ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 04 серпня 2006 року                                                                       м. Київ

                   Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

головуючого  -  судді  Гордійчук М.П., 

суддів        -  Амєліна С.Є., Ліпського Д.В., Маринчак Н.Є., Юрченка В.В.

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення місцевого Галицького районного суду   м. Львова від 04 листопада 2003 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 23 лютого 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії УМВС України в Львівській області,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2003 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на дії УМВС України в Львівській області, мотивуючи свої вимоги тим, що суб'єктом оскарження безпідставно відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, як працівнику органів внутрішніх справ.

Рішенням місцевого Галицького районного суду м. Львова від                      04 листопада 2003 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні скарги.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 23 лютого 2004 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

 Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі, скаржник звернувся з касаційною скаргою.

         У поданій касаційній скарзі ставиться питання про скасування  зазначених судових рішень з постановленням нового рішення про задоволення його скарги в повному об'ємі.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

         Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції позивач був звільнений з органів внутрішніх справ у 1990 році у віці 32 роки з вислугою років 12 років 9 місяців.

          Пункт «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» передбачає право на призначення пенсії за вислугу років  при умові звільнення військовослужбовців, які досягли на момент звільнення 45-ти річного віку, які мають загальний трудовий стаж більше 25 років з яких не менше 12 років і 6 місяців становить служба в органах внутрішніх справ.

    За таких обставин суди правомірно дійшли висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1, оскільки на момент досягнення 45-річного віку він вже був звільнений з органів внутрішніх справ та на той час йому було тільки 32 роки і загальний стаж роботи був менше 25 років.

         За вказаних обставин доводи касаційної скарги є безпідставними.

  Касаційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду. Рішення судів постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 220, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                     У Х В А Л И Л А :

         Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення рішення місцевого Галицького районного суду  м. Львова від  04 листопада 2003 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від    23 лютого 2004 року - без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.

Судді: