Судове рішення #22823340

Придніпровський районний суд м.Черкас



Придніпровський районний суд м.Черкаси



22.05.2012 року                                                                       Справа № 2314/2246/12



Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


29 березня 2012 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

          головуючого –           судді - Степаненко О.М.

          при секретарі -            Осадчому О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Придніпровська служба утримання будинків»Черкаської міської ради про поновлення на роботі, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до Комунального підприємства «Придніпровська служба утримання будинків»Черкаської міської ради про поновлення на роботі, вказуючи, що він працював в КП «Придніпровська СУБ» двірником з 27.11.2010 року і був звільнений 09.08.2011 року за ініціативою власника згідно п.3 ст. 40 КЗпП України за, нібито, систематичне невиконання ним без поважних причин своїх службових обов’язків. Просить поновити його на роботі.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задоволити, вважає, що невиконання ним трудових обов’язків роботодавцем не доведена.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, вважає, що ОСОБА_1 було звільнено законно за наявністю підстав та за погодженням з профспілковим комітетом.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що підстав для задоволення позову не має.

Пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

В судовому засіданні встановлено, згідно наказу №133 від 31.05.2011 року за несвоєчасне та неякісне виконання посадових обов’язків, а саме: неналежний санітарний стан закріпленої території, несвоєчасний покос газонів, а також невиконання розпоряджень керівника, - двірнику ОСОБА_1 оголошено догану.

Після застосування заходів дисциплінарного стягнення, ставлення до виконання своїх трудових обов’язків у ОСОБА_1 не змінилось, що підтверджується актами від 08.06.2011 року, 07.07.2011 року, а також доповідною запискою від 01.08.2011 року.

Наказом №191-к від 09.08.2011 року двірника ОСОБА_1 звільнено з роботи за п.3 ст. 40 КЗпП України.

За нормами частини 1 статті 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Вказаний наказ про звільнення ОСОБА_1 відповідно до ст. 43 КЗпП України був узгоджений на засіданні профспілкового комітету, який, згідно із протоколу спільних зборів представників офспілкового комітету КП «Придніпровська СУБ»від 09.08.2011 року, дав згоду на звільнення останнього.

Досліджене підтверджує підставність та законність звільнення двірника КП «Придніпровська СУБ»ОСОБА_1

Крім того, відповідно до п.1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення –в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно відомостей журналу видачі трудових книжок КП «Придніпровська СУБ» ОСОБА_1 отримав трудову книжку 09.08.2011 року.

Частинами третьою та четвертою статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення та сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

27.03.2012 року до суду від представника відповідача КП «Придніпровська СУБ»надійшло клопотання про застосування строку позовної давності та відмовити у позовних вимогах.

Суд приходить до висновку про обґрунтованість даної заяви, проте, вважає її такою, що не може бути підставою для відмови у позові.

У п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснено що, установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Беручи до уваги, що суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог по суті, підстави застосування позовної давності відсутні.

Керуючись ст. ст. 40, 43, 233 Кодексу Законів про працю, ст. 267 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», ст.ст. 3, 10, 11, 12, 58, 59, 60, 61, 79, 86, 88, 146, 154, 209, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У позові ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Придніпровська служба утримання будинків» Черкаської міської ради про поновлення на роботі, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.












Суддя:


ОСОБА_2




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація