№2/546/45/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И

15 травня 2012 року Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі

головуючого судді Любченко С.Д.

при секретарі Шпаченко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми завдатку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася в серпні 2012 року до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми завдатку.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22.08.2008 року за договором про завдаток в рахунок придбання трикімнатної благоустроєної квартири №НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 відповідачу було передано 5000 доларів США, в тому числі 2000 доларів США для погашення заборгованості за комунальні послуги, що входили в загальну суму завдатку. Проте, не дивлячись на спільну домовленість провести повний розрахунок, підписати та нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості, відповідач продала спірну оселю іншим особам за більшу суму. Добровільно відповідач відмовляється сплатити суму внесеного завдатку. Відповідно умов договору про завдаток у випадку відмови продавця продати об'єкт нерухомості чи при збільшенні вартості, останній зобов'язаний повернути покупцеві подвійну суму отриманого завдатку. Зазначене положення відповідає діючому законодавству.

Просить стягнути з відповідача подвійну суму завдатку у розмірі 10000 доларів США, що за курсом НБУ становить 80000 грн.

Представник позивача ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги, про що судові надала письмову заяву, просить розглядати справу у її відсутності.

Відповідач в судове засідання з'явилась, проти задоволення позовних вимог заперечувала в повному обсязі, судові повідомила, що квартира за адресою: 86156 АДРЕСА_1, була передана в найм її чоловіку ОСОБА_4, в якості членів родини наймача в спірній оселі була зареєстрована вона, дочка та онучка. В 2008 році вона з чоловіком прийняли рішення продати квартиру. Діти на той час з ними вже не проживали. Квартира на той час ще не була приватизована. Приватизували квартиру 09.10.2008 року, в приватизації приймала учать вона, її чоловік та онучка, ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер чоловік, вона прийняла у спадок 1/3 частину спірної квартири, що належала чоловікові лише 25.05.2009 року. ОСОБА_1 вирішила придбати квартиру за оголошенням влітку 2008 року. Оголошена вартість квартири була у розмірі 47000 доларів США. Приватизацією квартири займалась позивач та агентство нерухомості, на яких було виписана довіреність. Вона не отримувала від ОСОБА_1 завдатку, остання сама відмовилась від придбання квартири. Квартиру вона продала восени 2009 року.

Суд, заслухав пояснення сторін, свідка, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що 22.08.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було підписано договір про завдаток. За умовами договору ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 в якості завдатку в рахунок придбання трикімнатної благоустроєної квартири №НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 5000 доларів США, при цьому в договорі зазначено, що квартира належить відповідачу на праві приватної власності. Сторони були зобов'язані провести повний розрахунок, підписати та нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу квартири, оголошена вартість квартири зазначена в розмірі 47000 доларів США, передана сума завдатку входить до вартості квартири, остаточна вартість квартири при підписанні угоди складає 42000 доларів США. Зазначена угода підписана сторонами. Даний факт ніким не оспорюється.

За наданими відповідачем копіями документів, квартира, що розташована за адресою: 86156 АДРЕСА_1, була приватизована 09.10.2008 року. Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло, що видане управлінням по обліку, розподілу та приватизації житла Макіївської міської ради, власниками зазначеної квартири на 09.10.2008 рік були ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, кожному зі співвласників належало по 1/3 частині зазначеного помешкання. Зазначене свідоцтво було зареєстровано в КП «БТІ м.Макіївки»23.10.2008 року, що підтверджує копія витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.10.2008 року.

Факт смерті одного зі співвласників квартири, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, підтверджений в судовому засіданні на підставі копії свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Спадщина, що відкрилась після смерті ОСОБА_4, у вигляді 1/3 частини квартири за адресою: 86156 АДРЕСА_1, - була прийнята 29.05.2009 року його дружиною ОСОБА_2.

Тобто на момент підписання угоди про завдаток ОСОБА_2 не була власником квартири, за підписання договору купівлі-продажу якої в майбутньому передавались кошти. При цьому ОСОБА_2 стала співвласницею квартири після приватизації, а не одноособовим власником. Позивач при підписанні угоди про завдаток знала про зазначене, оскільки приватизацією квартири займалась вона та агентство нерухомості, для чого наймачами квартири за адресою: 86156 АДРЕСА_1, - було надана довіреність. Даний факт сторонами не заперечується, тому визнається судом як доказаний.

Крім того, зазначене підтверджено поясненнями свідка ОСОБА_6, яка суду розповіла, що позивач доводиться їй рідною сестрою, в 2008 році жили спільно, ОСОБА_1 захотіла придбати квартиру за адресою: 86156 АДРЕСА_1, з відповідачем домовились про ціну. Восени помер чоловік відповідача, ОСОБА_2 пообіцяла протягом шести місяців оформити документи для продажу квартири. Пізніше їм стало відомо, що кватиру продали, вона не була присутня при передачі коштів, проте зі слів сестри їй відомо, що остання передавала ОСОБА_2 5000 доларів США.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За вимогами ст.. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Стаття 635 ЦК України передбачає, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Стаття 657 ЦК України передбачає, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що укладена 22.08.2008 року між позивачем та відповідачем угода про завдаток є попереднім договором, наміром якого було укладення в майбутньому договору купівлі-продажу нерухомого об'єкту. Тобто на зазначені правовідносини розповсюджуються норми щодо обов'язкової форми правочину та наявність у кожної сторони можливості укладати зазначену угоду. В судовому засіданні встановлено, що при укладені угоди про завдаток сторони знали, що спірна квартира не належить на праві приватної власності відповідачу, до того ж, угода про завдаток була вчинена у письмовій формі, не була посвідчена нотаріально та зареєстрована у відповідному державному органі, як того вимагає ст. 657 ЦК України.

Стаття 215 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Тому суд приходить до висновку, що підписана угода про завдаток не є такою, тобто є недійсною. Жодна зі сторін в судовому засіданні не ставила питання про недійсність укладеної угоди. За вимогами процесуального законодавства суд не може виходити за межі позовних вимог.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів є завдатком, вона вважається авансом.

В якості доказу судові було надано угоду про завдаток, що підписана сторонами, факт підписання даної угоди ні позивачем ні відповідачем не заперечується, при цьому одна зі сторін не мала на це відповідних повноважень, не була власником спірної квартири, а інша сторона про це знала, до того ж, не виконана умова щодо форми правочину. Тому передана грошова сума розцінюється судом як аванс і тому підлягає поверненню позивачеві, не створюючи правових наслідків порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком, що передбачені ст. 571 ЦК України, та пунктом 6 угоди.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання товару або повернення суми попередньої оплати, що передбачено ч. 2 ст. 693 ЦК України.

Незважаючи на неодноразові звернення позивача з проханням повернути гроші, відповідачем були проігноровані законні вимоги, що грубо порушує права позивача.

Виходячи з вищевикладеного, оскільки договір купівлі-продажу квартири між позивачем та відповідачем не був укладений, передана позивачем відповідачу сума у розмірі 5000 доларів США за своєю правовою природою є авансом та підлягає поверненню позивачу.

Сума авансу складає 5000 доларів США, що також не оспорюється сторонами. За наданою інформацією ПАТ «Державний ощадний банк України»від 19.04.2012 року, згідно розпорядження НБУ офіційний курс долара США на 11.04.2012 року становив: за 100 доларів США -798.50 грн. Тобто сума переданого авансу на 11.04.2012 року становить 39925 грн.

Таким чином, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 частково та стягнути з ОСОБА_2 суму авансу згідно угоди про завдаток від 22.08.2008 року.

В силу статті 88 ЦПК України стягнути з відповідача суму державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, оскільки на час звернення до суду цивільно-процесуальним законодавством була передбачена така виплата, відповідно до задоволених вимог на користь позивача.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. 202, 203, 526, 570, 629, 635, 657, 693 ЦК України, ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми завдатку -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму авансу у розмірі 39925 грн. згідно угоди про завдаток від 22.08.2008 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму державного мита у розмірі 399.25 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 60 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.Д. Любченко