ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: судді Конюшка К.В.,
суддів: Гордійчук М.П., Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І.,
при секретарі: Деревенському І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду в м. Івано-Франківську на рішення Івано-Франківського міського суду від 06 червня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 вересня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду в м. Івано-Франківську про перерахування пенсії державного службовця, -
встановила:
У грудні 2004 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про неправильність нарахування пенсії та стягнення недоплати. Свої вимоги мотивувала тим, що до виходу на пенсію працювала в податковій інспекції та має стаж державного службовця 10 років 1 місяць, а до переходу в Державну податкову інспекцію працювала бухгалтером в іншій організації. З 27 листопада 2003 вона отримує пенсію згідно Закону України “Про державну службу”. Однак, вважає, що відповідачем безпідставно не враховано отримувану нею під час служби надбавку за вислугу років в розмірі 40%.
Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 вересня 2005 року залишено без змін рішення Івано-Франківського міського суду від 06 червня 2005 року, яким позов ОСОБА_1. задоволено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права а саме ст. ст. 33, 37 Закону України “Про державну службу” просить їх скасувати та в задоволенні позову відмовити.
В судове засідання касаційної інстанції сторони не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши касаційну скаргу та перевіривши її доводи за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення.
У відповідності до вимог ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Як вбачається із судових рішень, висновки судів обох інстанції грунтуються на вимогах Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про державну службу» та прийнятих з питань виплати винагороди за вислугу років та визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії Постанов Кабінету Міністрів України за № 1013 від 12 вересня 1997 року, №865 від 31 травня 2000 року. Згідно вказаних нормативних актів, пенсії державним службовцям призначаються у визначених законом відсотках від суми їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Крім того, якщо працівники мали спеціальну освіту та працювали на певних посадах до переходу на роботу до податкової інспекції, до стажу державного службовця включається час їх перебування на певних посадах.
Постановою Кабінету Міністрів України № 581 від 23 квітня 2003 року «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31 травня 2000 року , якою визнано порядок обчислення заробітку державних службовців у випадку перерахунку пенсій, встановлено, що премія та інші надбавки враховуються в середніх розмірах стосовно визначених законодавством таких виплат у відповідному державному органі, з якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок, якщо ці надбавки були їй фактично встановлені.
Разом з тим, задовольняючи позов, ні суд першої інстанції, ні апеляційної не перевірили, які надбавки та в якому розмірі фактично отримувала ОСОБА_1. на момент виходу на пенсію і чи підпадала вона під дії перелічених вище нормативних актів. В матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані (трудова книжка, довідки з останнього перед виходом на пенсію місця роботи про заробітну плату, у тому числі і розмір надбавки).
Відповідно до вимог чинного законодаства України, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодаства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, враховуючи вимоги ст. 220 КАС України, відзначає, що перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи та перевіряється застосуванням попередніми інстанціями норм матеріального права.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти, а допущені судами помилки в застосуванні норм матеріального права призвели до неправильного вирішення спору, усі ухвалені судові рішення по справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всіх передбачених законом засобів для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавство вирішити спір.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду в м. Івано-Франківську задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 06 червня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 вересня 2005 року по даній справі скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: