АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1913/188/12Головуючий у 1-й інстанції Ігнатова Г.В.
Провадження № 22-ц/1990/622/12 Доповідач - Гурзель .В.
Категорія - 30
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 травня 2012 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Гурзеля І.В.
суддів - Фащевської Н. Є., Щавурської Н. Б.,
при секретарі - Бріль В.Л.
з участю сторін - позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, апелянта ОСОБА_3, представника апелянта ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Підгаєцького районного суду від 03 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Свої вимоги мотивувала тим, що 15 січня 2010 року трапилася ДТП за участю автомобіля під керуванням відповідача, внаслідок якої загинув її чоловік ОСОБА_6 Постановою старшого слідчого ОВС СУ УМВСУ від 10 листопада 2011 року кримінальна справа закрита у зв'язку з відсутністю у діях відповідача складу злочину. У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 являється власником джерела підвищеної небезпеки, яким є його автомобіль, то він несе відповідальність за завдану їй та її дітям матеріальну та моральну шкоду. Просила стягнути з відповідача на її користь витрати на поховання чоловіка в сумі 5000 грн. та моральну шкоду у розмірі 50000 грн.
Рішенням Підгаєцького районного суду від 03 квітня 2012 року позов -задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 1840 грн., та моральну шкоду в розмірі 30000 грн., решту позовних вимог залишено без задоволення.
Стягнуто з ОСОБА_5 в користь держави судовий збір в розмірі 282,30 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду першої інстанції змінити, відмовити у стягненні моральної шкоди. Посилається на те, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального та матеріального права права.
Заслухавши апелянта та його представника, які зіслався на доводи апеляції, позивача та його представника, які просить апеляцію відхилити, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Так сторонами не заперечуються обставини щодо наїзду 15.01.2010 року автомобіля RENAUL 21 NEVADA” д.н.з.НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 на пішохода ОСОБА_6, який внаслідок ДТП отримав тяжкі тілесні ушкодження, що потягли його смерть.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Судом першої інстанції вірно встановлено що суб'єктом відшкодування шкоди, завданої автомобілем RENAUL 21 NEVADA” д.н.з.НОМЕР_1 , є саме ОСОБА_5, який на відповідній правовій підставі володів і керував джерелом підвищеної небезпеки та скоїв наїзд на ОСОБА_6 та в результаті чого наніс останньому тілесні ушкодження від яких він помер, а тому саме ОСОБА_5 повинен відшкодовувати позивачці матеріальну та моральну шкоду.
Відповідно до ст. 1193 ЦК України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом. Вина потерпілого не враховується у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання. Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.
Відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті, зокрема якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
З вимог ст.1168 ЦК України вбачається, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Вирішуючи питання про відшкодування позивачці моральної (немайнової) шкоди, суд першої інстанції виходив з принципу справедливості, розумності та виваженості. Суд враховув, той факт що позивачка та її неповнолітні діти безповоротно втратили батька та чоловіка, понесли значні моральні страждання, які носять триваючий характер, також враховано що позивачка та її неповнолітні діти зазнали істотних негативних змін в особистому житті, втратили годувальника, перенесли страждання пов'язані зі смертю потерпілого, з його похованням, проведенням ритуальних міроприємств і продовжують нести ці душевні страждання.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення). Зокрема враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Доводи апелянта ОСОБА_5, про те що моральна шкода стягнута з нього в надто великому розмірі, без врахування ряду обставин, спростовуються рішенням суду, яким моральна шкода стягнута з нього в меншому розмірі чим зазначено в позовних вимогах. Судом першої інстанції досліджувались ці обставини, які зазначаються апелянтом у скарзі. Крім того апелянтом визнається необхідність відшкодування ним матеріальних збитків, однак в добровільному порядку ним цього не зроблено. До цього часу жодних коштів позивачці ним не сплачено і витрати по похованню вона несла сама, а тому такі дії відповідача не сприяли зменшенню моральних страждань позивачки і відповідно підстав для зменшення відшкодування присудженої моральної шкоди колегія суддів не знаходить.
З оспорюваного рішення вбачається, що моральна шкода визначена у відповідності до законодавства в значно меншому розмірі ніж заявлена позивачем, підстав до її зменшення колегія не вбачає.
За вказаних обставин рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування колегія не вбачає.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 -відхилити.
Рішення Підгаєцького районного суду від 03 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.В. Гурзель