У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11/2690/633/2012 Категорія: ст. 236 КПК України

Головуючий у 1-ій інстанції: Чередніченко Н.П.

Доповідач: Бєлан Н.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді: Бєлан Н.О.

суддів: Жук О.В., Лашевича В.М.

за участю прокурора: Ємця А.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 22 березня 2012 року.

Цією постановою скарга ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора Голосіївського району м. Києва залишена без задоволення і таке рішення обґрунтовано тим, що чиним законодавством порядок оскарження дій прокурора не передбачений.

В апеляції ОСОБА_2 порушив питання про скасування постанови як незаконної, бо суперечить вимогам Рішення Конституційного Суду України №19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року та позбавляє його доступу до правосуддя.

Також апелянт звертає увагу на те, що зміст постанови не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону, оскільки у мотивувальній частині судового рішення не розкрита суть його скарги, не встановлені фактичні обставини справи, не перевірені підстави для звернення до суду, бо матеріали попередньої судової справи не досліджувались, а з прокуратури навіть не витребуване провадження за його скаргою, не дивлячись на те, що ухвалою апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року прокурор зобов'язаний був прийняти процесуальне рішення в порядку, передбаченому ст.97 КПК України.

Крім того, апелянт зазначає, що суд грубо порушив вимоги кримінально-процесуального закону, бо проігнорував його клопотання про повне фіксування судового процесу з допомогою технічних засобів.

Тому просив повернути матеріали справи на новий судовий розгляд у іншому складі суду.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в апеляції, судова колегія знаходить її такою, що підлягає задоволенню.

За змістом скарги, поданої у порядку, передбаченому ст.236 КПК України, ОСОБА_2 стверджував, що бездіяльністю прокурора Голосіївського району м. Києва створюються перешкоди у реалізації права на звернення з повідомленням про злочин та розгляд такої заяви згідно з вимогами ст.97 КПК України, і у зв'язку з чим просив зобов'язати прокурора прийняти відповідне процесуальне рішення.

Для повного та всебічного розгляду скарги ОСОБА_2 заявляв клопотання про дослідження матеріалів судової справи, у якій вказаною вище ухвалою колегії суддів апеляційного суду прокурор зобов'язаний був прийняти відповідне процесуальне рішення, а також матеріалів по скарзі щодо порушення кримінальної справи.

Проте, як убачається зі справи, ці клопотання суддею проігноровані, бо вказані матеріали не були витребувані і під час розгляду справи не перевірялись.

За даними протоколу судового засідання, не зрозумілим є взагалі, які матеріали справи досліджувались.

Отже, розгляд скарги проведений поверхово, бо навіть не з'ясовані вимоги ОСОБА_2, з приводу яких він звернувся до прокурора.

Небезпідставними є доводи в апеляції й про порушення судом вимог ст.87 КПК України щодо обов'язкового здійснення повного фіксування судового процесу з допомогою технічного засобу на вимогу учасника судового розгляду справи, бо розгляд такого клопотання суддею навіть не обговорювався.

Згідно зі ст.370 КПК України порушення цих вимог закону є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Висновок суду щодо відсутності судового контролю на стадії перевірки заяв про злочин та неможливості оскарження дій прокурора у зв'язку з перевіркою таких заяв є помилковим, бо дійсно суперечить Рішенню Конституційного Суду України №19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року.

Виходячи із змісту положень цього рішення, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними, а тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність, зокрема прокурора має відбуватися у тому ж процесуальному порядку судом із розгляду кримінальних справ.

За таких обставин постанова суду не може бути визнана законною, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а з урахуванням положень, що містяться у вказаному рішенні Конституційного Суду України про право на захист особи, стосовно якої суб'єкт владних повноважень, зокрема прокурор, допустив бездіяльність, справу належить повернути на новий судовий розгляд, під час якого суду першої інстанції слід забезпечити повний, всебічний та об'єктивний її розгляд із застосуванням аналогії кримінально-процесуального закону, що встановлюють розгляд скарг на процесуальні рішення, передбачені ст.97 КПК України.

Що стосується прохання про розгляд скарги іншим суддею, то переконливих доводів щодо недопустимості повторної участі судді у розгляді справи апелянтом не наведено.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 22 березня 2012року про залишення його скарги на дії прокурора цього ж району без задоволення скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд у той же суд.

Головуючий:

Судді: