ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" червня 2006 р. | Справа № 22/223-06-4485 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанії "Інбуд";
до відповідача Одеського національного морського університету;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство освіти та науки
про відшкодування упущеної вигоди та моральної шкоди на суму 71896грн.
Суддя Торчинська Л.О.
Представники:
Від позивача Соболева Г.В. - представник ТОВ "Інбуд", діюча за довіреністю б/н від 20.09.2005р.
Від відповідача Пак О.І. - представник, діючий за довіреністю №580-к від 19.05.2006р., Помазанова Т.Ф. - юрисконсульт, діюча за довіреністю "1188-к від 12.10.2005р., Руденко С.В. - проректор, діючий за довіреністю №691-к від 06.06.2006р.
Від третьої особи: не з'явились
Суть спору: ТОВ компанія "ІНБУД" у вигляді ТОВ звернулася до Господарського суду Одеської області зі позовом до Одеського національного морського університету з наступними вимогами: зобов'язати ОНМУ дати згоду на експлуатацію трансформаторної підстанції № 1751, стягнути з ОНМУ упущену вигоду на суму 61896,00 грн. та моральну шкоду на суму 10000,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним:
21.06.2001р. ТОВ компанія "Інбуд" і ОНМУ уклали контракт "Про інвестування коштів і виконання робіт з реконструкції будинку гуртожитку, розташованого за адресою: пров. Топольского, 4 - а" (далі - Контракт "Про інвестування…"), згідно з яким, позивач здійснив реконструкцію будинку гуртожитку ОНМУ. Після закінчення реконструкції будинку гуртожитку ОНМУ, що складається з двох блоків "А" і "Б", позивач набув право власності на блок "Б", що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 05.04.2005 р., якій 08.04.2005 р. зареєстроване в КП "ОМБТІ та РОН" за № 6956521.
Згідно із проектом реконструкції будинку гуртожитку, а також за умовами контракту, відповідач зобов'язаний забезпечити можливість підключення позивача до своїх електромережі.
Крім того, позивач указує на те, що він здійснював свою підприємницьку діяльність на території ОНМУ ще до укладання контракту "Про інвестування коштів і виконання робіт з реконструкції будинку гуртожитку, розташованого за адресою: пров. Топольского, 4 - а" від 21.06.2001 р., так як орендував приміщення цього гуртожитку і між сторонами 17.11.1998 р. була укладена експлуатаційна угода про дозвіл підключення позивача до електромереж відповідача.
Позивач також вважає, що він має право на споживання електроенергії через трансформаторну підстанцію № 1751, яка належить ОНМУ, так як здійснив реконструкцію будинку гуртожитку ОНМУ згідно із проектної документацією, у тому числі виконав електромонтажні роботи.
20.10.2005 р. позивач отримав від ОНМУ лист № 1234-К від 20.10.2005 р., в якому ОНМУ попереджав про припинення постачання електроенергії на об'єкт.
25.10.2005 р. відповідач припинив постачання електроенергії.
Позивач вказує, що дії відповідача по відключенню від електроенергії об'єкта є - неправомірними, так як позивач щомісяця сплачував відповідачу спожиту електроенергію відповідно до показань лічильника, а ОНМУ зобов'язано забезпечити ТОВ компанію "Інбуд" електричною енергією, згідно умов контракту від 21.06.2001р, тому що, в контракті інвестування не вказуються умови призупинення електропостачання об'єкта позивача після оформлення їм права власності, також ОНМУ зобов'язано забезпечити об'єкт позивача електроенергією згідно умов експлуатаційної угоди від 17.11.1998 р.
Позивач вказує, що припинення відповідачем електропостачання його об'єкта нерухомості привело к призупинення його підприємницької діяльності та підприємницької діяльності його орендарів й нанесли матеріальний збиток у вигляді упущеної вигоди, у зв'язку з не отриманим прибутком, на загальну суму 61896,00 грн., а також нанесло моральну шкоду на суму 10000,00 грн.
Збитки позивача складається із витрат на придбання генератора вартістю 19630,00 грн., витрат на придбання бензину для його роботи на суму 12384,00 грн., не одержанням від орендарів орендної плати, витратами позивача на тимчасове електропостачання, на суму 15882,00 грн.
Відповідач вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними і не підлягають задоволенню з наступних підстав.
17.11.1998 р. між Інбуд і ОНМУ була укладена експлуатаційна угода для забезпечення позивача електроенергіей, який був на тої час Орендарем.
21.06.2001 р. ТОВ компанія "Інбуд" і ОНМУ уклали Контракт "Про інвестування…", згідно з яким, позивач здійснив реконструкцію будинку гуртожитку ОНМУ і в обмін на виконані роботи по реконструкції будинку - одержав у власність частину будинку гуртожитку ОНМУ.
05.04.2005 р. позивач на свою частину будинку гуртожитку, одержав Свідоцтво про право власності, яке 08.04.2005 р. зареєстровано в КП "ОМБТІ і РОН", реєстр № 10431105.
Відповідач вважає, що він дійсно був зобов'язаний забезпечити позивача електроенергією, в період, коли позивач був Орендарем, згідно з експлуатаційною угодою від 17.11.1998 р., але ця угода була дійсна тільки тоді, коли позивач був Орендарем.
На даний час, позивач є власником свого нерухомого майна.
Відповідач вважає, що його обов'язки по забезпеченню позивача електроенергією на період здійснення позивачем реконструкції будинку гуртожитку ОНМУ, згідно з Контрактом "Про інвестування…" від 21.06.2001р - також закінчилися, так як реконструкція будинку гуртожитку ОНМУ уже завершилася. Акт виконаних робіт підписаний і позивач одержав у власність частину будинку гуртожитку ОНМУ.
Однак, після того, як позивач набув право власності на свою частину гуртожитку, згідно Свідоцтва про право власності від 05.04.2005 р., ОНМУ не має права продовжувати постачання електроенергії позивачу, так як позивач зобов'язаний укласти договір про постачання електричної енергії з енергопостачальником, згідно части 1 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".
Відповідач вважає, що позивач виконав електромонтажні роботи з електропостачання реконструйованого будинку гуртожитку, згідно з проектної документацією по реконструкції будинку гуртожитку і виконання позивачем цих електромонтажних робіт не дає йому права на користування трансформаторної підстанцією № 1751 (вул.. Старопортофранковская, 59), яка належить ОНМУ на праві власності, тому право володіння, користування та розпоряджання ТП № 1751 належить тільки відповідачу, згідно ст. 41 Конституції України, ст. 317 ЦК України, ст. 4 Закону України "Про власність".
Відповідач також вказує на те, що ТП № 1751 складається з двох трансформаторів, по 320 кВА, які не можуть забезпечити потужність електроенергії, яка йому необхідна.
25.10.2005 р. відповідач припинив постачання електроенергії на об'єкт позивача.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справі, господарський суд дійшов наступних висновків.
17.11.1998р. позивач і відповідач уклали експлуатаційну угоду про дозвіл підключення позивача до електромереж відповідача для забезпечення його електроенергією для здійсненні господарської діяльності, так як позивач орендував приміщення в будинку гуртожитку відповідача.
21.06.2001р. позивач і відповідач уклали контракт "Про інвестування коштів і виконання робіт з реконструкції будинку гуртожитку, розташованого за адресою: пров. Топольского, 4-а".
Згідно з умовами цього контракту "Про інвестування…" позивач здійснив реконструкцію будинку гуртожитку відповідача і після закінчення реконструкції гуртожитку, позивач набув право власності частину будинку гуртожитку, а саме: нежилі приміщення підвалу, 1-го, 2-го, 3-го, 4-го поверхів загальною площею 1806,7 кв.м., за адресою: м. Одеса, пров. Топольского, 4-а, згідно з Свідоцтвом про право власності від 05.04.2005 р., яке зареєстроване в КП "ОМБТІ та РОН", згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6956521 від 08.04.2005 р.
Таким чином, умови контракту "Про інвестування…" виконані, позивач набув право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку.
20.10.2005 р. відповідач направив позивачу лист № 1234-К від 20.10.2005 р. в якому попереджав про припинення постачання електроенергії на об'єкт позивача.
25.10.2005 р. відповідач припинив постачання електроенергії на об'єкт позивача.
Статтею 1 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживачі енергії - це суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.
Частиною 1 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Пунктом 1.3. Правил користування електричної енергії, в редакції Постанови НКРЕ України від 22.08.2002 р. № 928 встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між споживачем та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Таким чином, позивач, для забезпечення свого об'єкта електричної енергією, зобов'язаний був укласти з постачальником електричної енергії - Договір про постачання електричної енергії.
Статтею 317 ЦК України встановлено, що права володіння, користування та розпоряджання своїм майном належить власникові.
Статтею 317 ЦК України встановлено, що права володіння, користування та розпоряджання своїм майном належить власникові.
Таким чином, у позивача не має права на користування ТП № 1751, якій належить на праві власності відповідачу.
Частиною 2 статтею 22 ЦК України встановлено, що упущеної вигодою є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.
Таким чином, при відшкодуванні упущеної вигоди, сторона повинна довести: яке її право - порушено і в чому є порушення її прав.
Суд вважає, що відповідач не порушив права позивача на постачання йому електричної енергії, так як ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником, а відповідач не являється енергопостачальником.
Таким чином, вимоги позивача, про стягнення упущеної вигоди, задоволенню не підлягають.
Крім того, витрати позивача на закупівлю генератора, бензину, витрати на тимчасове електропостачання - не являються і не можуть являтися упущеною вигодою взагалі, так як вони не являються доходами.
Пунктом 4 части 2 статті 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у приниженні ділової репутації юридичної особи.
Позивач не довів суду, в чому саме було приниження його ділової репутації.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд Одеської області вважає, що Компанії "ІНБУД" у вигляді ТОВ в задоволенні позову до Одеського національного морського університету необхідно відмовити повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Компанії "ІНБУД" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65021, м. Одеса, пров. Топольского, 4 - а, код ЄДРПОУ 20986664) в задоволенні позову до Одеського національного морського університету (м. Одеса, вул. Мечнікова, 34, код ЄДРПОУ 01127777) відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Рішення підписане 22.06.2006р.
Суддя Торчинська Л.О.