Справа №22 -754|08 Головуючий у 1 інстанції Попович С.М. Категорія 57 Доповідач Кривохижа В. І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В.І.
Суддів: Черниш Т.В.
Чорнобривець О.С.
при секретарі Дімановій Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Олександрійського міськрайонного суду від 5 лютого 2008 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2007 року ОСОБА_1звернувся в суд з позовом до ВАТ „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” про відшкодування недоплаченої страхової суми та моральної шкоди.
Зазначав, що 18.05.2007 року в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений належний йому автомобіль „ДЕУ Матіз” з вини водія ОСОБА_2., який, керуючи автомобілем „Мерседес Бенц 200”, порушив Правила дорожнього руху і допустив зіткнення автомобілів. Оскільки його автомобіль згідно договору страхування від 25.09.2006 року був застрахований, відповідач частково відшкодував заподіяні збитки, не доплативши до суми відновлювального ремонту 6 494 грн. та заподіявши у зв'язку з цим моральну шкоду у розмірі 6 000 грн.
Доповнивши та уточнивши позов, позивач просив стягнути з відповідача 5 726 грн. недоплаченого страхового відшкодування, куди входить сума згідно рахунку-фактури про вартість відновлювального ремонту 4 700 грн. та різниця в розмірі 1 026 грн. між вартістю відновлювального ремонту та висновком автотоварознавчої експертизи, 1 000 грн. за транспортування автомобіля, а також 500 грн. за послуги експерта, судовий збір 60 грн., 95 грн., як вартість проїзду довіреної особи страхувальника ОСОБА_3з м. Києва до м. Олександрії на судове засідання, а всього 13 381 грн.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 5 лютого 2008 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суд дійшов висновку, що доказів винних дій відповідача позивач не надав, порушень договору страхування та його умов не встановлено. Вимоги про відшкодування моральної шкоди не передбачені законом і договором страхування.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду та задоволення позовних вимог. Зазначає, зокрема, що 18.07.2007 року він звернувся до незалежного експерта, про що направлена відповідачу телеграма та його представник підписав протокол висновку від 20.08.2007 року, згідно якого матеріальний збиток, завданий пошкодженням його автомобіля при ДТП, складає 20 823 грн. 56 коп. Оскільки оцінка була проведена за погодженням із Страховиком, останній зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування в терміни, передбачені договором.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині відмови у стягненні недоплаченої страхової суми підлягає скасуванню, а позов - частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 25.09.2006 року позивач і ВАТ „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” уклали договір добровільного страхування транспортного засобу №447 - автомобіля „ДЕУ Матіз”, державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу на праві власності, з розміром страхової суми 37 840 грн. та страхового платежу 1 827 грн. 67 коп. ( далі - Договір).
18.05.2007 року в м. Києві застрахований автомобіль позивача під керуванням довіреної особи - його сина ОСОБА_3., потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок чого відбулося зіткнення його автомобіля з іншими транспортними засобами з вини водія іншого автомобіля, і автомобіль позивача отримав технічні ушкодження, про які відповідач, як страховик, згідно умов договору був негайно повідомлений.
Із матеріалів справи вбачається, що за зверненням довіреної особи позивача ОСОБА_3. 30.05.2007 року згідно рахунку-фактури виконавцем ТОВ „УзДЕУ Україна” була визначена вартість відновлювального ремонту в 19 797 грн. 40 коп., яку і просив перерахувати позивач.
За розрахуном розміру страхового відшкодування, визначеного спеціалістами „НАСК „Оранта”, 10.07.2007 року позивачу було перераховано 13 303 грн. 77 коп. згідно платіжного доручення №313.
11.07.2007 року позивач звернувся із заявою про повне страхове відшкодування (а.с.73, 74), а 18.07.2007 року з заявою до експерта-товарознавця ОСОБА_4. щодо проведення незалежного автотоварознавчого дослідження.
Згідно висновку №1108 цього дослідження від 20.08.2007 року, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля „ДЕУ Матіз” в результаті його пошкодження при ДТП, складає 20 823 грн. 56 коп.
За заявою позивача в „НАСК „Оранта” від 21.08.2007 року йому доплачено страхове відшкодування в розмірі 1 812 грн. 84 коп., а отже, загальна виплачена сума складає 15 116 грн. 61 коп.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо відшкодування недоплаченої страхової суми, суд виходив з того, що позивач за своєю ініціативою без узгодження з відповідачем звернувся з заявою до експерта.
Проте, колегія суддів не може погодитися з цими висновками суду.
Відповідно до п.2.12.3.3 умов Договору та п. 13.3.3 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №100, затверджених рішенням Правління НАСК „Оранта” від 30.12. 2004 року №411 за договором страхування підлягає відшкодуванню вартість відновлювального ремонту на узгодженій зі страховиком СТО.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач, не погодившись з розрахунками відповідача, звернувся до експерта ОСОБА_4., повідомивши про це відповідача телеграмою щодо участі представника в огляді пошкодженого автомобіля 24.07.2007 року на СТО „Уз ДЕУ”, отриманою відповідачем 19.07.2007 року (а.с.126-128).
Згідно протоколу огляду автомобіля №1108 від 24.07.2007 року на СТО „Уз ДЕУ” м. Києва з його пошкодженнями погодився і представник „НАСК „Оранта” Кучеренко К.П. ( а.с.101).
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4. має кваліфікацію судового експерта з правом проведення товарознавчих експертиз (Свідоцтво КНДІСЕ Міністерства юстиції України НОМЕР_2, видане 5 листопада 1998 року і дійсне до 18 листопада 2007 року), стаж експертної роботи з 1998 року та стаж роботи за фахом 14 років, що відповідає вимогам Закону України „Про судову експертизу”.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що в даному випадку вимоги про узгодження СТО зі страховиком позивачем не порушені, а тому відповідно до ст. ст. 57, 58 ЦПК України у суду не було підстав для неприйняття належного доказу - висновку автотоварознавчого дослідження від 20.08.2007 року, та відмови у стягненні недоплаченої суми страхового відшкодування.
Враховуючи, що відповідно до п.5.2.22 Правил та умов Договору втрата товарної вартості не відшкодовується, стягненню підлягає 18 364 грн. 71 коп. (20 823 грн. 56 коп. - 2 458 грн. 85 коп.) вартості відновлювального ремонту. А з урахуванням сплаченої суми 15 116 грн. 61 коп., (в яку згідно п.2.12.8.1 Договору входить і франшиза 189 грн. 20 коп.) стягненню підлягає 3 248 грн. 10 коп.
Оскільки позивачем не надано доказів щодо понесених витрат на транспортування пошкодженого автомобіля, відповідно до п .п.2.12.1.3 Договору та Правил, підстав для їх стягнення немає.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог присуджуються судові витрати в сумі 283 грн. 20 коп.(судовий збір та витрати на проведення експертизи).
Таким чином, стягненню підлягає 3 531 грн. 30 коп.
На зазначені обставини не звернув уваги суд першої інстанції при розгляді справи, ухваливши в цій частині рішення, яке не ґрунтується на законі.
У зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів вважає можливим відповідно до ст. 309 ЦПК України скасувати рішення суду в цій частині з ухваленням нового рішення.
В частині вирішення питання про відшкодування моральної шкоди суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, як не передбачених законом та Договором.
Рішення суду в цій частині є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування немає.
Інші доводи скарги є безпідставними, не ґрунтуються на законі і не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Рішення Олександрійського міськрайонного суду від 5 лютого 2008 року в частині відмови у стягненні недоплаченої страхової суми - скасувати.
Позов ОСОБА_1до ВАТ „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” про відшкодування недоплаченої страхової суми та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ВАТ „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” на користь ОСОБА_1 3 248 грн. 10 коп. недоплаченого страхового відшкодування та 283 грн. 20 коп. судових витрат, а всього 3 531 грн. 30 коп.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча:
Судді: