ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Цуркана М.І.
судді-доповідача Гуріна М.І.
суддів Горбатюка С.А.
Сороки М.О.
Кобилянського М.Г.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника скаржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міського суду Волинської області від 29.07.2003 року та на ухвалу апеляційного суду Волинської області від 15.10.2003 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії командування військової частини А-1416, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії командування військової частини А-1416, які виразилися у відмові виплатити грошову компенсацію за речове майно в сумі 1187 гривень 70 копійок.
Ухвалою Луцького міського суду Волинської області від 29.07.2003 року скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 15.10.2003 року ухвала суду першої інстанції залишена без змін.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, представник скаржника подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Луцького міського суду Волинської області від 29.07.2003 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 15.10.2003 року, а у справі ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу, мотивуючи свої вимоги тим, що судами не правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що заявник проходив військову службу і 03.10.2001 року був звільнений в запас. Згідно довідки НОМЕР_1 заявник мав право на отримання грошової компенсації замість належного до видачі речового майна в сумі 1187 гривень 70 копійок, але суб'єкт оскарження добровільно не компенсував вказану суму.
ОСОБА_1 звернувся до суді зі скаргою 02.07.2003 року, пропустивши встановлений законом для цього строк.
Судом правомірно залишено скаргу ОСОБА_1 без розгляду, оскільки жодних причин пропуску строку подання скарги він не навів, з клопотанням про поновлення пропущеного строку в суд не звертався.
Відповідно до вимог ЦПК України скаргу на рішення, дії або бездіяльність органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадової і службової особи може бути подано в суд у двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли особі стало відомо або їй повинно було стати відомо про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. У місячний строк з дня одержання особою письмової відповіді про відмову у задоволенні скарги органом, службовою особою вищого рівня по відношенню до того органу, посадової, службової особи, що постановили рішення чи здійснили дії або допустили бездіяльність, або з дня закінчення місячного строку після подання скарги, якщо особою не було одержано на неї письмової відповіді.
Судова колегія прийшла до висновку, що підстави для скасування судових рішень та призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні, а тому відхиляє касаційну скаргу і залишає судові рішення без змін при попередньому розгляді справи.
Керуючись ст. ст. 212, 215, 220, 220¹, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу представника скаржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Луцького міського суду Волинської області від 29.07.2003 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 15.10.2003 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
|
Головуючий |
(підпис) |
М.І. Цуркан |
|
|
|
|
|
Судді |
(підпис) |
С.А. Горбатюк |
|
|
|
|
|
|
(підпис) |
М.О. Сорока |
|
|
|
|
|
|
(підпис) |
М.І. Гурін |
|
|
|
|
|
|
(підпис) |
М.Г. Кобилянський |
З оригіналом згідно
Суддя М.І. Гурін