07.05.2012
Справа № 212/4557/2012
(4/212/5568/12)
П О С Т А Н О В А
Іменем України
07 травня 2012 року м. Вінниця
Ленінський районний суд м. Вінниці в складі:
головуючого судді Олійника О.М.
при секретарі Козловій М.О.
захисника ОСОБА_1
та прокурора Зонова С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи від 31.01.2012 року відносно ОСОБА_2 по умисному ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.212 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанову про порушення кримінальної справи від 31.01.2012 року відносно ОСОБА_2 по умисному ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
Скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог ст. ст. 94, 98 КПК України. Зокрема, слідчим не наведено приводів до порушення кримінальної справи, а також відсутнє посилання на достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Крім того, при винесенні оскаржуваної постанови слідчим не враховано, що податкове зобов'язання не узгоджене в зв'язку з чим, на думку скаржника, відсутні підстави для ствердження про наявність ознак ухилення від сплати податків. Також скаржник посилався на те, що при здійсненні досудового слідства у кримінальній справі, порушеній за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, слідчим не дотримано вимоги ст. 112 КПК України в частині підслідності, оскільки кримінальні справі за даним злочином підслідні органам податкової міліції лише у разі наявності в їх провадженні іншої підслідної їм кримінальної справи.
Скаржник також вважає, що посилання на акт перевірки, за результатами якої прийнято рішення про порушення кримінальної справи, є безпідставним, оскільки дану перевірку було призначено в межах здійснення досудового слідства у кримінальній справі, порушеній за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, на акт проведеної перевірки платником податку було подано заперечення. Таким чином, враховуючи положення ст. 212 КК України, скаржник вважає, що в даному випадку відсутні підстави для ствердження про наявність в його діях ознак умисного ухилення від сплати податків.
Скаржник та його захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримали та просили її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в скарзі. Також зазначили, що приводів та підстав для порушення кримінальної справи у слідчого не було, оскільки податкове зобов'язання не узгоджено, та у платника податків ніяких зобов'язань щодо сплати сум не існувало.
Прокурор вважає, що рішення про порушення кримінальної справи прийнято відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.
Слідчий в судовому засіданні суду пояснив, що при винесенні постанови про порушення кримінальної справи, було достатньо приводів та підстав для її порушення. Даний злочин було виявлено при виконанні оперативних заходів.
Вислухавши пояснення скаржника ОСОБА_2, його захисника, слідчого, думку прокурора, дослідивши матеріали скарги, матеріали на підставі яких було порушено кримінальну справу, суд приходить до висновку, що скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, з наступних підстав.
05.03.2012 року Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області, скасовано постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 13.02.2012 року, якою ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні скарги на постанову слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Вінницькій області Левчука Д.В. від 31.01.2012р. про порушення кримінальної справи по факту умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а справу направлено на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
Як зазначається в ухвалі апеляційного суду Вінницької області від 05.03.2012р., відповідно до вимог Податкового кодексу України єдиним документом, на підставі якого виникають податкові зобов'язання, є податкове повідомлення рішення, якого немає і не було на момент порушення кримінальної справи. Оскільки, податкове зобов'язання не узгоджено, та у платника податків ніяких зобов'язань щодо сплати сум теж не існувало.
Відповідно до ч.2 ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Відповідно до ст.98 КПК України, за наявності приводів і підстав, зазначених у ст.94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення кримінальної справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.
31.01.2012 р. ст. слідчим з ОВС СУ ДПС у Вінницькій області Левчуком Д.В. винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 по умисному ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (т. 3, а. с. 182). Зі вступної частини вказаної постанови випливає, що її винесено за результатами дослідження матеріалів по факту безпосереднього виявлення слідчим під час розслідування кримінальної справи № 11279008 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, в діях директора ТОВ "Вінсервіс" ОСОБА_2
Як вбачається з матеріалів скарги, що підставою для порушення
кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України стали фактичні дані, що вказують на наявність об'єктивних ознак ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, а саме - акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вінсервіс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.05.2008р. по 31.12.2008р.
Однак, відповідно до листа наданого Державною податковою службою у Вінницькій області, в зв'язку з тим, що підприємство «Вінсервіс»у 2008 році перебувало на спрощеній системі оподаткування, тому відповідно до п. 1 Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" у разі здійснення операції з продажу основних фондів виручкою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації та їх фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу.
В наданих суду матеріалах також не має відомостей які б давали підстави зробити висновок про наявність ознак злочину чи про вірогідність вчинення суспільно-небезпечного діяння, а також дані, що б свідчили про наявність ознак злочину.
Слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Вінницькій області Левчуком Д.В. при вирішенні питання про порушення кримінальної справи було не в повному обсязі перевірено обставини, що стали на його думку підставами для порушення кримінальної справи. Зокрема законодавства яке діяло на той проміжок часу, а тому із вище зазначеної відповіді податкового органу випливає, що у ТОВ «Вінсервіс»при здійсненні господарських операцій у 2008 році жодних податкових зобов'язань не виникало.
Крім того, документом, на підставі якого виникає обов'язок зі сплати податку ( у випадку нарахування податків податковим органом) є податкове повідомлення-рішення .
Оскільки висновки акту перевірки суперечать змісту відповіді податкового органу, то лише висновків акту перевірки не достатньо для того, щоб зробити висновки та стверджувати про наявність достатніх даних, які б вказували на ознаки злочину.
Крім того п. 54.5 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування суми, що розраховується контролюючим органом, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання. Про узгодженість зобов'язання можна говорити лише після одержання податкового повідомлення-рішення ( ст.54, 56 Податкового кодексу України).
Пунктом 57.3 Податкового кодексу України чітко встановлено, що платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.
Тобто, обов'язок зі сплати податків виникає лише після отримання податкового повідомлення-рішення.
У даному випадку, у зв'язку з відсутністю податкового повідомлення-рішення. обов'язок по сплаті податків ще не виник, тому неможливо стверджувати про наявність даних, які б свідчили про ознаки злочину за ст.212 КК України.
Таким чином постанова про порушення кримінальної справи містить лише суб'єктивну оцінку слідчого та винесена передчасно.
Перевіривши наявність приводів і підстав для винесення оскаржуваної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для порушення кримінальної справи і не вирішуючи ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, відповідно до ст. 236-8 КПК України, суд дійшов висновку про недотримання слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Вінницькій області Левчуком Д.В. вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України при порушенні кримінальної справи.
Керуючись ст. 236-8 КПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Скаргу ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи від 31.01.2012 року відносно ОСОБА_2 по умисному ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.212 КК України -задовольнити.
Постанову слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Вінницькій області Левчука Д.В. про порушення кримінальної справи від 31.01.2012р. відносно ОСОБА_2 по умисному ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.212 КК України -скасувати.
На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області на протязі семи діб з дня її винесення. Подача апеляції не зупиняє її виконання.
Суддя