5

Справа №2-0107/88/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2012 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді - Воробйової С.О.,

при секретарі - Жабенко І.М.,

за участю адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи по справі: Залізничний РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим, ОСОБА_5, Служба у справах дітей Сімферопольської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, скасування реєстрації та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи по справі: ОСОБА_5, Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об'єднання Железнодорожного району м. Сімферополя» про поновлення пропущеного строку, вселення, встановлення порядку користування жилою площею, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи по справі: Залізничний РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим, ОСОБА_5, Служба у справах дітей Сімферопольської міської ради, уточнивши позовні вимоги у порядку ст.31 ЦПК України, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 та скасування реєстрації, мотивуючи позовні вимоги тим, що вона разом з сином - ОСОБА_6 та дочкою - ОСОБА_5 зареєстрована та проживає у АДРЕСА_1. Також, у зазначеній квартирі зареєстрований її колишній чоловік ОСОБА_4, який у зв'язку з розпадом сім'ї не проживає у спірній квартирі з листопада 2007 року та не сплачує витрати по комунальним платежам за квартиру, внаслідок чого позивач змушена нести витрати по сплаті комунальних послуг самостійно, що є для неї обтяжливим. З вищенаведених підстав, посилаючись на ст.ст.71,72 ЖК України, позивач просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, треті особи по справі: ОСОБА_5, Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об'єднання Железнодорожного району м. Сімферополя» про поновлення пропущеного з поважної причини строку, встановленого ст.71 ЖК України; вселення його до квартири АДРЕСА_1; встановлення порядку користування жилою площею у АДРЕСА_1, шляхом виділення йому у користування жилої кімнати, площею 9,2 кв.м., у користування відповідача жилих кімнат, площею 12 кв.м, 17 кв.м., залишивши у загальному користуванні коридор, кухню та санвузол; зобов'язання Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання Железнодорожного району м. Сімферополя відкрити на окремі лицеві рахунки на нього на кімнату, площею 9,2 кв.м. та на ОСОБА_3 на кімнати, площею 12 кв.м, 17 кв.м., мотивуючи позовні вимоги тим, що він разом з ОСОБА_3 та двома дітьми зареєстрований у АДРЕСА_1. У листопаді 2007 року між ним та ОСОБА_3 були припинені шлюбні стосунки та у січні 2008 року після чергової сварки він змушений був залишити спірну квартиру та проживати у своїх знайомих з метою примирення з відповідачем та повернення у квартиру. Однак, відповідач звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу і рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 09.06.2008 року шлюб між ними був розірваний. ОСОБА_4 зазначає, що квартиру він не залишав та в квітні 2008 року звертався до суду з позовом про зміну договору найму жилого приміщення, усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення, однак ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 06.05.2008 року його позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків. Оскільки він був зайнятий, то виконати ухвалу суду йому було ніколи. Проживати постійно у квартирі він також не міг, оскільки відповідач йому в цьому перешкоджала. Так, його син двічі не міг зайти у квартиру, оскільки відповідач забирала у нього ключі. У квартирі залишилися його особисті речи. Позивач вказує, що у вільний від роботи час він займається сином, відвідує його у школі та в дома, ремонтував комп'ютер, сплачує аліменти на його утримання. На протязі двох останніх років він направляв ОСОБА_3 грошові кошти на оплату комунальних платежів, однак на 01.04.2011 року у неї склалася заборгованість по сплаті комунальних платежів з березня 2010 року у сумі 1018,78 грн. Також, робота ОСОБА_4 пов'язана з постійними відрядженнями, однак у дні, коли він міг би проживати у квартирі, він не мав можливості цього робити, враховуючи, що у спірній квартирі проживав батько відповідача ОСОБА_7, який своєю присутністю перешкоджав йому у проживанні, оскільки не залишалося місця для нього. Позивач також зазначає, що іншої жилої площі у нього не має та вважає, що втратив право користування жилою площею з поважних причин, у зв'язку з чим просить суд продовжити йому строк, передбачений ст.71 ЖК України. З наведених підстав, посилаючись на ст.ст.64,65,71 ЖК України, ОСОБА_4 просив суд задовольнити його зустрічні позовні вимоги.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 07.07.2011 року первісний та зустрічний позов об'єднані в одне провадження (Т.1 а.с.140).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23.11.2011 року провадження у справі у частині зустрічних позовних вимог до ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні житловою площею у квартирі АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_8 закрито, у зв'язку з його смертю (Т.1 а.с.193-194).

У судовому засіданні позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_3 та її адвокат ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги по тих же підставах та просили суд позов задовольнити, посилаючись на те, що ОСОБА_4 виїхав із спірної квартири добровільно, його речей у квартирі не має, при цьому перешкод у користуванні квартирою йому ніхто не чинів, вселитися у квартиру він також не намагався. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 просили відмовити за необґрунтованістю.

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_4 та його адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні первісні позовні вимоги не визнали, просили у їх задоволенні відмовити за необґрунтованістю, посилаючись на те, що ОСОБА_4 був змушений залишити спірну квартиру весною 2008 року, оскільки там не можливо було проживати за браком місця для нього внаслідок проживання у квартирі батька ОСОБА_3 - ОСОБА_7. Зустрічний позов просили задовольнити з вищенаведених підстав.

Представник третьої особи - Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання Железнодорожного району м. Сімферополя» у судовому засіданні заперечувала проти задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 про встановлення порядку користування жилою площею та зобов'язання Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання Железнодорожного району м. Сімферополя відкрити окремі лицеві рахунки на ОСОБА_4 на кімнату, площею 9,2 кв.м. та на ОСОБА_3 на кімнати, площею 12 кв.м, 17 кв.м. з підстав, зазначених у письмових поясненнях на позов (Т.2 а.с.49), зазначивши, що задоволення зазначених позовних вимог призведе до порушення норм ст.ст.47,48,63 ЖК України. В інший частині просила суд ухвалити рішення відповідно до норм діючого законодавства України.

Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву, у який не заперечувала проти задоволення первісних позовних вимог ОСОБА_3 та заперечувала проти задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_4, зазначивши, що останній залишив квартиру АДРЕСА_1 добровільно, а також просила розглянути справу за її відсутності.

Представники третіх осіб - Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим, Служби у справах дітей Сімферопольської міської ради у судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, надали до суду заяви з проханням розглянути справу за їх відсутності та ухвалити рішення відповідно до діючого законодавства України.

Заслухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що первісні позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 необґрунтовані та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 перебуває на балансі Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання Железнодорожного району м. Сімферополя», має загальну площу 65,4 кв.м., складається з трьох житлових кімнат площею 17,2 кв.м., 12,6 кв.м. та 9,2 кв.м., а також кухні площею 8,3 кв.м., коридору площею 9,7 кв.м., санвузлу площею 1,0 кв.м., ванної площею 2,6 кв.м., комори площею 1,2 кв.м., балкону площею 0,9 кв.м. та лоджії площею 2,5 кв.м. (Т.2 а.с. 79).

Згідно відповіді на запит суду КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» право власності на квартиру квартирі АДРЕСА_1 не зареєстровано (Т.1 а.с.150).

Відповідно до лицевого рахунку НОМЕР_1 у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 (Т.2 а.с.79).

Також, у квартирі проживав батько ОСОБА_3- ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (Т.1 а.с.178).

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 09.06.2008 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було розірвано (Т.1 а.с.4) та 24.06.2008 року Залізничним відділом реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим вчинено актовий запис №191 про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (Т.1 а.с.5).

ОСОБА_4 у травні 2008 року звертався до Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим із позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_9 про зміну договору найму жилого приміщення, усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення, яка ухвалою суду від 06.05.2008 року була залишена без руху для усунення недоліків та у зв'язку з їх не усуненням ухвалою суду від 09.06.2008 року позовна заява була повернута позивачеві (Т.1 а.с.187).

02 серпня 2008 року ОСОБА_4 зареєстрував шлюб із ОСОБА_10 (Т.2 а.с.78).

Згідно висновку Залізничного РО СМУ ГУ МВС України в АР Крим від 01.06.2010 року про результати перевірки заяви ОСОБА_3 у ході перевірки було встановлено, що ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 не проживає з грудня 2007 року по час перевірки (Т.1 а.с.9,10).

Вищенаведені обставини не спростовані й поясненнями сторін у справі.

Частинами 1,2 ст.71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно зі ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно пояснень сторін у судовому засіданні відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_4 не проживає у квартирі АДРЕСА_1 з кінця 2007 - початку 2008 року та по теперішній час.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_11, яка працювала у сторін нянею їх дитини, та ОСОБА_12, яка є їх сусідкою, також пояснили, що ОСОБА_4 не проживає у квартирі АДРЕСА_1 з кінця 2007 - початку 2008 року, його речей у квартирі не має, вселитися у спірну квартиру він не намагався.

Пояснення сторін та свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 на підтвердження вищевказаних обставин, суд приймає до уваги, враховуючи, що вони послідовні, не суперечливі та відповідають матеріалам цивільної справи в цілому.

В той же час, суд не бере до уваги пояснення свідка ОСОБА_13, допитаного у судовому засіданні, який пояснив, що ОСОБА_4 іноді залишався пожити у нього вдома, оскільки йому перешкоджали у проживання у спірній квартирі, враховуючи, що зазначені обставини щодо перешкод ОСОБА_4 у проживанні у спірній квартирі стали відомі йому зі слів ОСОБА_4, сам він не був їх очевидцем, а крім того даний свідок внаслідок своєї професійної діяльності є підлеглим ОСОБА_4, у зв'язку з чим зацікавлений в результаті справи.

Також, суд не приймає до уваги як безпідставні доводи відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_4 та його адвоката стосовно того, що ОСОБА_4 не проживав у спірній квартирі з поважних причин, оскільки його робота пов'язана з постійними відрядженнями, а також оскільки позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_3 перешкоджала йому у користуванні спірною квартирою, враховуючи, що ОСОБА_4 та його адвокатом, на порушення вимог ст.60 ЦПК України, не надано належних доказів на підтвердження того, що він намагався вселитися до квартири АДРЕСА_1, у тому числі й після повернення з відряджень, а також на підтвердження того, що з боку ОСОБА_3 або інших мешканців спірної квартири йому чинилися перешкоди у користуванні нею.

На підтвердження своїх заперечень проти первісного позову ОСОБА_3, а також позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_4 були надані копії розрахункових книжок та копії квитанцій про оплату комунальних послуг у спірній квартирі (Т.2 а.с.74-77), однак вищезазначені документи суд не приймає як належні докази по справі, оскільки оплата комунальних послуг проведена ОСОБА_4 вже під час розгляду справи у суді.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що підстав для продовження ОСОБА_4 строку, передбаченого ст.71 ЖК України, не убачається, у зв'язку з відсутністю поважних причин його пропуску, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням у квартири АДРЕСА_1.

З наведених підстав не підлягають задоволенню й зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку, встановленого ст.71 ЖК України, та вселення його до квартири АДРЕСА_1.

В той же час, первісні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 в частині зняття його з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Частиною 1 ст.7 цього ж Закону передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Однак, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 до Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим з питання зняття з реєстрації ОСОБА_4 на підставі рішення суду про позбавлення його права користування житловим приміщенням не зверталась, відповідне рішення зазначеною установою з цього питання не приймалось, відповідних позовних вимог до Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_3 також не заявлялось, а відтак право позивача за первісним позовом не порушено, а тому не підлягає захисту.

Також, не підлягають задоволенню й зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування жилою площею у АДРЕСА_1, шляхом виділення йому у користування жилої кімнати, площею 9,2 кв.м., у користування відповідача жилих кімнат, площею 12 кв.м, 17 кв.м., залишивши у загальному користуванні коридор, кухню та санвузол; зобов'язання Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання Железнодорожного району м. Сімферополя» відкрити окремі лицеві рахунки на нього на кімнату, площею 9,2 кв.м. та на ОСОБА_3 на кімнати, площею 12 кв.м, 17 кв.м., оскільки це не відповідає положенням ст.ст. 47, 48, 50, 63 ЖК України, враховуючи санітарні та технічні вимоги, а також приймаючи до уваги те, що кімната, яка пропонується позивачем за зустрічним позовом до свого користування, за розміром менше від встановленого для надання одній особі, та це призведе до штучного погіршення його житлових умов.

А крім того, позовних вимог про зобов'язання відкрити окремі лицеві рахунки ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання Железнодорожного району м. Сімферополя», яке є лише третьою особою по справі, не заявлялось.

Відповідно до положень ст.88 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню понесені нею судові витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 22,75 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 47, 48, 50, 63, 71, 72 ЖК України, Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні», керуючись ст.ст.3, 10, 11, 15, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи по справі: Залізничний РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим, ОСОБА_5, Служба у справах дітей Сімферопольської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, скасування реєстрації - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування жилим приміщення - квартирою АДРЕСА_1.

В іншій частині у задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 22,75 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи по справі: ОСОБА_5, Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об'єднання Железнодорожного району м. Сімферополя» про поновлення пропущеного строку, вселення, встановлення порядку користування жилою площею, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: