Справа № 2-5018/2011 Провадження № 22-ц/0290/1515/2012Головуючий в суді першої інстанції:Бойко В.М.
Категорія: 34 Доповідач: Шемета Т. М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.05.2012 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючої: Шемети Т.М.,
суддів: Сопруна В. В., Матківської М. В.,
при секретарі: Сніжко О. А.
з участю ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 -адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 березня 2012 року,
по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки,-
в с т а н о в и л а :
07 листопада 2011 року позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Вінниці із вказаним позовом зазначивши, що 25.11.2010 року близько 9:30 год. по вул. 1-го Травня в м. Вінниці, відповідач керуючи автомобілем НОМЕР_1, заливши вказаний автомобіль на стоянку, не вжив заходів до унеможливлення руху вказаного автомобіля, що призвело до наїзду на автомобіль "Хонда" д.н. НОМЕР_3 під керуванням позивача, що належав йому на праві приватної власності. Постановою судді Ленінського районного суду м. Вінниці, Михайленко А.В. від 14 лютого 2011 року по справі №3-38 відповідача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. В результаті наїзду автомобілем НОМЕР_2 на автомобіль «Хонда»д.н. НОМЕР_3 останньому було завдано значних ушкоджень, а саме ушкодження дверки лівої задньої та передньої, що підтверджено Дефектною відомістю від 25.11.2010 року складеною Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром (ЄДРПОУ 24525055), та довідкою Відділу оформлення ДТП підпорядкованого ВДА УМВС України у Вінницькій області від 25.11.2010 року. Відповідно до висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №229, розмір матеріального збитку становить 11633 грн. 35 коп., з них 3351,75 грн. є втратою товарної вартості. За проведення експертизи та надання висновку позивачем було сплачено 486 грн. 92 коп. та 9 грн. оплата комісії банку. Відповідно до акту виконаних робіт № МЕДПо-238 від 30.11.2010 року, складеним між позивачем та ТОВ «Медікор», що є офіційним дилером та СТО автомобілів марки «Хонда», позивачем сплачено 4315 грн. 14 коп. за проведення ремонтних робіт. За даних обставин позивач вважав, що йому власнику автомобіля «Хонда»д.н. НОМЕР_3 було завдано шкоди джерелом підвищеної небезпеки, а саме діями та автомобілем відповідача. Зважаючи на викладене він просив стягнути з відповідача на його користь 4315 грн. 14 коп. витрат на проведення ремонтних робіт та 3351 грн. 75 коп. завданої матеріальної шкоди втратою товарної вартості автомобіля, 486 грн. 92 коп. витрат на проведення експертизи по визначенню матеріальної шкоди, 9 грн. комісії банку, разом -8 162 грн. 81 коп.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 березня 2012 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 7669 грн. 89 коп., в решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати дане рішення суду та закрити провадження по справі. Свої вимоги він обґрунтував тим, що адміністративна справа відносно нього була закрита в зв'язку з недоведеністю його вини, а тому він звільняється від відшкодування завданої шкоди відповідно до ст. 1166 ЦК України.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон ним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підт верджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давнос ті, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвер дження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка пра вова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судо чинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухва лене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказа ми, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність вис новків суду обставинам справи.
Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.
Згідно ст. 1187 ЦК України - джерелом підвищено небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє об'єктом, утримання якого створює підвищену небезпеку.
Так, суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з положень ст. 1187 ЦК України та з того, що в результаті наїзду автомобілем НОМЕР_1 на автомобіль "Хонда" д.н. НОМЕР_3 останньому було завдано значних ушкоджень, що підтверджено Дефектною відомістю від 25.11.2010 року складеною Науково-дослідним експертним криміналістичфцним центром (а.с. 8), та довідкою відділу оформлення ДТП підпорядкованого ВДА УМВС України у Вінницькій області від 25.11.2010 р. (а.с. 9), відповідно до акту виконаних робіт позивач затратив на ремонт автомобіля 4 315 грн. 14 коп. (а.с.10), розмір втрати товарної вартості підтверджений висновком спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру та становить 3 351 грн. 75 коп. (а.с.11).
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Закон виділяє відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки з-поміж загальної відповідальності за спричинену шкоду і така відмінність полягає в тому, що відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки за шкоду, яка стала наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, наступає незалежно від наявності вини в цьому його володільця.
Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Тобто, є лише два випадки, коли володілець
-2-
джерела підвищеної небезпеки не несе відповідальності за спричинену шкоду: коли шкоду завдано внаслідок непереборної сили або коли шкода спричинена в результаті умислу потерпілого.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Непереборна сила як подія характеризується надзвичайністю, тим, що її завчасно неможливо передбачити, вона має бути об'єктивно невідворотною за допомогою наявних за конкретних умов технічних або інших засобів.
Апелянт вказує на те, що суд першої інстанції не врахував, що згідно пояснень свідків, його автомобіль був відштовхнутий з місця стоянки невідомим автомобілем Мерседес-Спринтер»білого кольору і в результаті цього було завдано шкоду автомобілеві позивача, а тому це є непереборною силою, просить врахувати, що справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУпАП закрита в зв'язку з недоведеністю в його діях складу адміністративного правопорушення, що вказує на відсутність його вини.
Однак вказане твердження апелянта спростовується наступним: дійсно згідно постанови апеляційного суду Вінницької області від 28.03.2011 р. адмінпровадження по справі відносно ОСОБА_2 закрито у зв'язку із недоведеністю в його діях складу адміністративного правопорушення ( а.с.66), однак даний факт вказує на відсутність у діях ОСОБА_2 вини, а не на відсутність самого адміністративного правопорушення (складу адміністративного правопорушення). Наявність автомобіля «Мерседес-Спринтер», який нібито штовхнув ззаду автомобіль відповідача та саме в результаті цього його автомобіль пошкодив автомобіль позивача, не підтверджена належними доказами, причому слід також зазначити, що оглянутою в судовому засіданні апеляційного суду справою № 3- 38/11 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2. зокрема схемою дорожньо-транспортної пригоди, яка була складена за присутності обох водіїв та будь-яких зауважень від них не надходило, вбачається, що будь-які механічні пошкодження заднього бампера відповідача відсутні, а є лише легкі потертості.
Враховуючи специфіку виниклих правовідносин, які випливають з експлуатації джерела підвищеної небезпеки, відсутність вини, як зазначалося вище, не звільняє відповідача як володільця джерела підвищеної небезпеки від обов'язку відшкодування матеріальної шкоди, завданої цим джерелом, причому слід зазначити, що майнова відповідальність за шкоду, завдану діями джерела підвищеної небезпеки, настає як при цілеспрямованому його використанні, так і при мимовільному прояві його шкідливих властивостей, що мало місце в даному випадку: шкода була спричинена мимовільним рухом автомобіля відповідача.
Таким чином, розглядаючи справу за апеляційною скаргою на оскаржуване рішення, су дова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив фактичні обставини у справі, подані сторонами докази, рі шення мотивоване, наведене в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовує, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не зна ходить.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 березня 2012 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча: Т.М. Шемета
Судді: В. В. Сопрун
М. В. Матківська