АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Справа №2-986/11 Головуючий 1-ї інстанції Жмуд Н.М.
Провадження №22ц /2090/817/2012 Доповідач: Довгаль Г.П.
Категорія: аліменти на дитину
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Довгаль Г.П.
суддів -Коровіна С.Г., Коваленко І.П.
при секретарі -Щегельському Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
в с т а н о в и л а:
У липні 2011року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі 30% (відсотків) його заробітної плати щомісячно на утримання неповнолітньої дочки -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження до досягнення дитиною повноліття.
Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що вона є матір'ю -ОСОБА_3, 2009р.н., а відповідач -її батьком. Оскільки сторони на даний час живуть окремо, спільного господарства не ведуть, дитина проживає разом з нею і знаходиться на її повному утриманні, а ОСОБА_1 з квітня 2011 року утримується від добровільної сплати аліментів і це змусило її звернутися до суду за примусовим стягненням.
Позивач неодноразово уточнювала заявлені вимоги і просила стягнути аліменти у твердій грошовій сумі, а саме спочатку - 879,77грн., потім -1466,28грн., а у подальшому знову 30% (відсотків) від заробітної плати відповідача, що за її підрахунком становить 879,77грн.
Відповідач позов визнав частково, подав свої письмові заперечення, в яких зазначає, що не бажає кидати свою дитину напризволяще, згоден матеріально допомагати позивачці виховувати дитину, але оскільки має постійне офіційне місце роботи, регулярний заробіток, тому аліменти повинні бути визначені у частці а саме в розмірі 1/4ч. його заробітку, що в грошовому еквіваленті становить 733,15грн.
У судовому засіданні суду першої інстанції представники позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_4, ОСОБА_5 заявлені вимоги підтримали і просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_6 позов визнала частково з підстав, викладених у його письмових запереченнях.
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28 листопада 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки -ОСОБА_3, 30.05.2009р.н., аліменти в розмірі 1/4частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% (відсотків) прожиткового мінімуму для дитини відповідної вікової категорії, щомісяця, починаючи з 11 липня 2011 року до досягнення нею повноліття. Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягало негайному виконанню. Вирішено питання про судові витрати. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з цим рішенням суду, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції у частині стягнення аліментів у розмірі 1/4ч. заробітку відповідача скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини у розмірі 30% від його заробітку (доходу) з 25 червня 2011 року та у твердій грошовій сумі щомісячно, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи та на неналежну оцінку наданим сторонами доказам.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені надані сторонами докази, їм дана належна правова оцінка, правильно визначено природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215 ЦПК України.
Задовольняючи позов частково та стягуючи з відповідача на утримання дитини аліменти в 1/4частці від його заробітку, суд першої інстанції виходив із положень ст.183 СК України, взявши за підставу те, що ОСОБА_2 має офіційне місце роботи і постійний заробіток.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина.
Згідно з ч.1ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю сторін. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно з ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 цього Кодексу), або у твердій грошовій сумі (ст.184 СК) і виплачується щомісячно.
Так, судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що сторони перебували деякий час знаходилися у фактичних шлюбних відносинах, від яких мають малолітню дитину -дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно даних свідоцтва про народження дитини, в графі «батьки»її батьком записано відповідача -ОСОБА_2
Останнім часом сторони не живуть разом. Малолітня дитина на даний час проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_1 і знаходяться у неї на утриманні та вихованні. Відповідач надає матеріальну допомогу на дочку не регулярно і у недостатньому розмірі.
При вирішенні питання щодо розміру аліментів судом взято до уваги, що відповідач є працездатним, у нього немає на утриманні інших неповнолітніх дітей або непрацездатних осіб, а також його вік та стан здоров'я. Згідно довідки за №777 від 18.07.2011року з місця роботи відповідача, ОСОБА_2 працює в УДЦ «Укрспецвагон»на посаді слюсаря з ремонту рухомого складу, його середня заробітна плата в місяць складає 2932,58грн. (а.с.17).
Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч.3 ст.70 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-XIV „Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Доводи апеляційної скарги на те, що нова довідка про заробіток відповідача не відповідає дійсності, оскільки, на думку позивача, заробіток відповідача явно занижений, а також посилання ОСОБА_1 на те, що зараз вона проживає в одному будинку з пристарілими бабусею і дідусем, який є інвалідом 2-ї групи і сам потребує матеріальної допомоги, колегією суддів не приймаються, т.я. ці обставини не є підставою для визначення аліментів у відсотковому відношенні та в твердій грошовій сумі.
Інші доводи апеляційної скарги також суттєвими не являються, висновків суду не спростовують і не дають колегії суддів підстав для визначення аліментів іншому розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1) 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -