Справа № 4-1547/12
П О С Т А Н О В А
21 травня 2012 року Печерський районний суд м. Києва
у складі:
головуючий - суддя Кицюк В.П. ,
при секретарі - Скрибка А. В.,
за участю прокурора - Чумаченко І.В.,
захисника - ОСОБА_1,
особи, в інтересах якої подано скаргу - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві справу за скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову заступника Генерального прокурора України від 12 березня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно судді Каховського міськрайонного суду Херсонської області ОСОБА_2 за фактом винесення завідомо неправосудної постанови за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
Захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою в порядку ст. 236-7 КПК України, в якій просить скасувати постанову заступника Генерального прокурора України від 12 березня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно судді Каховського міськрайонного суду Херсонської області ОСОБА_2 за фактом винесення завідомо неправосудної постанови за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України.
Згідно описово-мотивувальної частини цієї постанови, суддя Каховського міськрайонного суду Херсонської області ОСОБА_2, діючи умисно в інтересах невстановленої особи, в порушення присяги судді, виніс завідомо неправосудний процесуальний акт вирішального значення по справі, а саме постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 01 квітня 2009 року, якою зобов'язав відділ ДПС ДАІ м. Таврійськ УДАІ УМВС України в Херсонській області видати ОСОБА_3 із штрафного майданчика автомобіль «КАМАЗ» д.н. НОМЕР_1, який належав громадянину ОСОБА_4
В обґрунтування доводів скарги захисник посилається на те, що кримінальну справу порушено всупереч положенням ст. ст. 94, 98 КПК України, без проведення належної дослідчої перевірки та за відсутності достатніх даних, які б вказували на наявність в діях судді ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ст. 375 КК України, при цьому захисник аналізує текст оскаржуваної постанови на предмет відповідності її змісту вимогам ч. 1 ст. 98 КПК України, надає власну правову оцінку фактичним обставинам справи та даним, розцінених прокурором як підстави для порушення кримінальної справи.
За переконанням захисника, твердження прокурора, що при винесені постанови 01 квітня 2009 року ОСОБА_2 діяв навмисно, в інтересах невстановленої особи, матеріалами дослідчої перевірки не підтверджено, а отже носить характер припущення, яке не може бути підставою для порушення кримінальної справи. Протокол огляду та затримання транспортного засобу від 14 грудня 2006 року був складений з порушенням постанови Кабінету Міністрів України № 1102 від 17.12.2008 р. «Про затвердження порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках», не компетентною особою, його зміст не відповідав вимогам закону. Водночас, за змістом скарги, на погляд захисника при розгляді справи за заявою ОСОБА_3 та винесенні постанови від 01 квітня 2009 року суддя ОСОБА_2 вимог діючого законодавства не порушував: справу розглянув без виклику в судове засідання осіб, оскільки спливав трьохденний строк затримання автомобілю з моменту поміщення його на штрафний майданчик; дослідив необхідні обставини та матеріали справи, які в подальшому були переоформлені та сфальсифіковані, з них була вилучена довідка, що підтверджувала право ОСОБА_3 на управління автомобілем «КАМАЗ» д.н. НОМЕР_1, а відтак право на звернення до суду з заявою про повернення автомобілю зі штрафного майданчику в його володіння. Також, в обґрунтування доводів скарги, захисник посилається на недотримання органом досудового слідства вимог ст. 98-2 КПК України в частині вручення ОСОБА_2 копії постанови про порушення кримінальної справи не пізніше трьохденного строку з моменту її винесення та конституційний принцип презумпції невинуватості особи.
В судовому засідання захисник просила скасувати постанову про порушення кримінальної справи з підстав, викладених у скарзі, а також зазначила про те, що у органа досудового слідства не було законного приводу для порушення кримінальної справи, оскільки в матеріалах перевірки відсутні дані про виконання до порушення кримінальної справи вимог ч. 2 ст. 95 КПК України щодо встановлення особи заявника ОСОБА_4 та про попередження його про кримінальну відповідальність за неправдивий донос за ст. 383 КК України шляхом відібрання від нього відповідної розписки; до того ж пояснення ОСОБА_4 (Том 1 а.к.с. 28) набрані на комп'ютері, в них не зазначено особу, яка їх відібрала, що викликає сумніви в дачі таких пояснень саме заявником, що також обґрунтовуються тим, що в подальшому ОСОБА_4 не звертався до правоохоронних органів із заявою про порушення його прав відчуженням автомобілю, а також тим, що в наступному автомобіль «КАМАЗ» д.н. НОМЕР_1 був знятий з обліку у зв'язку з анулюванням реєстрації.
Прокурор просив відмовити у задоволенні скарги, вважаючи, що оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи винесена у відповідності до положень ст. ст. 94, 98 КПК України, компетентною особою, при наявності законного приводу і достатніх підстав, які вказували на наявність в діях судді ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, а обставини, приведені захисником в обґрунтування доводів скарги, потребують перевірки в ході розслідування кримінальної справи.
Особа, за заявою якої порушено кримінальну справу ОСОБА_4, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення повідомлення на відому суду адресу місця його проживання, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. З урахуванням думки учасників судового розгляду судом визнано можливим розглядати справу у його відсутність.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали, на підставі яких порушено кримінальну справу, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 4 КПК України, ч. 1 ст. 98 КПК України при наявності передбачених законом приводів і підстав для порушення кримінальної справи орган дізнання, слідчий, прокурор зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, та вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину та осіб, винних у його вчиненні.
Відповідно до ст. 94 КПК України, якою також встановлено вичерпний перелік приводів для порушення кримінальної справи, кримінальна справа може бути порушена тільки у випадку, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). За змістом положень ст. 94 КПК України, закон не вимагає, щоб на момент порушення кримінальної справи достовірно були встановлені усі елементи складу злочину, для порушення кримінальної справи достатньо даних про об'єктивні ознаки вчиненого злочину.
Суд же, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, розглядаючи на досудовій стадії процесу скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Судовим розглядом встановлено, що постановою заступника Генерального прокурора України від 12 березня 2012 року порушено кримінальну справу відносно судді Каховського міськрайонного суду Херсонської області ОСОБА_2 за фактом винесення завідомо неправосудної постанови за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України та з урахуванням вимог ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» постанова винесена уповноваженою на те особою - заступником Генерального прокурора України, в постанові вказані приводи і підстави для порушення кримінальної справи, статтю кримінального закону, за ознаками якого порушено кримінальні справу, а також подальше її спрямування.
Як вбачається з тексту оскаржуваної постанови та матеріалів перевірки, приводом для порушення кримінальної справи слугувала заява ОСОБА_4 стосовно ухвалення суддею ОСОБА_2 завідомо неправосудного рішення, адресована заступнику Генерального прокурора України, яка була скерована до прокуратури Херсонської області для перевірки доводів заявника та прийняття рішення згідно вимог чинного законодавства, а в наступному - до Каховської міжрайонної прокуратури для проведення дослідчої перевірки в порядку ст. 97 КПК України.
Доводи захисника відносно того, що заява ОСОБА_4 не може бути законним приводом для порушення кримінальної справи, оскільки в останнього не було відібрано розписку про попередження про відповідальність за неправдивий донос, судом до уваги не приймаються. Кримінально-процесуальним кодексом України не встановлено обов'язкових умов щодо форми та елементів змісту заяви або повідомлення про злочин, вони можуть бути усними або письмовими, у тому числі у формі скарги, і для проведення дослідчої перевірки в порядку ст. 97 КПК України достатньо, щоб вони вказували на об'єктивні ознаки злочину. Окрім того, пояснення ОСОБА_4 (Том 1 а.к.с. 28) містять посилання на те, що до порушення кримінальної справи йому були роз'яснені положення ст. 383 КК України, а твердження захисника відносно того, що можливо не ОСОБА_4 давав ці пояснення, є невмотивованим припущенням.
За таких обставин, враховуючи, що матеріали за заявою ОСОБА_4 були зареєстровані у книзі обліку заяв і повідомлень про злочини Каховської міжрайонної прокуратури, що відповідає вимогам ст. 95 КПК України та Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв і повідомлень про злочини, затвердженої Наказом Генерального прокурора України № 66/13-ок від 24.06.2004 р., суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_4 як привід для проведення дослідчої перевірки та порушення кримінальної справи, а також як першоджерело відомостей про ймовірний злочин, відповідає вимогам закону.
Доводи скарги про відсутність у органа досудового слідства достатніх підстав для порушення відносно судді ОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, безпідставні.
Об'єктивні ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, полягають в постановленні суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови.
Фактичні дані, що містяться в заяві та поясненнях ОСОБА_4 (Том 1 а.к.с. 2,28) поясненнях ОСОБА_5 (Том 1 а.к.с. 16) ОСОБА_6 (Том 1 а.к.с. 180), ОСОБА_7 (Том 1 а.к.с. 181), ОСОБА_8 (Том 1 а.к.с. 182), протоколі огляду від 26 жовтня 2011 року з відповідними додатками (Том 1 а.к.с. 167-178), досліджених судом матеріалах справи № 3в-1/2009 за заявою ОСОБА_3 про повернення транспортного засобу зі штрафного майданчику (Том 1 а.к.с. 32-61), у тому числі в постанові апеляційного суду Херсонської області від 20 січня 2010 року, якою ухвалену під головуванням судді ОСОБА_2 постанову від 01 квітня 2009 року було скасовано як незаконну, а провадження у справі - закрито з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку КУпАП (Том 1 а.к.с.57); довідці члена Вищої ради юстиції № 17 від 02 серпня 2011 року щодо порушення суддею ОСОБА_2 присяги судді у зв'язку з грубим порушенням вимог закону при розгляді справи №3в-1/2009 (Том1 а.к.с. 64-71), у відповідності до положень ч. 2 ст. 94 КПК України визнаються судом достатніми для порушення кримінальної справи, оскільки містять об'єктивні ознаки винесення суддею ОСОБА_2 завідомо неправосудної постанови.
Те, що оцінка прокурором при порушенні кримінальної справи і судом при розгляді зазначеної скарги фактичних даних дослідчої перевірки на предмет наявності в них достатніх підстав для порушення кримінальної справи розходиться з оцінкою сторони захисту, у тому числі внаслідок суб'єктивного тлумачення захисником норм діючого законодавства щодо порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів, не свідчить про відсутність підстав для порушення кримінальної справи та незаконність оскаржуваної постанови.
Доводи скарги та заперечення захисника в судовому засіданні про те, що при розгляді справи за заявою ОСОБА_3 про повернення транспортного засобу зі штрафного майданчику суддя ОСОБА_2 діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, безпідставні, оскільки спростовуються матеріалами перевірки та вищевикладеним.
Твердження захисника про те, що протокол огляду та затримання транспортного засобу № 022178 від 14.12.2006 р. не відповідає вимогам закону, а також про анулювання реєстрації автомобілю «КАМАЗ» д.н. НОМЕР_1 в лютому 2010 року (Том 2 а.к.с. 47), судом до уваги не приймаються, оскільки взагалі не мають правового значення для вирішення питання про наявність підстав для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 375 КК України.
Щодо доводів скарги, що після розгляду суддею ОСОБА_2 справи №3в-1/2009 її матеріали були переоформлені та сфальсифіковані, то вони нічим не доведені і не відповідають матеріалами справи.
Недотримання органом досудового слідства вимог ст. 98-2 КПК України в частині негайного вручення особі копії постанови про порушення кримінальної справи, на що посилається захисник в обґрунтування доводів скарги, жодним чином не свідчить про відсутність підстав для порушення кримінальної справи і не тягне за собою її скасування. До того ж можливість реалізації права особи на отримання копії постанови не пізніше трьох діб від дня порушення кримінальної справи також залежить від процесуальної поведінки самої особи (ч. 2 ст. 98-2 КПК України).
Обставини, з якими закон пов'язує вирішення питань щодо доведеності чи недоведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій, підлягають перевірці при розслідуванні кримінальної справи шляхом проведення слідчих дій та оцінки отриманих в їх результаті доказів, і виходять за межі розгляду судом скарги на постанову про порушення кримінальної справи, а тому суд не приймає до уваги твердження захисника про те, що прокурором на стадії дослідчої перевірки достеменно не встановлені та в постанові не вказані мотиви дій судді та осіб, в інтересах яких він діяв при винесені постанови від 01 квітня 2009 року.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що кримінальна справа відносно судді ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, порушена з дотриманням вимог ст. ст. 94, 98 КПК України, компетентною особою, за наявності законного приводу і достатніх підстав.
Не вбачаючи підстав для задоволення скарги, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 94, 97, 98, 236-7, 236-8 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову заступника Генерального прокурора України від 12 березня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно судді Каховського міськрайонного суду Херсонської області ОСОБА_2 за фактом винесення завідомо неправосудної постанови за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України - залишити без задоволення.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Кицюк В.П.