КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.05.2012 № 26/014-12
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів: Алданової С.О.
Шапрана В.В.
при секретарі - Браславській А.В.,
за участю представників:
від позивача: Бєлячкова О.В.,
від відповідача: Парчинський І.В., Зінченко В.А.,
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» на рішення господарського суду Київської області від 15.03.2012 (суддя Лилак Т.Д.)
за позовом Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України»
до Приватного акціонерного товариства «Агрофірма Березанська птахофабрика»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Закрите акціонерне товариство «Укргаз-Енерго»
про зобов'язання повернути безпідставно набуте майно - 217,217 тис.куб.м. природного газу.
Встановив:
Дочірня компанія «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Агрофірма Березанська птахофабрика» (далі - відповідач) про зобов'язання повернути безпідставно набуте майно - 217,217 тис. куб. м. природного газу.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.02.2012 було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Закрите акціонерне товариства „Укргаз-Енерго".
Рішенням Господарського суду Київської області від 15.03.2012 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувсь до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2012 прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її до розгляду на 15.05.2012.
Розпорядженням секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами Київського апеляційного господарського суду № 01-22/1/16 від 15.05.2012, замість судді Кошіля В.В. залучено до розгляду даної справи суддю - Алданову С.О., відповідно до приписів ст.ст. 46, 69 Господарського процесуального кодексу України та ст. 26 Закону України „Про судоустрій та статус суддів".
В судове засідання 15.05.2012 з'явилися представники сторін. Представник третьої особи в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення суду від 15.03.2012, апеляційну скаргу - задовольнити.
Представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзиву, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в листопаді 2011 року позивач отримав від ЗAT „Укргаз-Енерго" лист № 01-08/1-278 від 25.11.2011р., в якому вказане товариство повідомило про те, що в першому кварталі 2008 року ЗАТ „Укргаз-Енерго" не здійснювало постачання природного газу деяким промисловим споживачам України, в тому числі, ПАТ „Агрофірма Березанська птахофабрика".
В розрахункових балансах надходження та розподілу природного газу по Україні Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" на лютий та березень 2008 року передбачено надходження імпортованого газу для України в наступних обсягах: 4 429,67 млн. куб. м. (лютий 2008 року); 4 735,16 млн. куб. м. (березень 2008 року).
Як стверджує позивач, відповідач у лютому 2008 року відібрав з газотранспортної системи (ГТС) ДК „Укртрансгаз" природний газ в загальному обсязі 217,217 тис. куб.м., що підтверджується реєстром фактично протранспортованих обсягів природного газу магістральними газопроводами ДК „Укртрансгаз" за лютий 2008 року.
Позивач зазначає, що при здійсненні Дочірньою компанією „Укртрансгаз" НАК „Нафтогаз України" транспортування природного газу магістральними трубопроводами в лютому 2008 року безпосередньо відповідачу, у нього були відсутні будь-які відомості щодо відсутності у ЗАТ „Укргаз-Енерго" ресурсів природного газу, необхідних для постачання відповідачу.
Про вказану обставину позивач дізнався лише в листопаді 2011 року, згідно листа ЗАТ „Укргаз-Енерго" № 01-08/1-278 від 25.11.2011.
Отже, на думку позивача, споживання відповідачем в лютому 2008 року природного газу в обсязі 217,217 тис. куб.м., без наявності факту виділення вказаних обсягів газу постачальником газу, має ознаки безпідставного набуття майна (природного газу), яке підлягає поверненню у відповідності до ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.
Колегія суддів, переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, не може погодитися з вищенаведеними доводами позивача і вважає, що місцевим судом було правомірно відмовлено у задоволенні позову, беручи до уваги наступне.
Матеріали справи свідчать, що Дочірня компанія „Укртрансгаз" НАК „Нафтогаз України" створена на виконання постанови Кабінету Міністрів України №1173 від 24.07.98р. "Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу". Відповідно до п.1 вказаної постанови КМУ основними видами діяльності позивача є здійснення господарської діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами та зі зберігання природного газу.
В статуті ДК „Укртрансгаз" НАК „Нафтогаз України" зазначено про те, що позивач створений з метою забезпечення безперебійного транспортування природного газу, ефективного функціонування та розвитку газового комплексу, більш повного задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах і одержання прибутку.
Відповідно до п. 2.2 статуту позивача, одними з основних напрямів діяльності ДК „Укртрансгаз" НАК „Нафтогаз України" є надання послуг з транспортування і зберігання природного газу, забезпечення ним споживачів України в обсягах, встановлених контрактами і договорами.
Згідно з п. 4 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженим постановою КМУ №1729 від 27.12.01р., Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" на основі прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні розробляє на кожний наступний місяць розрахунковий (плановий) баланс надходження та розподілу природного газу в Україні.
В п. 12 вказаного Порядку (в редакції, яка діяла у 2008 році) зазначено, що газотранспортні підприємства НАК „Нафтогаз України", зокрема, забезпечують транспортування природного газу у межах виділених постачальниками планових обсягів (лімітів) природного газу.
ДК „Укртрансгаз" не є газовидобувним підприємством та не має власних ресурсів природного газу для реалізації споживачам, оскільки Ліцензійними умовами (п.п.2.2.1) йому заборонено провадити господарську діяльність з розподілу природного газу, постачання природного газу за регульованим і нерегульованим тарифом.
Відповідно до п.п. 2.1.5 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами здійснюється при забезпеченні обліку протранспортованого магістральними трубопроводами природного газу спільно із замовниками, газорозподільними та газопостачальними підприємствами.
Враховуючи вищенаведені норми законодавства України та локальні акти Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", позивач здійснює господарську діяльність з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у межах виділених постачальниками планових обсягів (лімітів) природного газу, і не є власником отриманого відповідачем природного газу в розмірі 217,217 тис.куб.м.
Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються, зокрема, до вимоги про витребування майна власником із чужого незаконного володіння (п.2 ч.3 ст. 1212 ЦК України).
Аналізуючи зміст наведеної статті, колегія суддів дійшла висновку, що майно має бути повернуто потерпілому по-перше, у разі наявності у нього певних майнових прав на це майно, а по-друге, у разі наявності у зобов'язаної особи такого майна.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Позивач ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції не надав належних доказів на підтвердження того, що спірний обсяг природного газу належить йому на праві власності.
Навпаки, як вбачається з позовної заяви та апеляційної скарги, позивач зазначив, що ДК „Укртрансгаз" не є газовидобувним підприємством та не має власних ресурсів природного газу для реалізації споживачам, оскільки Ліцензійними умовами йому заборонено провадити господарську діяльність з розподілу природного газу, постачання природного газу за регульованим і нерегульованим тарифом.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог про повернення природного газу, власником якого позивач не є.
Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не враховано статусу позивача, як перевізника вантажу - природного газу, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки статус позивача, як перевізника вантажу - природного газу підтверджений в силу норм ст.3 06 ГК України, за якими перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана зокрема, з транспортуванням продукції трубопроводами. Відповідно до ч.2 ст.308 ГК України перевізник (у даному випадку - позивач) несе відповідальність за збереження вантажу.
Інші доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він просив скасувати рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» та скасування рішення Господарського суду Київської області від 15.03.2012.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 15.03.2012 у справі № 26/014-12 - без змін.
2. Матеріали справи № 26/014-12 повернути до Господарського суду Київської області.
Головуючий суддя Моторний О.А.
Судді Алданова С.О.
Шапран В.В.