Придніпровський районний суд м.Черкас
Придніпровський районний суд м.Черкаси
16.05.2012 року номер справи 2314/261/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2012 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: судді Степаненка О.М.,
при секретарі: Осадчому О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення неустойки
за договором, зустрічний позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до
ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення неустойки за договором, вказуючи, що 13.09.2011 року між нею, ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір б/н, відповідно до якого відповідач, як виконавець, зобов'язався виготовити та встановити за адресою Позивача ПВХ-конструкції, а позивач, відповідно, як замовник, оплатити та прийняти роботи, виконані виконавцем.
Нею здійснено передоплату вартості ПВХ-конструкцій в розмірі 6991,00 грн., про що свідчить чек № 3 від 14.09.2011 року.
Згідно умов пункту 3.2. договору, Відповідач зобов'язувався на протязі 21 робочого дня виготовити та доставити на її адресу замовлені конструкції. Замість обумовлених п. 3.2. договору, 18.10.2011 року на її адресу працівниками виконавця доставлено конструкцію, яка зовсім не відповідала параметрам, зазначеним у замовленні.
Після отримання належного товару та встановлення 12.11.2011 року інших ПВХ-конструкцій, які відповідали розмірам, зазначеним у замовленні, неякісний великогабаритний товар перебував на її збереженні на протязі 26 календарних днів. Отже, загальний строк, на протязі якого умови договору не виконувались Виконавцем, становить 31 календарний день.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі сплата неустойки. В свою чергу, стаття 624 ЦК наголошує, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі.
Пунктом 4.2. договору встановлено, що у випадку невиконання п. 3.2. по вині виконавця, останній зобов'язаний виплатити замовнику неустойку в розмірі 3% від вартості виконаних робіт.
Отже, розмір неустойки за 31 календарний день прострочки виконання вимог Договору б/н від 13.09.2011 р. становить за прострочення виготовлення: 31 (день) х (6991,00 х 3%) = 6501,63 грн.; за прострочення встановлення: 31 (день) х (631,00 х 3%) = 586,83 грн.
Всього загальна сума неустойки, на думку позивача, становить 7088,46 грн.
Позивач вважає, що її права на своєчасне та повне виконання споживчого договору порушені Відповідачем, а тому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочку виконання договору в сумі 7088,46 грн.; покласти на Відповідача сплату судового збору на користь держави.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила їх задовлити з підстав визначених у позовній заяві.
Відповідач ФОП ОСОБА_2 позов не визнав, до початку розгляду справи по суті в порядку ст. 123 ЦПК України подав зустрічний позов, який обґрунтовує наступним: 13.09.2011 року між ним та ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до якого він, як виконавець, зобов'язався виготовити та встановити ПВХ-конструкції, а ОСОБА_1, як замовник, оплатити та прийняти роботи.
ОСОБА_1 внесла передоплату в розмірі 6991,00 грн.
За місцем проживання відповідача була складена схема (заміри вікон), під якою відповідач поставила свій підпис та погодилася з даними замірами. Коли виготовили вікна
2
відповідачу по даній адресі вони були доставлені, але відповідач відмовилася від вікон тому, що змінила замовлення (забажала вікна зі «штульпом») про, що був складений акт, від підпису якого вона відмовилася, та не надала вмотивованої відмови від підпису із зазначенням недоліків. Переробивши вікна вони були доставлені за адресою відповідача та встановленні про, що був складений акт прийому-передачі, на якому відповідач поставила свій підпис. Дані вікна, які були перероблені коштували на 491,78 грн. дорожче, про що є розрахунок від 07.10.2011 року.
Також відповідач не виконала п. 3.1 договору «Замовник зобов'язується сплатити вартість замовлення, що становить 7622,00 грн.», але нею було оплачено тільки 6991,00 грн., про що вона сама не заперечує, вказавши це в позові. Сума, яка залишилася до оплати становить 631 грн.
Згідно п. 4.1 в випадку не виконання Замовником п. 3.1, даний договір вважається розірваним, і всі його додатки до нього недійсними. В випадку внесення Замовником передоплати, і наступні не виконання п. 3.1 даного договору, то передоплата Замовнику не повертається.
Відповідно до п. 3.1 договору Замовник зобов'язується сплатити вартість замовлення, що складає 7622,00 грн., п. 3.2 після виконання п. 3.1 виконавець зобов'язується виготовити і доставити виріб на протязі 21 робочого дня, але відповідач цього не виконала.
Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь кошти в сумі 1122,78 грн. та судові витрати.
В судовому засіданні ОСОБА_2 позовні вимоги зменшив, просив стягнути із відповідача на його користь залишок невиплачених коштів по договору від 13.09.2011 року в сумі 631 грн. та судові витрати. Вимоги щодо стягнення коштів в сумі 491 грн., нібито за додаткові конструкції, просив залишити без розгляду.
Суд, заслухавши сторони по первісному та по зустрічному позові, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову та встановив підставність для часткового задоволення зустрічного позову.
В судовому засіданні встановлено, що 13.09.2011 року між позивачем по первісному позову ОСОБА_1 та відповідачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (позивач по зустрічному позову) укладено договір б/н, відповідно до якого відповідач, як виконавець, зобов'язався виготовити та встановити за адресою позивача ПВХ-конструкції, а позивач, відповідно, як замовник, оплатити та прийняти роботи, виконані виконавцем.
За змістом ст. 628 ЦК зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. ст. 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог зазначеного Кодексу.
Так, пунктом 3.1 договору від 13.09.2011 року передбачено, що замовник зобов'язується оплатити вартість замовлення, що складає 7622 грн.
Також, пунктом 3.2 визначено, що тільки після виконання пункту 3.1 виконавець зобов'язаний виготовити та доставити виріб протягом 21 робочих дня.
ОСОБА_1 здійснено передоплату вартості ПВХ-конструкцій в розмірі 6991,00 грн., про що свідчить чек № 3 від 14.09.2011 року.
Факт предоплати позивачем підтверджено в судовому засіданні і не заперечувався відповідачем.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем ОСОБА_1 не в повному обсязі виконані умови договору, зокрема пункту 3.1 (не в повному обсязі оплачена вартість замовлення в сумі 7622 грн.), що перешкоджає для виникнення підстав для зобов'язань, передбачених пунктом 3.2 досліджуємого договору, тобто доставка виробів протягом 21 дня.
А тому суд вважає, що підстав для відповідальності виконавця згідно пункту 4.2. договору не встановлено, що в свою чергу зумовлює відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Крім того, враховуючи відсутність підстав для настання зобов'язань, передбачених пунктом 4.2 договору, судом встановлено, що позивачем також не вірно проведений розрахунок неустойки, яка передбачає виплату 3% від вартості виконаних робіт, передбачених пунктом 2.6, а не від вартості виробу, передбаченого пунктом 2.1. як то вважає позивач.
Також, досліджуючи зустрічний позов суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Як пояснив ОСОБА_2, що підтверджено ОСОБА_1 роботи по виконанню та встановленню ПВХ виробів виконана, про що свідчить акт приймання-передачі від 14.11.2011 року.
Як вже встановлено судом, відповідно до пункту 3.1 вартість замовлення становить 7622 грн. Відповідачем ОСОБА_1 сплачено відповідно до квитанції від 14.09.2011 року - 6991 грн., а тому сума заборгованості по договору від 13.09.2011 року складає 631 грн., яка підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2
Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України із відповідача ОСОБА_1 по зустрічному позову на користь позивача ФОП ОСОБА_2 підлягають стягненню судовий збір, сплачений останнім під час звернення до суду із зустрічним позовом в сумі 214 грн.
Керуючись ст. ст. 526, 628, 629 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. З, 10, 11, 12, 58, 59, 60, 61, 79, 86, 88, 146, 154, 209, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд, -
вирішив:
У позовних вимогах ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення неустойки за договором - відмовити.
Позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором - задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 заборгованість за договором виконання робіт від 13.09.2011 року в сумі 631 грн., судовий збір в сумі 214 грн., а всього 845 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О. М. Степаненко