Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22ц-2136/12 Головуючий у 1 інстанції: Курдюков В.М.

Суддя-доповідач: Забіяко Ю.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2012 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: суддів: при секретарі:Гончара О.С. Трофимової Д.А. Забіяко Ю.Г. Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5

на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 08 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа ОСОБА_7 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на період навчання, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2011 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 та просила стягнути з нього аліменти у розмірі 500грн. на утримання їх повнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, до закінчення його навчання, до 30.06.2013 року.

В обґрунтування позову зазначалось, що син є студентом Державного навчального закладу «Токмацький професійний ліцей», навчається на денному відділенні бюджетної форми навчання, ніяких доходів немає, тому потребує від батька матеріальної допомоги.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 08 лютого 2012 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд виходив з того, що хоча повнолітній син відповідача навчається, але не надано доказів того, що він потребує матеріальної допомоги, оскільки отримує стипендію, а також не доведено того, що відповідач може надавати таку допомогу.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.212-214 ЦПК України повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, на які посилалися сторони, дав належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між учасниками процесу, та закон, що їх регулює.

Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

За роз'ясненнями, які містяться у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення поноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язковою сукупністю таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Судом встановлено, що відповідач є батьком повнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який навчається в Державному навчальному закладі «Токмацький професійний ліцей»Запорізької області на денному відділенні, бюджетної форми навчання, період навчання з 01.09.2009 року по 30.06.2013 року, стипендією забезпечений, що підтверджується довідкою №229 від 06.10.2011 року (а.с.4).

Відповідно до п.5 ст.41 Закону України «Про освіту» №1060-XII від 23.05.1991 року учні державних професійно-технічних навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і дітей, які потребують особливих умов виховання, перебувають на повному утриманні держави, інші учні зазначених навчальних закладів забезпечуються безкоштовним харчуванням і стипендією. Порядок повного державного утримання та забезпечення учнів державних професійно-технічних навчальних закладів безкоштовним харчуванням і стипендією визначається Кабінетом Міністрів України.

За вимогами ст.37 Закону України «Про професійно-технічну освіту»№103/98-ВР від 10.02.1998 року учень, слухач професійно-технічного навчального закладу, крім прав, передбачених Законом України «Про освіту», мають право на: належні умови навчання за обраною професією; матеріальне забезпечення в період навчання на умовах і в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України; навчання професії за індивідуальною програмою; безоплатне користування навчально-виробничою, культурно-спортивною, побутовою, оздоровчою базами навчального закладу; матеріальну допомогу; оплату праці під час виробничого навчання і практики згідно з законодавством; безоплатні медичне обслуговування, користування засобами лікування, профілактики захворювань та зміцнення здоров'я; щотижневий відпочинок і канікули протягом навчального року та після його закінчення; безоплатне оволодіння іншою професією у разі хвороби, яка не дає змоги продовжити навчання за обраною професією; пільговий проїзд у транспорті в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Також судом встановлено, що відповідач не працює та відповідних доходів немає, але має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, та дружину ОСОБА_1., яка не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років (а.с.19-20).

Отже висновок суду про те, що відповідач за своїм матеріальним та сімейним станом неспроможний надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину, який навчається, який при цьому отримує стипендію, є обґрунтованим, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Наведені в апеляційній скарзі доводи щодо дійсного матеріального становища відповідача не є переконливими і висновків суду з цього питання не спростовують, а лише та обставина, що на батьків покладено обов'язок утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, сама по собі не може бути підставою для задоволення позовних вимог.

Отже, колегія суддів, на підставі вищевикладеного, приходить до висновку, що твердження апелянта про неврахування судом всіх обставин по справі та неправильне застосування норм права є голослівними та необґрунтованими, наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів і не згоди з висновками суду по їх оцінці, але суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи та представлені сторонами докази, дав їм вірну юридичну оцінку, тому постановлене рішення є законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують цього, що не дає підстав для скасування чи зміни рішення.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 -відхилити.

Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 08 лютого 2012 року цій справі -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: