Справа № 22-Ц-1032-Ф/07 Головуючий суду першої інстанції Пономаренко А.В.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Мудрова В.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого - судді Ломанової Л.О.,
суддів Мудрової В.В., Соболюка М.М.,
при секретарі Брежнєвій O.K.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ленінського виробничого управління житлово-комунального господарства, Ленінської селищної ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою Ленінського виробничого управління житлово-комунального господарства на рішення Ленінського районного суду АР Крим від 2 квітня 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ленінського ВУЖКГ, Ленінської селищної ради про стягнення матеріального збитку у розмірі 17107, 40 коп. та моральної шкоди у розмірі 50 000, 00 грн. у зв'язку з бездіяльністю відповідачів щодо несвоєчасного ремонту покрівлі будинку, де вона мешкає.
Вимоги позову мотивовані тим, що у наслідок бездіяльності відповідачів, які не приймали ніяких мір щодо ремонту покрівлі будинку, де мешкає позивачка, її квартира неодноразово у 2005-2006 роках була затоплена після дощів та значно пошкоджена, у зв'язку з чим позивачці була завдана як матеріальна так і моральна шкода, яка полягала у суттєвому погіршенні її, та членів її сім'ї, здоров'я.
Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 2 квітня 2007 року позов ОСОБА_1 був задоволений частково. Стягнуто з Ленінського ВУЖКГ збитки у сумі 10665, 00 грн., моральну шкоду у сумі 1000, 00 грн. та судові витрати - 383, 90 грн., а всього 12048, 90 грн. У решті позову ОСОБА_1 - відмовлено.
На вказане рішення суду Ленінське ВУЖКГ подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове.
Зокрема апелянт вказує, що суд першої інстанції не звернув уваги на ті обставини, що внаслідок процедури банкрутства, яка закрита, підприємство не виконало ремонт одразу; статутом Ленінського ВУЖКГ не передбачений капітальний ремонт ні всього жилого будинку, ні його елементів; розмір плати за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій містить лише поточний ремонт, якій і був проведений у вересні 2006 року, акту обстеження квартири після дощу 16 червня 2006 року не має, а акт обстеження квартири після дощу 29 серпня 2006 року був складений 28 серпня 2006 року, що визиває сумніви щодо його достовірності. Також апелянт не згодний з сумою відшкодуванням збитків, яка була визначена згідно з висновком експерта.
2
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивачки та представника відповідача, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Згідно з п. З наведеної норми апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що значне пошкодження квартири позивачки відбулося внаслідок протікання покрівлі будинку, яка потребує ремонту, та з того, що надані позивачці збитки у зв'язку з ремонтом квартири повинен відшкодувати Ленінський ВУЖКГ, який є належним відповідачем у цієї справі. Також суд виходив з того, що позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди є частково обґрунтованими.
Висновки суду щодо визначеності належним відповідачем у справі Ленінського ВУЖКГ та покладення на нього обов'язку по відшкодуванню спричинених позивачці збитків колегія суддів вважає правильними та обгрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що 16 травня 2005 року між позивачкою та Ленінським ВУЖКГ був укладений договір «Про участь у витратах на утримання будинків і прилягаючих територій». Згідно з положеннями п. 2.1.1. цього договору на Ленінське ВУЖКГ покладено обов'язок виконувати весь комплекс робіт по утриманню будинку й створенню необхідних умов мешканцям будинку, а у п. 3.2.5. зазначено, що співвласник (позивачка) має право стягнути з власника будинку (Ленінського ВУЖКГ) збитки, понесені у наслідок неналежного виконання договірних зобов'язань, які вказані у пунктах 2.1.1, 2.1.2. (а.с. 102). З статуту Ленінського ВУЖКГ (ах. 95-101) слідує, що ця організація здійснює ремонт, відповідно до Правил користування приміщеннями та прибудинковими територіями, також у ньому зазначено, що балансоутримувач будинку (Ленінське ВУЖКГ) здійснює розрахунки коштів необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонту, та коштів на утримання будинку. Даним статутом передбачено зобов'язання Ленінського ВУЖКГ забезпечувати умови відносно своєчасного проведення капітального та поточного ремонту.
Відповідно до ст. 176, 180, 184 ЖК Української РСР наймодавець зобов'язаний своєчасно провадити ремонт жилих будинків. Капітальний ремонт державного житлового фонду у містах і селищах місцевого типу здійснюється єдиними житлово-експлуатаційними службами. Фінансування затрат на капітальний та поточний ремонт житлового фонду місцевих рад здійснюється за рахунок коштів житлово-експлуатаційний організацій, а в разі недостачі цих коштів - за рахунок державного бюджету.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. З постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» (з змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 року № 15), вирішуючи питання про характер правовідносин між споживачем та виробником (виконавцем), про наявність підстав і умов їх виникнення, про права й обов'язки сторін, суд має виходити як із норм Закону України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів» (далі - Закон) і прийнятих згідно з ним нормативних актів, так і з відповідних норм Цивільного кодексу України та іншого законодавства, що регулюють ті ж самі питання і не суперечать Закону.
Оскільки, позивачка є споживачем послуг, а Ленінський ВУЖКГ - виробником (виконавцем) цих послуг, правовідносини вказаних сторін, у тому числі права та
3
обов'язки, порядок розрахунків, підстави і розмір відповідальності, регулюються, зокрема, Законом, главами 48 та 51 ЦК України, Житловим законодавством України, Правилами надання послуг, іншими нормативними актами, а також умовами укладеного між ними договору.
Висновок суду про те, Що Ленінським ВУЖКГ у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків по своєчасному ремонту покрівлі будинку позивачці завдані збитки є правильним. Він підтверджений матеріалами справи, зокрема - актами обстеження квартири позивачки (а.с. 6, 7, 13, 15, 73), показаннями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3
З урахуванням наведеного судом обґрунтовано на Ленінське ВУЖКГ покладений обов'язок по відшкодуванню збитків, понесених позивачкою у наслідок ремонту квартири.
Між тим, враховуючи наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку, що відповідальність відповідача наступає за нормами ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, які регулюють позадоговірні відносини, тобто помилково застосував норми матеріального права.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що сума відшкодування матеріальної шкоди, яка була стягнута судом з Ленінського ВУЖКГ на користь позивачки, визначена з урахуванням будівельних матеріалів, які не були пошкоджені у квартирі позивачки та не потребують заміни.
Матеріалі справи містять витратну накладну № РП-663361 від 26 травня 2006 року, згідно з пунктами 4 та 5 якої позивачкою для ремонту квартири буди придбані - кахель на суму 900, 27 грн. та склеювальна суміш для керамічної плитки на суму 85, 71 грн. Проте у матеріалах справи, зокрема у актах обстеження квартири позивачки (а.с. 6, 7, 13, 15, 73), відсутні як докази пошкодження таких будівельних матеріалів у квартирі позивачки так і необхідність їх використання У зв'язку з затопленням квартири.
Таким чином, колегія суддів вважає, що вказану суму, яка була витрачена позивачкою на ці будівельні матеріали, слід виключити з розміру відшкодування матеріального збитку, якій підлягає стягненню з Ленінського ВУЖКГ на користь позивачки. Розмір збитків без урахування вказаних будівельних матеріалів складає 9 679, 02 грн.
Колегія суддів не може погодитись і з висновком суду першої інстанції щодо стягнення моральної шкоди З відповідача на користь позивачки, оскільки ні вищевказаний договір, ні положення Закону, які регулюють правовідносини, що склалися між сторонами, не передбачають відшкодування моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги про неможливість виконання ремонтних робіт у зв'язку з відкриттям процедури банкрутства, яка на теперішній час закрита, та про те, що ремонт, проведення якого передбачено за рахунок розміру плати по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій, був здійснений у вересні 2006 року, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки судом першої інстанції встановлено, що ремонті роботи покрівлі не виконувались на протязі декількох років.
Доводи апелянта щодо недоведеності фактів залиття квартири після дощу 16 червня 2006 року та недостовірності акту обстеження квартири 29 серпня 2006 року не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки вказані обставини, зокрема - невідповідність дати складення акту, були предметом дослідження суду першої інстанції. Як пояснили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_2 і ОСОБА_3, квартира позивачки була неодноразово затоплена, у тому числі, після дощу у ніч з 28 на 29 серпня 2006 року, але у акті помилково вказана дата 28 серпня 2006 рік.
Оскільки судом першої інстанції були порушені норми матеріального права, то відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню в частині стягнення з Ленінського ВУЖКГ на користь позивачки збитків та моральної
4
шкоди, з ухваленням в цієї частини нового - про стягнення з Ленінського ВУЖКГ на користь позивачки збитків у розмірі 9 679, 03 грн. та судових витрат у сумі 376, 90 грн., також відмови у відшкодуванні моральної шкоди.
На підставі наведеного статей 176, 180, 184 Житлового кодексу Української РСР, статтями 610 та 611 Цивільного кодексу України, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктами 1 та 4 частини 1 статті 309, статтями 313, 314 та 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Ленінського виробничого управління житлово-комунального господарства задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду АР Крим від 2 квітня 2007 року скасувати, в частині стягнення з Ленінського виробничого управління житлово-комунального господарства на користь ОСОБА_1 збитків та моральної шкоди.
Ухвалите у справі в цієї частині нове рішення, яким стягнути з Ленінського виробничого управління житлово-комунального господарства (р/р № 26008011937901 ФФ ОКБ м. Феодосії) на користь ОСОБА_1 збитки у розмірі 9 679, 02 грн., та судові витрати у сумі 376, 80 грн., у відшкодуванні моральної шкоди - відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.