Придніпровський районний суд м.Черкас
Придніпровський районний суд м.Черкаси
17.05.2012 року Справа № 2314/2169/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2012 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого -судді: Степаненко О.М.
при секретарі: Осадчому О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання правочину недійсним, -
в с т а н о в и в:
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Постановою Правління Національного банку України №486 від 09.11.2010 року у зв'язку з порушенням з боку ТОВ «Діалогбанк»вимог Закону «Про банки та банківську діяльність» та з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів в ТОВ «Діалог банк»(далі позивач», з 10.11.2010р. була призначена тимчасова адміністрація. При проведенні інвентаризації активів та пасивів ТОВ «Діалогбанк»було виявлено цілу низку сумнівних правочинів, які на думку Позивача, порушують його інтереси та законодавство України.
Хронологія подій, яка передувала укладанню правочину, що оскаржується, складається наступним чином.
12.12.2009 р. була оформлена довіреність, за якою Відповідач 1 отримав повноваження на здійснення від імені Відповідача 3 значної кількості юридично значимих дій, зокрема - бути представником з усіх без винятку питань, пов'язаних з відкриттям будь-яких банківських рахунків (поточних, депозитних, тощо), як в гривні так і в іноземній валюті, в будь-яких банківських установах України, їх філіях, відділеннях, з правом подальшого користування та розпорядження коштами, які знаходяться на них, в тому числі, але не обмежуючись відсотками, компенсаціями та виплатами, нарахованими за цими рахунками, або які будуть нараховані в майбутньому, в тому числі з правом отримання коштів з будь-яких рахунків де б вони не знаходилися та правом розпорядження отриманими коштами, укладання та підписання договорів застави майнових прав (прав вимоги) коштів, що зберігаються на рахунках (вкладів чи сум відшкодування в разі настання недоступності вкладів), отримання коштів (вкладів чи сум відшкодування в разі настання недоступності вкладів) у встановленому чинним законодавством України порядку (в установах банків-агентів чи у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб) в разі настання недоступності вкладів, а також: узгоджувати всі питання без виключення, що виникатимуть в процесі виконання вищевказаних зобов'язань; - бути представником з усіх без винятку питань, пов'язаних з укладанням, підписанням та виконанням договорів позики на власний розсуд Повіреного (в тому числі, але не виключно правом отримувати та повертати позику (кошти) позикодавцеві, чи іншій особі, яка на підставах, встановлених законодавством України та/або договором набула таких прав), сплачувати проценти за користування позикою (в разі отримання її на платній основі) з фізичними чи юридичними особами (включаючи будь-які фінансові установи); - при здійсненні вищезазначених дій укладати розписуватись від імені Відповідача З, укладати та виконувати договори, подавати заяви та клопотання, отримувати документи, розпоряджатися коштами та виконувати всі інші дії, пов'язані з виконанням цієї довіреності.
Вказана довіреність (далі - Довіреність 1) була нотаріально посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_4 Черкаського міського нотаріального округу (реєстровий №6422).
11.08.2010 р., користуючись правом передоручення, Відповідач 1 усі повноваження, які вона отримала від Відповідача 3, передоручила Відповідачу 2. Вказана довіреність за передорученням (далі - Довіреність 2) була нотаріально посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_5 Донецького міського нотаріального округу (реєстровий №4449).
25.08.2010 р., застосовуючи Довіреність 2, Відповідач 2 уклав від імені Відповідача 3 договір №25/08/78 банківського вкладу (депозиту) (далі - Договір вкладу) з Позивачем. На виконання укладеного Договору вкладу у Позивача був відкритий на ім'я Відповідача 3 депозитний рахунок фізичної особи № 2630701397650 та внесено Відповідачем 2 на цей рахунок грошові кошти у сумі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн.
Вважають, що вказаний Договір вкладу є недійсним, оскільки особами, які його вчиняли, не було додержано вимог чинного законодавства України.
Статтею 203 ЦК України встановлено, що загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є, зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Приймаючи до уваги, з одного боку, вказані обмеження щодо розміру відшкодування та, з іншого боку, укладання Відповідачем 2 значної кількості аналогічних договорів вкладів, в яких він також виступає уповноваженим представником інших осіб, Позивач вважає, що спірний Договір вкладу є удаваним.
Позивач вважає, що Відповідач 3 не виявляв намір укладати Договір вкладу, який підписаний від його імені Відповідачем 2, та що Відповідач 3 не надавав кошти для внесення їх за Договором вкладу Позивачу та не розраховував на внесення цих коштів на його ім'я від будь-якої іншої особи.
З урахуванням документів, які додані позову, вважають, що при укладанні Договору вкладу особи, які його вчиняли, не мали намір створити правові наслідки для обох його сторін. Діючи від імені Відповідача 3, його представник - Відповідач 2, приховував укладання договору банківського вкладу особисто для себе, на свою користь.
З урахуванням вищенаведеного вважаємо, що в момент вчинення правочину Договору вкладу особами, які його вчиняли, було недодержано вимог, які встановлені частинами третьою та п'ятою статті 203 ЦК України. На думку Позивача волевиявлення Відповідача 3 як сторони правочину при його укладанні не відповідало його внутрішній волі і не було вільним та спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені спірним Договором вкладу.
Згідно з статтею 215 ЦК України такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Відповідно до положень статей 216 та 235 ЦК України правовими наслідками визнання спірного Договору вкладу удаваним є визнання його таким, що укладений на відповідних умовах між Позивачем та особисто Відповідачем 3.
Отже, судом на підставі статті 235 ЦК може бути визнано, що Відповідачем 2 та Позивачем вчинено саме той правочин, який Відповідач 2 намагався приховати - а саме договір банківського вкладу між Позивачем та безпосередньо Відповідачем 2, на його користь та в його інтересах.
Приймаючи до уваги укладання Відповідачем 2 та Позивачем письмового договору, в якому були узгоджені всі умови, що визначені законодавством як суттєві для даного виду договорів, а також наявність документів щодо внесення Відповідачем 2 грошових коштів у сумі 150000 грн. до каси Позивача, можна вважати укладеним договір банківського вкладу між Відповідачем 2 та Позивачем.
Просять визнати договір №25/08/78 банківського вкладу (депозиту) від 25.08.2010 р., укладений ОСОБА_2 від імені ОСОБА_3 з ТОВ «Діалогбанк», недійсним та таким, що приховує договір банківського вкладу, укладений ТОВ «Діалогбанк»з ОСОБА_2 на користь та в інтересах останнього (удаваним правочином). Визнати договір №25/08/78 банківського вкладу (депозиту) від 25.08.2010 р., укладений ОСОБА_2на користь та в інтересах останнього.
В судове зсідання представник позивача не з'явився, просив слухати справи за їх відсутності.
Відповідачі в судове засідання також не з'явились, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, а тому суд ухвалив провести судовий розгляд справи за наявними у справі доказами.
Представники третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання не з'явились, підтримали позовні вимоги, просили їх задоволити.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення.
Згідно положень ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтєю 61 цього Кодексу.
Суд вважає, що викладення обставин у позові ґрунтується на припущеннях, що є недопустимим відповідно до ст. 60 ЦПК України.
Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Згідно із ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Так, відповідно до наданої копії договору №25/08/78 банківського вкладу (депозиту) від 25.08.2010 р., ТОВ «Діалогбанк»з одного боку та ОСОБА_3 в особі ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 11.08.2010 р., уклали договір про наступне: Банк прийняв від Вкладника грошову суму, що надійшла та зобов'язується виплачувати Вкладнику таку суму та проценти на неї на умовах та в порядку, встановленим цим договором. Відповідно до п. 1.2 вказаного договору сума вкладу, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок складає 150000 грн. Власником коштів, які складають суму вкладу є ОСОБА_3 Договір має підписи сторін. Від імені ОСОБА_3 договір підписаний, згідно інформації положень договору, - ОСОБА_2
Згідно копії довіреності від 25.08.2010 року, посвідченої приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_1, діюча від імені ОСОБА_3, на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 12.12.2009 року, уповноважив, в тому числі й ОСОБА_2, бути представником ОСОБА_3 з усіх питань, пов'язаних з відкриттям на ім'я ОСОБА_3 будь-яких банківських рахунків (поточних, депозитних, тощо) як в гривні так і в іноземній валюті, в будь-яких банківських установах України з правом подальшого користування та розпорядження коштами, які знаходяться на них.
Згідно ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).
Стаття 1059 ЦК встановлює письмову форма договору банківського вкладу. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.
Суд вважає, що вищевказаний договір укладений сторонами у відповідності зі ст. 638 ЦК України, тобто при умові досягнення згоди з усіх істотних умов договору. При його укладанні сторонами були дотримані всі вимоги, передбачені ст. 203 ЦК України - сторони підписали договір маючи необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало внутрішній волі.
За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Суд вважає, що позивачем не доведена прихованість вчиненого правочину, якто не надано належних та допустимих доказів, як того вимагають ст. ст. 57-59 ЦПК України.
В обґрунтування своїх вимог позивачі, як додатки до позову, надали лише копію довіреності ОСОБА_1 від 11.08.2010 року, яка діяла від імені ОСОБА_3, на уповноваження ОСОБА_2 та інших осіб здійснювати відповідні дії. Довіреність від 12.12.2009 року, яка описана у позовній заяві як обґрунтування вимог, суду не надано.
Суд не враховує як допустимі докази подані позивачем вказані копії відповідних документів, а обов'язок довести позовні вимоги, скориставшись правом бути присутнім в судовому засіданні, - позивачем не виконаний.
Крім того, суд визнає обґрунтування позивача недоведеними та такими, що протирічать один одному, зокрема, з одного боку позивач вважає, що при укладанні договору сторони не мали наміру створити правові наслідки для обох сторін, ОСОБА_3 не виявляла наміри укладати договір вкладу, остання не надавала кошти для внесення їх за договором тощо, що є підставами для визнання правочину удаваним; а з іншого вважає, що укладання ОСОБА_2 та Банком письмового договору, в якому були узгоджені всі умови, що визначені законодавством як суттєві для даного виду договорів, - є підставою для визнання спірного договору як укладений між ТОВ «Діалогбанк»з ОСОБА_2
За таких обставин, суд приходить до висновку, що договір укладений представником ТОВ «Діалогбанк»та ОСОБА_2 від імені ОСОБА_3, - відповідає вимогам чинного законодавства і не містить ознак, передбачених ч. 1 ст. 235 ЦК України, яка визначає удаваний правочин як такий, що вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Керуючись Постанова Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст. ст. 203, 235, 626, 638, 1058, 1059 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 12, 60, 61, 79, 86, 88, 146, 209, 212, 213, 215, 223, 224-233 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в:
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору №25/08/78 банківського вкладу (депозиту) від 25 серпня 2010 р., укладеного ОСОБА_2 від імені ОСОБА_3 з ТОВ «Діалогбанк»недійсним та таким, що приховує договір банківського вкладу, укладений ТОВ «Діалогбанк»з ОСОБА_2 на користь та в інтересах останнього (удаваним правочином), а також визнання договору №25/08/78 банківського вкладу (депозиту) від 25 серпня 2010 р. таким, що укладений ТОВ «Діалогбанк»з ОСОБА_2 на користь та в інтересах останнього, - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О. М. Степаненко