської області 25 січня 2005 року на підставі рішення ХІІ сесії ХХІV скликання Гонтовоярської сільської ради Валківського району Харківської області від 29 грудня 2003 року. Продаж цей за домовленістю сторін вчинено за 68142,00грн. (а.с. 33-34).
Позивач не є стороною за цими договорами. У заявленому позові ОСОБА_1 не наводить норми матеріального права - конкретної статті Цивільного кодексу України, тобто з яких підстав договори купівлі-продажу нерухомого майна між вказаними сторонами повинні бути визнані недійсними. Проаналізувавши текст позовної заяви, можна зробити висновок, що позивач ці договори вважає - фіктивними.
Згідно ч.1 ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
У статті 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Однак, спірні правочини не суперечать Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особи, які їх вчиняли мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників правочинів було вільним і відповідало їхньої внутрішній волі. Ці правочини вчинено у формі, встановленої законом, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Перехід права власності на нерухоме майно від продавців ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до покупця ОСОБА_2 пройшло державну реєстрацію відповідно до вимог ст.210 ЦК України, про що свідчить витяги та довідка за №463 від 06.09.2010року, які видані комунальним підприємством «Валківське бюро технічної інвентаризації» (а.с. 16, 32, 35).
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, відповідач ОСОБА_2 в якості фізичної особи-підприємця зареєстрована виконавчим комітетом Харківської міської ради - 17.01.2006року. Свідоцтво про сплату єдиного податку також свідчить, що одним із видів її підприємницької діяльності є -вирощування грибів, місце здійснення діяльності -АДРЕСА_2 (а.с. 40-41).
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст.57 ЦПК України).
Відповідно до положень ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Той факт, що 17 травня 2007 року ОСОБА_1 за нотаріально посвідченим договором позичила відповідачам ОСОБА_4 і ОСОБА_3 гроші в сумі 651845,00грн. за умови повернення ними рівними частками щомісячно, починаючи з 01.12.2007року по 01.12.2012року включно, і цей правочин у подальшому визнано недійсним заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.08.2008року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 10.02.2009року, не є належним доказом у підтвердження фіктивності спірних договорів купівлі-продажу нерухомого майна. Ці обставини говорять лише про наявність між ними боргових зобов'язань.
З вимогами про визнання спірних договорів недійсними ОСОБА_1 до суду звернулася у вересні 2010 року, тобто через півтора року після ухвалення вищевказаних судових рішень, якими, окрім визнання договору позики недійсним, стягувалося в солідарному порядку з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь позивача та її чоловіка ОСОБА_6 боргова сума -651845,00грн. (а.с. 70-73). Як свідчать матеріали справи, у процесі виконавчого провадження за вищеназваними судовими рішеннями сторони домовлялися про укладання мирової угоди, з цього приводу складали декілька її варіантів (а.с.213-214), боржники добровільно сплатили стягувачам 80000,00грн., про що свідчить копія розписки від 30.05.2011року (а.с.216), проведена оцінка арештованого нерухомого майна -житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_3, який належить на праві власності ОСОБА_4, згідно якої первісна вартість будинку для реалізації його на публічних торгах (аукціоні) складає 201044,50грн. (а.с.64-89).
Лише після того,як позивачка дізналася, що арештоване майно не компенсує повністю заборгованість суми позики і, що у ОСОБА_3 і ОСОБА_4 раніше малося інше нерухоме майно, яке відчужено ОСОБА_2 у 2007 році, ОСОБА_1 було заявлено цей позов.
Оскільки доказів про фіктивність спірних договорів купівлі-продажу нерухомого майна позивачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано, а її твердження з цього приводу є тільки її припущеннями, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильно по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Валківського районного суду Харківської області від 29 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -