Справа №2-1101/08

2008 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

9 червня 2008 року                      Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого                           -    судді Умнової О.В.

при секретарі                          -    Скопенко Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ЗАТ “Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона” до ОСОБА_1, ОСОБА_2

-        про виселення та стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Просить зобов'язати ОСОБА_1 та осіб що мешкають з ним: ОСОБА_2., ОСОБА_3. звільнити займане житлове приміщення в кімнаті АДРЕСА_1 та стягнути з нього 2400 грн. - заборгованості за фактичне користування житловим приміщенням. В обґрунтування вимог зазначив, що він є власником Адміністративно-побутового корпусу, що обліковується на балансі товариства за адресою м. Київ вул. Саперне поле 9-А. 10.07.2006 року між ним та відповідачем ОСОБА_1, на підставі поданої останнім заяви, був укладений договір оренди житлового приміщення, згідно умов якого відповідач зобов'язався за вимогою орендодавця у термін в десять днів звільнити надану йому у тимчасове користування житлову площу. На підставі п.1.1 Договору позивач надав орендареві у користування терміном на три місяці кімнату АДРЕСА_1 Термін дії договору закінчився 10.10.2006 року, однак, відповідач не скористався правом у п”ятиденний строк звернутися з пропозицією продовжити договір оренди. Орендоване приміщення в добровільному порядку не звільняє. Крім того, ОСОБА_1. за період з липня 2007 року по лютий 2008 року має заборгованість за користування кімнатою у розмірі 2400 грн. Вказує на те, що відповідач ОСОБА_1. не звільняючи орендовану кімнату та не сплачуючи кошти за проживання в ній порушує права ЗАТ “ДЗЗУІЕ ім. Патона”, які підлягають судовому захисту.

    Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов з викладених в ньому підстав, просила задовольнити вимоги.

    Представник відповідачів позов не визнала, мотивуючи тим, що позивач звертався в усній формі до адміністрації заводу з метою укладення нового договору оренди, на що отримав відповідь про автоматичне переукладання договору, з підстав, добросовісності орендаря. Після спливу 3-мічяного строку дії договору, до відповідача продовжували надходити квитанції для сплати коштів за оренду приміщення, які останній добросовісно оплачував. Дані обставини підтверджують факт існування орендних відносин між сторонами. Крім того зазначила, що виселення відповідачів з займаного житлового приміщення є незаконним, оскільки з ними проживає неповнолітня дитина. Вважає, що підстави для звільнення приміщення, вказані позивачем є необґрунтованими. Відповідачі на законних підставах проживають в займаній кімнаті і не зобов'язані достроково її звільняти.

    Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

    З матеріалів справи вбачається, що згідно акту прийому передачі №165 від 12.06.2002 року Фондом Державного майна України було передано у власність ЗАТ „Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.Є.О. Патона” нерухоме майно, в тому числі будівлю Адміністративно-побутового корпусу, за адресою м. Київ вул. Саперне поле 9-А.

    Згідно ст.ст. 317,319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

    Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

    10.07.2006 року між ЗАТ “ДЗЗУІЕ ім. Є.О.Патона” та відповідачем ОСОБА_1, на підставі поданої останнім заяви, був укладений договір оренди житлового приміщення, згідно умов якого відповідач зобов'язався за вимогою орендодавця у термін в десять днів звільнити надану йому у тимчасове користування житлову площу.

    На підставі п.1.1 Договору, позивач надав ОСОБА_1. в тимчасове користування, терміном на три місяці кімнату АДРЕСА_1.

    Відповідно до п.5.4 договір вступає в силу з моменту його підписання.

    Пунктом 3.1.4 договору передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря звільнення житлового приміщення після закінчення терміну договору оренди, а також при розірванні договору.

    Згідно пункту 3.2.3 договору орендар був наділений правом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення дії договору звернутись до орендодавця з пропозицією продовжити договір оренди, або укласти новий.

    Термін дії договору закінчився 10.10.2006 року.

    В судовому засіданні встановлено, що відповідач проживає в кімнаті АДРЕСА_1 разом з  дружиною ОСОБА_2. та сином ОСОБА_3.

    Згідно з наданих суду повідомлень від 1.12.2006 року та від 7.08.2007 року ОСОБА_1. був попереджений адміністрацією заводу про необхідність звільнення займаного приміщення в АПК, однак в добровільному порядку, надану у тимчасове користування кімнату, в належному позивачу будинку, ОСОБА_1. разом із членами сім'ї, які з ним проживають, не звільняє.

    Статтею 821 ЦК України передбачено, що договір найму житла укладається на строк, встановлений договором.

    У разі розірвання договору найму житла наймач та інші особи, які проживали у помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду, без надання їм іншого житла (ст.826 ЦК України).

    Судом встановлено, що термін дії договору оренди приміщення №54 від 10.07.2006 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 закінчився 10.10.2006 року. ОСОБА_1. не скористався правом звернення в п'ятиденний строк до закінчення дії договору до орендодавця з пропозицією продовжити договір оренди, або укласти новий.  На повідомлення директора АПК від 1.12.2006 року та від 7.08.2007 року про неможливість подальшого надання для проживання кімнати АДРЕСА_1 та необхідність її звільнення останній не реагує, приміщення в добровільному порядку разом з членами сім'ї не звільняє.

    Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_1. в усній формі звертався до адміністрації ЗАТ “ДЗЗУ ім. Патона” з пропозицією про укладення нового договору оренди і на що отримав позитивну відповідь, оскільки на обґрунтування вказаних обставин суду не надано жодного належного та допустимого доказу.

    Посилання представника відповідачів на ст.18 Закону України “Про охорону дитинства”, ст.12 Закону України “Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” також не приймаються судом до уваги, оскільки положення вищевказаних статей не застосовуються до правовідносин, що в даному випадку виникли між сторонами.

    За таких обставин, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності суд вважає вимоги позивача про зобов'язання ОСОБА_1 та осіб що мешкають з ним звільнити займану кімнату АДРЕСА_1, без надання іншого житла обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

    Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки заборгованості ОСОБА_1 за фактичне користування житловим приміщенням за період з липня 2006 року по лютий 2008 року погоджується з ними і вважає, що з останнього на користь ЗАТ “ДЗЗУІЕ ім. Патона” підлягає стягненню 2400 грн. 

    Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплачених та підтверджених документально судових витрат, а саме: 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. 

    На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 317, 319, 391, 526, 821, 826 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 59-60, 88, 208, 209, 212-214, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

    Позов ЗАТ “Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона” задовольнити.

    Зобов'язати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) та осіб що мешкають з ним: ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3) звільнити займане житлове приміщення в кімнаті АДРЕСА_1.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ “Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона” 2400 грн. - заборгованості за фактичне користування житловим приміщенням.

    Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ЗАТ “Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона” судовий збір у розмірі 51 грн. та 30 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський райсуд м. Києва.

    Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя                                                                                                            Умнова О.В.