КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.05.2012 № 5028/9/1/2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів: Алданової С.О.
Шапрана В.В.
при секретарі Браславській А.В.,
за участю представників:
від позивача - не з'явилися,
від відповідача - не з'явилися,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „НіжинТеплоМережі" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.03.2012 (суддя Івченко С.М.)
за позовом Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до Товариства з обмеженою відповідальністю „НіжинТеплоМережі"
про стягнення штрафу та пені 20000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
20.03.2012 року Господарським судом Чернігівської області було прийнято рішення по справі № 5028/9/1/2012, яким позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ „НіжинТеплоМережі" 10 000 грн. 00 коп. штрафу, 10 000 грн. 00 коп. пені за прострочення сплати штрафу на рахунок Державного бюджету та 1609 грн. 50 коп. судового збору в доход Державного бюджету.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області по справі № 5028/9/1/2012 та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2012 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „НіжинТеплоМережі", прийнято до провадження та призначено її розгляду на 15.05.2012.
07.05.2012 представником позивача через відділ документального забезпечення суду було подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Розпорядженням секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами Київського апеляційного господарського суду № 01-22/1/19 від 15.05.2012, замість судді Кошіля В.В. залучено до розгляду справи № 5028/1/1/2012 суддю - Алданову С.О., відповідно до приписів ст.ст. 46, 69 Господарського процесуального кодексу України та ст. 26 Закону України „Про судоустрій та статус суддів".
Представник відповідача в судове засідання 15.05.2012 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи те, що про дату та час судового засідання учасники апеляційного провадження були повідомлені належним чином, направленими на їх адресу копіями ухвали суду, а також те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, колегія апеляційного господарського суду прийняла рішення про можливість розгляду справи за їх відсутності.
Згідно зі ст. 91 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 19.06.2008 № 319 виконавцем послуг з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води в будинку по вулиці Незалежності. 23 було визначено ТОВ ЦЕК „ ЕСКО-ЦЕНТР" з забов'язанням купувати теплову енергію для надання послуг з опалення та гарячого водопостачання у ТОВ „НіжинТеплоМережі" по тарифу як для населення.
На підставі цього рішення, з метою укладення договору на постачання теплової енергії для централізованого опалення і гарячого водопостачання ТОВ ЦЕК „ЕСКО-ЦЕНТР" неодноразово зверталось до ТОВ „НіжинТеплоМережі", проте останнє безпідставно ухилялось від укладення договору. Протягом 2009 -2010 років ТОВ ЦЕК „ ЕСКО-ЦЕНТР" неодноразово зверталось до органів влади з зазначенням того, що через безпідставну відмову ТОВ „НіжинТеплоМережі" від укладення договору на постачання теплової енергії ТОВ ЦЕК „ЕСКО-ЦЕНТР" зазнало величезних збитків.
12 листопада 2010 адміністративна колегія Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України розглянувши скаргу ТОВ ЦЕК „ЕСКО-ЦЕНТР" постановила розпочати розгляд справи проти ТОВ „НіжинТеплоМережі" за ознаками порушення п. 2 ст. 50 та п. 7 ч. 2 ст. 13 Закону України „Про захист економічної конкуренуції" у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку централізованого постачання теплової енергії шляхом створення перешкод доступу на ринок ТОВ ЦЕК „ЕСКО-ЦЕНТР".
14 квітня 2011 адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення № 64-рш, яким визнано що: ТОВ „НіжинТеплоМережі" за результатами діяльності в 2010 році та січні-лютому 2011 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання теплової енергії в межах мереж, що експлуатуються ним в місті Ніжин Чернігівської області, із часткою 100 відсотків; дії ТОВ „НіжинТеплоМережі", що полягали у відмові укладання договору ТОВ ЦЕК „ЕСКО-ЦЕНТР" на постачання теплової енергії для надання послуг з централізованого опалення та підігріву води споживачам у житловому багатоквартирному будинку № 23 по вул. Незалежності міста Ніжин, порушенням, передбачених п. 2 ст. 50 та п. 7 ч. 2 ст. 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку централізованого постачання теплової енергії шляхом створення перешкод доступу на ринок інших суб'єктів господарювання. На підставі абзацу другого ч. 2 ст. 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції" накладено на ТОВ „НіжинТеплоМережі" штраф у розмірі 10 000 грн.
ТОВ „НіжинТеплоМережі" оскаржувло вказане рішення Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо накладення штрафу у судовому порядку. Рішенням господарського суду Чернігівської області від 22.07.2011 у справі за позовом ТОВ „НіжинТеплоМережі" про визнання недійсним та скасування рішення, у позові відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2011 рішення господарського суду Чернігівської області від 25.05.2011 у справі № 15/75 залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 31.01.2012 у справі №15/75 рішення господарського суду Чернігівської області від 25.05.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2011 залишено без змін.
Оскільки, станом на 01 лютого 2012 ТОВ „НіжинТеплоМережі" не сплатило штраф у розмірі 10 000 грн. Чернігівське обласне територіального відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення штрафу та пені у розмірі 20 000 грн.
Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 29 Господарського кодексу України визначає, що зловживанням монопольним становищем вважаються: нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, включаючи нав'язування товару, не потрібного контрагенту; обмеження або припинення виробництва, а також вилучення товарів з обороту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін; інші дії, вчинені з метою створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) суб'єктів господарювання; встановлення монопольно високих або дискримінаційних цін (тарифів) на свої товари, що призводить до порушення прав споживачів або обмежує права окремих споживачів; встановлення монопольно низьких цін (тарифів) на свої товари, що призводить до обмеження конкуренції.
Згідно ч. 1 ст. 251 Господарського кодексу України, Антимонопольний комітет України накладає штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб за вчинення дій, передбачених статтями 29, 30 і 32 цього Кодексу, ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Антимонопольного комітету України чи його територіальних відділень про припинення порушень антимонопольно-конкурентного законодавства, відновлення первинного стану або зміну угод, що суперечать антимонопольно-конкурентному законодавству.
В силу приписів ст.7 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" для реалізації покладених на нього завдань Антимонопольний комітет України, зокрема, має право перевіряти суб'єктів господарювання щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції, розглядати справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими справами, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, приймати з цього приводу передбачені законодавством розпорядження та рішення, проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження) тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 ЗУ „Про Антимонопольний комітет " рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України „Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, припинення порушення та усунення його наслідків, а також про накладення штрафу.
Зважаючи на викладене та на те що будь-яких доказів оплати штрафу, відповідачем не надано до матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що задоволення місцевим господарським судом позовних вимог про стягнення штрафу у сумі - 10 000,грн. - є обґрунтованими.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. За не своєчасну сплату штрафу нараховується пеня.
Копію рішення адміністративної колегії Чернігівської обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 64- рш від 14 квітня 2011 було надіслано ТОВ „НіжинТеплоМережі" із супровідним листом від 19.04.2011 №02-04/1502 та отримана ним 20.04.2011.
Частина 5 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" передбачає, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом : справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, відповідного рішення (постанови) господарського суду.
У зв'язку з тим, що дане рішення було оскаржено в судовому порядку період нарахування пені за не сплату штрафу станом на звернення до господарського суду нараховує 119 календарних днів, розмір пені за даний період складає 17 850 грн.
Та враховуючи те що, ч. 5 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" визначено, що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом правомірно задоволено вимоги позивача в частині нарахування пені у розмірі 10 000 грн. за несвоєчасну сплату штрафу.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „НіжинТеплоМережі" не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.03.2012 року у справі № 5028/9/1/2012 не підлягає скасуванню.
Судові витрати за подання апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні, на підставі ст. 49 ГПК України, покладаються на апелянта.
Керуючись ст. 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105, ст. 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „НіжинТеплоМережі" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.03.2012 у справі № 5028/9/1/2012 - без змін.
2. Матеріали справи №5028/9/1/2012 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя Моторний О.А.
Судді Алданова С.О.
Шапран В.В.