Апеляційний суд Кіровоградської області

   -----------------------------------------------------------------------------------------------

Справа №22-765  2008р.          Головуючий у першій інстанції  Ковтун Л.М.

 Категорія   19,23                              Доповідач  Черниш Т.В.

                                           Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

           І  М  Е  Н  Е  М   У  К  Р  А  Ї  Н  И

11 червня 2008 року     Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                                головуючого - Кривохижі В.І.

                                            суддів - Черниш Т.В.,

                                                           Чорнобривець О.С.,

                                  при секретарі   Салабай М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною  скаргою  ОСОБА_1на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 7 лютого 2008 року,

                                            в с т а н о в и л а :

 3 січня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Калісто» (далі-ТОВ «Калісто») звернулось з позовом до ОСОБА_1про визнання дійсним договору оренди нежилого приміщення. Позовні вимоги мотивовані тим, що 19 листопада 2007р. було укладено з відповідачкою  письмовий договір оренди, за яким остання передала ТОВ «Калісто» в тимчасове оплатне користування строком на три роки належне їй нежиле приміщення -гараж площею 18 кв.м, розташований по АДРЕСА_1, а ТОВ зобов'язалось сплачувати орендодавцю щомісячно по 500 грн. Посилаючись на те, що умови договору були виконані повністю, але ОСОБА_1. ухиляється від нотаріального посвідчення, просив визнати договір дійсним на підставі ч.2 ст. 220 ЦК України.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 7 лютого 2008р. позов задоволено.  З відповідача стягнено судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. ставила питання про скасування рішення суду і ухвалення нового про відмову в позові. Зазначала, зокрема, що суд не повно з'ясував обставини справи, не врахував її доводи щодо порушення позивачем умов договору оренди.

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач та її представники повністю підтримали доводи апеляційної скарги, представник позивача їх заперечував.

Перевіривши за матеріалами справи рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду- скасуванню з таких підстав.

Постановляючи рішення, суд вважав встановленим, що сторони продовжують виконувати умови укладеного ними  19 листопада 2007р.  в письмовій формі договору оренди нежитлового приміщення, жоден з них не порушував питання про розірвання договору чи визнання його недійсним, проте  відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення правочину.

Однак з наведеним обґрунтуванням правового висновку, покладеного в основу рішення, погодитись не можна, оскільки суд дійшов його без повного з'ясування обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, який виник.

Пославшись в рішенні на недотримання сторонами вимог ч. 2 ст.  793 ЦК України, якою передбачена обов'язкова нотаріальна форма для договору найму(оренди) будівлі або іншої капітальної споруди строком на один рік і більше, суд  не  з'ясував, що являє собою  згадане приміщення, чи може воно бути предметом договору оренди в розумінні ч. 1 ст. 760 ЦК; яке право на це приміщення має позивач, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 761 ЦК право передання майна в найом має власник речі або особа, якій належать майнові права.

 Між тим, при перегляді рішення встановлено, що спірне приміщення-гараж  збудоване  в дворі  багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 позивачкою самовільно; правові документи на нього в ОКП КООБТІ не зареєстровані. Згідно ч.2 ст. 376 ЦК особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. В провадженні суду першої інстанції знаходиться справа за позовом міської ради до ОСОБА_1. про знесення  цієї самовільної споруди та звільнення незаконно зайнятої земельної ділянки.

За таких обставин  суд не мав правових підстав  для задоволення позовних вимог.  Неповне з'ясування  обставин справи, невідповідність їм висновків суду, порушення норм матеріального права, якими регулюються правовідносини, що склалися між сторонами, призвели до неправильного вирішення справи, тому рішення суду не можна визнати законним і обгрунтованим.  Відповідно до ст. 309 ЦПК України воно підлягає скасуванню  з ухваленням нового рішення, яким   у позові слід відмовити за відсутністю правових підстав  для визнання договору оренди дійсним. У зв'язку з цим не підлягають присудженню понесені позивачем судові витрати.

Заява представника позивача про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи за позовом міської ради до ОСОБА_1. про знесення  самовільно збудованого гаража не може бути  задоволена, оскільки ці справи між собою не пов'язані, підстав для висновку про неможливість розгляду даної справи до вирішення  іншої немає.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.  760, 761, 793, 376 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

                       В  И  Р  І  Ш  И  Л  А :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 7 лютого 2008 року скасувати.

В задоволенні позову ТОВ «Фірма «Калісто» до ОСОБА_1про визнання договору оренди дійсним відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий

Судді