ОСОБА_1

Номер провадження2/526/14/12

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/0526/14/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 травня 2012 року м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуючий суддя Перевєрзєв М.М.

при секретарі Покашовій В.Г.

за участю: позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Макіївський завод металевих конструкцій»про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я при виконанні ним трудових обов'язків,

В С Т А Н О В И В:

05 липня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Макіївський завод металевих конструкцій»про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я при виконання трудових обов'язків, мотивуючи свої вимоги тим, що небезпечні умови праці на підприємстві призвели до отримання ним виробничої травми, якою йому завдано моральних втрат.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2010 року провадження по даній цивільній справі було зупинено до вирішення іншої цивільної справи за позовом ОСОБА_2 відкритого акціонерного товариства «Макіївський завод металевих конструкцій», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, -відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області, про внесення змін до змісту акту від 04 листопада 2009 року № 1 про нещасний випадок на виробництві.

Розгляд цивільної справи поновлено ухвалою суду від 08 травня 2012 року. До участі у справі судом залучено публічне акціонерне товариство «Макіївський завод металевих конструкцій»у зв'язку з перейменуванням відкритого акціонерного товариства «Макіївський завод металевих конструкцій»(далі -ПАТ «МЗМК»).

Позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат ОСОБА_3 підтримали заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послалися на факти і обставини, викладені у позовній заяві, та представник позивача у судовому засіданні зазначив, що з 12 листопада 2007 року ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відкритим акціонерним товариством «Макіївський завод металевих конструкцій», де працював стропальником 4 розряду. Під час виконання трудових обов'язків в цеху металопрокату 24 червня 2009 року з ним стався нещасний випадок -при складуванні ділової металевої обрізі він отримав травму лівої ноги у виді відкритого перелому кісток, у зв'язку з чим тривалий час знаходився на лікуванні. Адміністрацією підприємства було складено декілька актів про нещасний випадок з ним на виробництві, останній - від 04 листопада 2009 року, у якому викладені обставини та наведені причини нещасного випадку з ним на виробництві, встановлена вина службових осіб заводу.

За висновком міжрайонної травматологічної МСЕК від 25 березня 2010 року ОСОБА_2 при огляді вперше було встановлено 60% втрати професійної працездатності та він був визнаний інвалідом 3 групи, яким він є і на теперішній час.

Вважають, що отриманням професійної травми на підприємстві ОСОБА_2 спричинені моральні втрати, які виразилися у тому, що унаслідок травми позивач переніс фізичні страждання, тривалий час знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, його визнано інвалідом третьої групи, тому він не змозі у повному обсязі реалізувати своє право на працю та на належне матеріальне забезпечення сім'ї. За станом здоров'я він об'єктивно позбавлений можливості працювати по своїй спеціальності, МСЕК йому рекомендоване коло професій з протипоказанням фізичної праці. Унаслідок травми і її наслідків він обмежений у побуті, його переслідують фізичні болі, він систематично проходить курси амбулаторного і стаціонарного лікування у медичних закладах. Унаслідок цього він постійно відчуває у житті психологічний дискомфорт, погіршились його взаємовідносини в сім'ї, він не може надавати у повній мірі допомогу близьким по веденню домашнього господарства.

Розмір компенсації моральної шкоди від наслідків трудового каліцтва та втрати професійної працездатності ОСОБА_2 визначає у сумі 100000 грн.

У зв'язку з відмовою відповідача у добровільному порядку відшкодувати моральну шкоду, просить суд стягнути на його користь одноразово вказану суму відшкодування.

Публічне акціонерне товариство «Макіївський завод металевих конструкцій»позов ОСОБА_2 не визнало, пославшись на його безпідставність. Представник відповідача -юрисконсульт ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності юридичної особи, заперечуючи проти позовних вимог, у судовому засіданні стверджував, що безпосередньою причиною нещасного випадку, що стався із ОСОБА_2 при виконанні трудових обов'язків, є порушення самим позивачем правил нормативно-правових актів про охорону праці, унаслідок чого він отримав травму, у зв'язку з якою переніс фізичний біль, знаходився тривалий час на лікуванні. На підтвердження факту отримання моральних страждань, які викладені в позовній заяві та в судовому засіданні представником позивача, і носять виключено загальний характер, не надано будь-яких об'єктивних доказів на їх обґрунтування. Встановлена позивачу МСЕК третя група інвалідності дозволяє йому працювати при певних умовах, однак ОСОБА_2 не працевлаштовується, не звернувся з цього питання до міського центру зайнятості. Виплати Фонду соціального страхування та пенсія по інвалідності, що отримується позивачем, у повному обсязі відновлює його матеріальне становище до отримання травми.

За таких обставин представник відповідача вважає, що законних підстав для задоволення позову ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди не вбачається, тому просить відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

Приписами статті 46 Конституції України (254к/96-ВР) закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Наявними в матеріалах справи документальними доказами підтверджено, що наказом голови правління відкритого акціонерного товариства «Макіївський завод металевих конструкцій»від 17 березня 2009 року № 71 ОСОБА_2 був переведений в цех обробки металопрокату у якості стропальника четвертого розряду по строковому трудовому договору.

24 червня 2009 року о 15 годині 30 хвилин при виконанні трудових обов'язків в цеху металопрокату ВАТ «Макіївський МЗК»стався нещасний випадок зі стропальником ОСОБА_2, який отримав травму ноги.

З акту розслідування нещасного випадку форми Н-1 від 30 червня 2009 року, затвердженого в цей же день головою правління ВАТ «Макіївський ЗМК», убачається, що 24 червня 2009 року в 15 годин 10 хвилин в цеху обробки металопрокату стався нещасний випадок із стропальником ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. У змісті акту зазначено, що 24 червня 2009 року ОСОБА_2 отримав від майстра цеха металообробки доручення достати металеву обрізь товщиною 40 мм з купи складованої ділової обрізі під краном № 6 біля чотирьохвалкових вальців. Обрізь знаходилась на другій купі. До виконання завдання стропальник ОСОБА_2 приступив у 14 год. 30 хвилин. Працівник був одягнутий у захисну каску, костюм х/б та кожані туфлі, не використавши засоби індивідуального захисту у виді черевиків, які йому були видані 24.09.2008 р.

Виконання завдання почав з перекладки ділової обрізі з другої купи в четверту і третю купи. На третю купу ОСОБА_2 зверху поклав металеву смугу довжиною 8 м, шириною 400 мм, товщиною 25 мм та продовжував далі виконувати завдання. При останньому переміщенні ділової обрізі він знаходився на другій купі металу та щоб розвернути піднятий краном лист переступив на третю купу, при цьому не пересвідчився в її стійкості. У цей момент третя купа нахилилась та почала з'їжджати разом з ним, в результаті чого ОСОБА_2 придавило стопу лівої ноги вищевказаною смугою та він отримав травму.

Комісія визнала винуватим у даному нещасному випадку тільки ОСОБА_2, який не виконав вимоги: Інструкції по охороні праці № 40 «Для стропальників (зацепщіків), що обслуговують вантажопіднімальні крани»розділ 1 п. 1.9.11, розділ 2 п. 2.1.1; розділ 3 п. 3.5.1.1; статті 14 п. 1 Закону України «Про охорону праці».

Позивач ОСОБА_2 не погодився з висновками акта розслідування нещасного випадку на виробництві та звернувся зі скаргою в територіальне управління Держгірпромнагляду по Донецькій області.

По результатам розгляду його звернення головним державним інспектором державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в будівництві ОСОБА_5 голові правління ВАТ «Макіївський ЗМК»внесено приписи № 03-5/06-47 від 27.07.2009 р. та повторно № 03-5/06-61 від 7 жовтня 2009 р., в яких зазначено, що причинами нещасного випадку є виконання робіт зі строповки, переміщенню, перекладці ділової обрізі без безпосереднього керівництва ІТР, відповідального за безпечне виконання робіт з переміщенню вантажів кранами, невиконання вимог інструкцій з охорони праці для стропальників і робітників, зайнятих на вантажно-розвантажувальних роботах.

У пункті 5 приписів «Посадові особи і працівники, у тому числі потерпілий, або стороння особа, о допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, і діяння або бездіяльність яких призвела до нещасного випадку», зазначено: ОСОБА_6, майстер цеха обробки металопрокату, порушив п. 2.1.6 ДНАОП 0.00.5.03-94 «Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне виконання робіт по переміщенню вантажів кранами»; ОСОБА_2, стропальник 4 р. цеха металопрокату, порушив п. 1.9.11 розділу І, п. 3.5.1.1 розділу 3 інструкції по охороні праці № 40 для стропальників; п.п. 3.4, 3.12 розділу 3 інструкції по охороні праці для працівників, зайнятих на вантажно-розвантажних роботах.

Утвореною на підставі наказу голови правління ВАТ «Макіївський завод металоконструкцій»від 7 жовтня 2009 р. № 425 комісією за результатами перевірки 4 листопада 2009 року складено акт № 1 дорозслідування нещасного випадку з ОСОБА_2 форми Н-1, затверджений 5 листопада 2009 року роботодавцем, згідно якого відповідальними особами за нещасний випадок на виробництві визнані стропальник ОСОБА_2 та майстер цеху ОСОБА_6

Комісією з охорони праці ВАТ «Макіївський завод металевих конструкцій»визнано, що вина ОСОБА_2 у даному нещасному випадку становить 30% (протокол від 16.04.2010 року).

Рішенням Кіровського районного суду м. Макіївки від 16 грудня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Макіївський завод металевих конструкцій»про покладення зобов'язання внести зміни до акту форми Н-1 від 04 листопада 2009 року № 1 про нещасний випадок на виробництві щодо обставин і причин, за яких стався нещасний випадок, та осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці, відмовлено. Судове рішення набрало законної сили.

Відповідно до наданих медичних документів ОСОБА_2 встановлено діагноз: «последствия тяжелой открытой травмы левой стопы на производстве 24.06.2009 года в виде: несросшегося открытого оскольчатого перелома 1,2,3,4,5 плюсневых костей с дефектом костной ткани 2,3,4,5 плюсневой кости, грубого втянутого посттравматического рубца переднего отдела тыла стопы с наличием гранулирующей раны, посттравматического дефекта сухожилий разгибателей 2,3,4,5 пальцев, фиброзный анкилоз в межфаланговых и фаланго-плюсневых суставах 2,3,4,5 пальцев, посттравматического остеомиелита плюсневых костей левой стопы в стадии ремиссии, грубого нарушения функции опоры, ходьбы».

Згідно з висновком міжрайонної травматологічної МСЕК від 25 березня 2010 року ОСОБА_2 вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 60% у зв'язку з виробничою травмою та він визнаний інвалідом третьої групи.

Приписами статті 153 Кодексу законів про працю України та статті 13 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ «Про охорону праці»визначено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу 3 пункту 10, пункту 11 розділу І Закону України від 23 лютого 2007 року № 717-V «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-ХІV.

Рішенням Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 визнано, що зазначеними законодавчими змінами право цієї категорії громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Статтею 237-1 Кодексу законів про працю України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Визначення моральної шкоди міститься у положеннях статті 23 ЦК України, у якій зазначено, що моральна шкода полягає, зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з противоправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном, або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Факт звільнення ОСОБА_2 з роботи на підприємстві на підставі пункту 2 статті 40 КзПП України (за станом здоров'я), його систематичне знаходження на стаціонарному і амбулаторному лікуванні в медичних закладах підтверджено наявними в матеріалах справи даними трудової книжки позивача, висновками медико-соціальної експертної комісії, виписками з історій хвороби позивача.

У пункті 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рн/2004 визначено, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

Представником відповідача у судовому засіданні в порядку статті 60 ЦПК України не надано об'єктивних, беззаперечних доказів неспричинення ОСОБА_2 моральних і фізичних страждань унаслідок отримання травми при виконанні трудових обов'язків. Його посилання щодо стабільного матеріального положення позивача в результаті отримання ОСОБА_2 у повному обсязі страхового відшкодування за ушкодження здоров'я та соціальних виплат, як на підставу відмови у відшкодуванні моральної шкоди, визнаються судом неспроможними, тому суд їх відхиляє.

Приймаючи до уваги встановлені при розгляді справи конкретні обставини по справі: факт отримання ОСОБА_2 травми ноги в результаті нещасного випадку на виробництві, яке призвело до його каліцтва та стійкої втрати професійної працездатності на 60%, визнання його інвалідом третьої групи, суд визнає доведеним порушення з боку ПАТ «Макіївський завод металевих конструкцій»законних прав позивача, що призвело до моральних страждань, зумовило вимушену зміну його нормальних життєвих зв'язків та способу життя, негативно відбилося на його фізичному і психічному стані, тому вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, таким чином, ОСОБА_2 завдана моральна шкода.

Визнаючи розмір компенсації, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_2, суд приймає до уваги конкретні обставини нещасного випадку на виробництві, характер та глибину пов'язаних з цим моральних і фізичних страждань, ступінь вимушеного порушення нормального укладу його життя та необхідність докладання для його організації додаткових зусиль, ступінь вини позивача у порушенні правил безпеки і настанні зазначених наслідків, виходячи із суті позовних вимог, засад розумності і справедливості, встановлює суму відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 у розмірі 16000 грн.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.

Правилами частини першої статті 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення помісячних платежів. Позивач у судовому засіданні наполягає на її одноразовій виплаті.

Позивачем при зверненні до суду за захистом порушеного права судові витрати не понесені. Приймаючи до уваги, що позивач, на користь якого постановлене рішення, звільнений від сплати судових витрат, з відповідача в дохід держави відповідно до вимог статті 88 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір у сумі 214 грн. 60 коп.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 61, 81, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 153, 237-1 Кодексу законів України про працю, статтею 23 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Макіївський завод металевих конструкцій»про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Макіївський завод металевих конструкцій»на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, одноразово 16000 (шістнадцять тисяч) грн.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Макіївський завод металевих конструкцій» відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Макіївський завод металевих конструкцій»на користь держави судовий збір у сумі 214 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: М.М. Перевєрзєв